Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Проблематикапитання також обумовлена і тим, що відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчиненнякримінального правопорушення. Однак частина 2 вказаної статтіговорить, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомопро обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Проте не зовсім зрозумілим є те, як же бути, якщо прокурор не визначить такупідслідність і всі матеріали в подальшому будуть передані до суду.
Про існування даної проблеми неодноразово заявляв Керівник СпеціалізованоїАнтикорупційної Назар Холодницький, який звернувся за роз’ясненнями з цьогопитання до різних компетентних органів.
Цікаву правову позицію з даного питання, сформулював Вищий Спеціалізованийсуд з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
Так, увідповідь, на вищевказане звернення Назара Холодницького, нарада суддів судовоїпалати ВССУ дійшла до наступних висновків: «…проведення досудового розслідування кримінальногопровадження, зокрема, проведення окремих слідчих дій, заходів забезпеченнякримінального провадження, органом, до компетенції якого, згідно ізпроцесуальним законодавством, не віднесено його здійснення, порушує загальнізасади законності здійснення кримінального провадження та унеможливлюєвиконання завдань кримінального провадження». Крім того суд звернув увагу нате, що «…відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, зібранітаким чином докази можуть бути визнані в суді недопустимими. Водночас,питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розглядусудом, який здійснює розгляд кримінального провадження…»
Отже, на сьогоднішній день існуєзаконодавча неврегульованість, яка створює передумови до визнання недопустимимидоказів, які отримані з порушення правил підслідності.
13.01.2017 21:22
Правова проблема визначення підслідності у кримінальних провадженнях
Проблема лежить в площині предметної та територіальної підслідності, які в статті 216, 218 КПК України встановлюють чіткі рамки, за якими кожний вид кримінального правопорушення, який міститься в кримінальному кодексі України, відноситься до компетенція то
Останнім часом все більшерозгортається дискусія з приводу порушення правил підслідності кримінальнихпроваджень з боку різних правоохоронних органів і, зокрема, між органамипрокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Проблема лежить вплощині предметної та територіальної підслідності, які в статті 216, 218 КПКУкраїни встановлюють чіткі рамки, за якими кожний вид кримінальногоправопорушення, який міститься в кримінальному кодексі України, відноситься докомпетенція того чи іншого правоохоронного органу, а злочини, що вчиненні в межах територіальноїюрисдикції одного органу не можуть розслідуватись органом, який знаходиться вмежах іншої юрисдикції.Тому виникає цілком логічнезапитання, як же бути з проведеними процесуальними діями та доказами, які отримані тими правоохоронниморганом, який в силу даних положень КПК України не мав права здійснюватирозслідування конкретного виду злочину.
На це питання чітко даєвідповідь п.2 ч.3 статті 87 КПК, яка говорить,що недопустимими є докази, які отримані після початку кримінального провадженняшляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїхповноважень, не передбачених кодексом.
В даному випадку,буквально розуміючи дану статтю, можна з впевненістю сказати, що предметнапідслідність, наявна у кожного правоохоронного органу і окреслює коло йогопроцесуальних повноважень. Більше того, варто звернутись до статті 19Конституції України яка встановлює, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
На це питання чітко даєвідповідь п.2 ч.3 статті 87 КПК, яка говорить,що недопустимими є докази, які отримані після початку кримінального провадженняшляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїхповноважень, не передбачених кодексом.
В даному випадку,буквально розуміючи дану статтю, можна з впевненістю сказати, що предметнапідслідність, наявна у кожного правоохоронного органу і окреслює коло йогопроцесуальних повноважень. Більше того, варто звернутись до статті 19Конституції України яка встановлює, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
Проблематикапитання також обумовлена і тим, що відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчиненнякримінального правопорушення. Однак частина 2 вказаної статтіговорить, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомопро обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Проте не зовсім зрозумілим є те, як же бути, якщо прокурор не визначить такупідслідність і всі матеріали в подальшому будуть передані до суду.
Про існування даної проблеми неодноразово заявляв Керівник СпеціалізованоїАнтикорупційної Назар Холодницький, який звернувся за роз’ясненнями з цьогопитання до різних компетентних органів.
Цікаву правову позицію з даного питання, сформулював Вищий Спеціалізованийсуд з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
Так, увідповідь, на вищевказане звернення Назара Холодницького, нарада суддів судовоїпалати ВССУ дійшла до наступних висновків: «…проведення досудового розслідування кримінальногопровадження, зокрема, проведення окремих слідчих дій, заходів забезпеченнякримінального провадження, органом, до компетенції якого, згідно ізпроцесуальним законодавством, не віднесено його здійснення, порушує загальнізасади законності здійснення кримінального провадження та унеможливлюєвиконання завдань кримінального провадження». Крім того суд звернув увагу нате, що «…відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, зібранітаким чином докази можуть бути визнані в суді недопустимими. Водночас,питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розглядусудом, який здійснює розгляд кримінального провадження…»
Отже, на сьогоднішній день існуєзаконодавча неврегульованість, яка створює передумови до визнання недопустимимидоказів, які отримані з порушення правил підслідності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
Топ за тиждень
Популярне
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25861
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7892
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6261
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4581
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4183
Контакти
E-mail: [email protected]