Нововведення Закону про банкрутство, які змінюють його значення
Нововведення Закону практично повністю виключають можливість відновлення платоспроможності боржника, залишаючи при цьому єдиним можливим рішенням - рішення про його ліквідацію
Нормами статті 14 Закону про банкрутство, якийдіяв до 19 січня 2013 року, було передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів,які не були заявлені в строк або не заявлені взагалі вважаються погашеними.
На практиці це означало, що кредитор який незвернувся або не вчасно звернувся з грошовими вимогами до боржника в процедурібанкрутства, повністю втрачав свої права вимоги.
В цьому був сенс, оскільки після офіційногооприлюднення інформації про банкрутство була можливість чітко визначитись зпасивом підприємства, так як кредиторами залишались лише ті хто вчаснозвернувся з відповідною заявою. Всі інші залишались «за бортом».
Потім після співставлення активів і пасивів можнабуло визначитись з доцільністю процедури санації або оцінити можливістьвідновлення платоспроможності боржника. Як правило це відбувалось за допомогоюзалучення інвестора.
В якості прикладу можу навести справу пробанкрутство ВАТ «Голосіївський завод СМіК» (м. Київ). Це колишнє підприємство-виробникбудівельних матеріалів, яке в 2002 році опинилось в стані банкрутства.
В той час як був тільки затверджено реєстр вимогкредиторів у справі про банкрутство, цим підприємством зацікавився інвестор,інтереси якого я представляв. Оцінивши активи і пасиви, провівши переговори закціонерами підприємства, було прийнято рішення про викуп акцій підприємства.
В самій справі про банкрутство згодом япредставляв інтереси боржника. Перш за все я оскаржив включення деяких «кредиторів» дореєстру вимог кредиторів. Згідно рішень апеляційної та касаційної інстанцій ці«кредитори» були виключені із реєстру вимог кредиторів як безпідставно включені.
Потім за допомогою залучених коштів було погашеноповністю всі вимоги кредиторів згідно реєстру. Справа про банкрутство булаприпинена. Таким чином, підприємство повністю відновило свою платоспроможність.
Зараз на місці цього підприємства збудованочудовий Житловий комплекс «Голосіїво» (м. Київ, вул. Голосіївська, 13).
Після завершення процедури банкрутства ВАТ«Голосіївський завод СМіК» ми згодом мали з десяток позовів кредиторів, яківчасно не звернулись з заявами в процедурі банкрутства. По всім цим позовам судамибуло відмовлено. Судові рішення були обґрунтовані тим, що заявлені позовні вимогивважаються погашеними в силу ст. 14 Закону про банкрутство, а тому відсутніпідстави для задоволення позову і стягнення суми заборгованості.
Погано уявляється ситуація коли інвестор змушенийдодатково нести «непередбачені витрати» у вигляді сплати заборгованості тим кредиторам,про існування яких він навіть не здогадувався. Є вірогідність того, що в такійситуації підприємство знову опиниться в стані банкрутства.
На жаль така ситуація закладена в новій редакції ЗаконуУкраїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йогобанкрутом». За допомогою того, що в новій редакції Закону кредитори, які невчасно звернулись або в загалі не звернулись з заявою у справі про банкрутство,не втрачають своє право вимоги, а включаються до шостої черги кредиторів.
У відповідності до ст.ст. 17, 23 Закону в редакціївід 19 січня 2013 року, такі кредитори не втрачають право вимоги сплатизаборгованості у випадку відновлення платоспроможності боржника.
В такій ситуації втрачається сенс відновленняплатоспроможності, оскільки підприємство не очищується від «зайвого тягарю».Залишається лише один можливий шлях – шлях ліквідації підприємства.
Відновлення платоспроможності це по суті єдинийшлях врятувати підприємство, оскільки при ліквідації підприємство фактичнорозтягується на шматки.
Також складно пояснити нововведення і з точки зорузахисту прав кредиторів, тому що включення цих кредиторів в шосту чергу нічогопо суті не дає. Як я вже вказував, в такій ситуації єдиним рішенням є ліквідаціяпідприємства, а при цьому в більшості випадків при ліквідації вже четвертачерга погашається частково, а на шосту взагалі нічого не залишається.
Таким чином, в новій редакції Закону практичноповністю зникла можливість для боржника відновити свою платоспроможність.
Доречно було б і змінити назву закону на ЗУ «Провизнання боржника банкрутом», так було б більш зрозуміло.
- Чи варто шукати справедливості у країні чиновників? Любов Шпак вчора о 20:42
- Последние изменения в правилах оформления отсрочки от мобилизации Віра Тарасенко вчора о 18:49
- Документи в умовах окупації: між правом та реальністю Дмитро Зенкін вчора о 17:06
- Івенти для покоління Хоумлендерів. Особливості та деякі думки Олексій Куліков вчора о 16:12
- Спецоперація проти "Глобино" Євген Магда вчора о 14:29
- Податок на посилки: думки щодо за і проти цієї ініціативи Олег Пендзин вчора о 14:20
- Нумерологія в податках. Цифра 11 Євген Власов вчора о 12:21
- Америка поза глобальною грою: філософія відступу чи стратегічна помилка? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Думка первинна, чули? Катерина Мілютенко 22.01.2025 23:42
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 22.01.2025 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 22.01.2025 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 22.01.2025 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 22.01.2025 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 22.01.2025 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 22.01.2025 09:26
-
США висунули Путіну ультиматум: що насправді хотів сказати Трамп
Думка 2988
-
Барбадос і Панама позбавлять свого прапора 114 танкерів тіньового флоту Росії
Бізнес 2185
-
"Відкрийте газовий маршрут". Орбан виставив Україні умови для продовження санкцій
Бізнес 2150
-
Дешево, але дорого. Порівняння вартості життя у Києві та інших європейських містах
Інфографіка 2119
-
"Сьогодні надійшли кошти". Співвласник АТБ Буткевич заплатив 1,9 млрд грн за Аерок
Бізнес 2110