Нововведення Закону про банкрутство, які змінюють його значення
Нововведення Закону практично повністю виключають можливість відновлення платоспроможності боржника, залишаючи при цьому єдиним можливим рішенням - рішення про його ліквідацію
Нормами статті 14 Закону про банкрутство, якийдіяв до 19 січня 2013 року, було передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів,які не були заявлені в строк або не заявлені взагалі вважаються погашеними.
На практиці це означало, що кредитор який незвернувся або не вчасно звернувся з грошовими вимогами до боржника в процедурібанкрутства, повністю втрачав свої права вимоги.
В цьому був сенс, оскільки після офіційногооприлюднення інформації про банкрутство була можливість чітко визначитись зпасивом підприємства, так як кредиторами залишались лише ті хто вчаснозвернувся з відповідною заявою. Всі інші залишались «за бортом».
Потім після співставлення активів і пасивів можнабуло визначитись з доцільністю процедури санації або оцінити можливістьвідновлення платоспроможності боржника. Як правило це відбувалось за допомогоюзалучення інвестора.
В якості прикладу можу навести справу пробанкрутство ВАТ «Голосіївський завод СМіК» (м. Київ). Це колишнє підприємство-виробникбудівельних матеріалів, яке в 2002 році опинилось в стані банкрутства.
В той час як був тільки затверджено реєстр вимогкредиторів у справі про банкрутство, цим підприємством зацікавився інвестор,інтереси якого я представляв. Оцінивши активи і пасиви, провівши переговори закціонерами підприємства, було прийнято рішення про викуп акцій підприємства.
В самій справі про банкрутство згодом япредставляв інтереси боржника. Перш за все я оскаржив включення деяких «кредиторів» дореєстру вимог кредиторів. Згідно рішень апеляційної та касаційної інстанцій ці«кредитори» були виключені із реєстру вимог кредиторів як безпідставно включені.
Потім за допомогою залучених коштів було погашеноповністю всі вимоги кредиторів згідно реєстру. Справа про банкрутство булаприпинена. Таким чином, підприємство повністю відновило свою платоспроможність.
Зараз на місці цього підприємства збудованочудовий Житловий комплекс «Голосіїво» (м. Київ, вул. Голосіївська, 13).
Після завершення процедури банкрутства ВАТ«Голосіївський завод СМіК» ми згодом мали з десяток позовів кредиторів, яківчасно не звернулись з заявами в процедурі банкрутства. По всім цим позовам судамибуло відмовлено. Судові рішення були обґрунтовані тим, що заявлені позовні вимогивважаються погашеними в силу ст. 14 Закону про банкрутство, а тому відсутніпідстави для задоволення позову і стягнення суми заборгованості.
Погано уявляється ситуація коли інвестор змушенийдодатково нести «непередбачені витрати» у вигляді сплати заборгованості тим кредиторам,про існування яких він навіть не здогадувався. Є вірогідність того, що в такійситуації підприємство знову опиниться в стані банкрутства.
На жаль така ситуація закладена в новій редакції ЗаконуУкраїни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йогобанкрутом». За допомогою того, що в новій редакції Закону кредитори, які невчасно звернулись або в загалі не звернулись з заявою у справі про банкрутство,не втрачають своє право вимоги, а включаються до шостої черги кредиторів.
У відповідності до ст.ст. 17, 23 Закону в редакціївід 19 січня 2013 року, такі кредитори не втрачають право вимоги сплатизаборгованості у випадку відновлення платоспроможності боржника.
В такій ситуації втрачається сенс відновленняплатоспроможності, оскільки підприємство не очищується від «зайвого тягарю».Залишається лише один можливий шлях – шлях ліквідації підприємства.
Відновлення платоспроможності це по суті єдинийшлях врятувати підприємство, оскільки при ліквідації підприємство фактичнорозтягується на шматки.
Також складно пояснити нововведення і з точки зорузахисту прав кредиторів, тому що включення цих кредиторів в шосту чергу нічогопо суті не дає. Як я вже вказував, в такій ситуації єдиним рішенням є ліквідаціяпідприємства, а при цьому в більшості випадків при ліквідації вже четвертачерга погашається частково, а на шосту взагалі нічого не залишається.
Таким чином, в новій редакції Закону практичноповністю зникла можливість для боржника відновити свою платоспроможність.
Доречно було б і змінити назву закону на ЗУ «Провизнання боржника банкрутом», так було б більш зрозуміло.
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 119
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 113
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 62
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 60
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 51
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 25512
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 23109
-
У Раді зареєстрували законопроєкт про перейменування копійки в шаг
Фінанси 11801
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 9962
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 7527