Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Проблематикапитання також обумовлена і тим, що відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчиненнякримінального правопорушення. Однак частина 2 вказаної статтіговорить, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомопро обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Проте не зовсім зрозумілим є те, як же бути, якщо прокурор не визначить такупідслідність і всі матеріали в подальшому будуть передані до суду.
Про існування даної проблеми неодноразово заявляв Керівник СпеціалізованоїАнтикорупційної Назар Холодницький, який звернувся за роз’ясненнями з цьогопитання до різних компетентних органів.
Цікаву правову позицію з даного питання, сформулював Вищий Спеціалізованийсуд з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
Так, увідповідь, на вищевказане звернення Назара Холодницького, нарада суддів судовоїпалати ВССУ дійшла до наступних висновків: «…проведення досудового розслідування кримінальногопровадження, зокрема, проведення окремих слідчих дій, заходів забезпеченнякримінального провадження, органом, до компетенції якого, згідно ізпроцесуальним законодавством, не віднесено його здійснення, порушує загальнізасади законності здійснення кримінального провадження та унеможливлюєвиконання завдань кримінального провадження». Крім того суд звернув увагу нате, що «…відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, зібранітаким чином докази можуть бути визнані в суді недопустимими. Водночас,питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розглядусудом, який здійснює розгляд кримінального провадження…»
Отже, на сьогоднішній день існуєзаконодавча неврегульованість, яка створює передумови до визнання недопустимимидоказів, які отримані з порушення правил підслідності.
13.01.2017 21:22
Правова проблема визначення підслідності у кримінальних провадженнях
Проблема лежить в площині предметної та територіальної підслідності, які в статті 216, 218 КПК України встановлюють чіткі рамки, за якими кожний вид кримінального правопорушення, який міститься в кримінальному кодексі України, відноситься до компетенція то
Останнім часом все більшерозгортається дискусія з приводу порушення правил підслідності кримінальнихпроваджень з боку різних правоохоронних органів і, зокрема, між органамипрокуратури та Національного антикорупційного бюро України. Проблема лежить вплощині предметної та територіальної підслідності, які в статті 216, 218 КПКУкраїни встановлюють чіткі рамки, за якими кожний вид кримінальногоправопорушення, який міститься в кримінальному кодексі України, відноситься докомпетенція того чи іншого правоохоронного органу, а злочини, що вчиненні в межах територіальноїюрисдикції одного органу не можуть розслідуватись органом, який знаходиться вмежах іншої юрисдикції.Тому виникає цілком логічнезапитання, як же бути з проведеними процесуальними діями та доказами, які отримані тими правоохоронниморганом, який в силу даних положень КПК України не мав права здійснюватирозслідування конкретного виду злочину.
На це питання чітко даєвідповідь п.2 ч.3 статті 87 КПК, яка говорить,що недопустимими є докази, які отримані після початку кримінального провадженняшляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїхповноважень, не передбачених кодексом.
В даному випадку,буквально розуміючи дану статтю, можна з впевненістю сказати, що предметнапідслідність, наявна у кожного правоохоронного органу і окреслює коло йогопроцесуальних повноважень. Більше того, варто звернутись до статті 19Конституції України яка встановлює, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
На це питання чітко даєвідповідь п.2 ч.3 статті 87 КПК, яка говорить,що недопустимими є докази, які отримані після початку кримінального провадженняшляхом реалізації органом досудового розслідування чи прокуратури своїхповноважень, не передбачених кодексом.
В даному випадку,буквально розуміючи дану статтю, можна з впевненістю сказати, що предметнапідслідність, наявна у кожного правоохоронного органу і окреслює коло йогопроцесуальних повноважень. Більше того, варто звернутись до статті 19Конституції України яка встановлює, що органи державної влади та органимісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законамиУкраїни.
Проблематикапитання також обумовлена і тим, що відповідно до статті 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органудосудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчиненнякримінального правопорушення. Однак частина 2 вказаної статтіговорить, що якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомопро обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення,розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Проте не зовсім зрозумілим є те, як же бути, якщо прокурор не визначить такупідслідність і всі матеріали в подальшому будуть передані до суду.
Про існування даної проблеми неодноразово заявляв Керівник СпеціалізованоїАнтикорупційної Назар Холодницький, який звернувся за роз’ясненнями з цьогопитання до різних компетентних органів.
Цікаву правову позицію з даного питання, сформулював Вищий Спеціалізованийсуд з розгляду цивільних та кримінальних справ України.
Так, увідповідь, на вищевказане звернення Назара Холодницького, нарада суддів судовоїпалати ВССУ дійшла до наступних висновків: «…проведення досудового розслідування кримінальногопровадження, зокрема, проведення окремих слідчих дій, заходів забезпеченнякримінального провадження, органом, до компетенції якого, згідно ізпроцесуальним законодавством, не віднесено його здійснення, порушує загальнізасади законності здійснення кримінального провадження та унеможливлюєвиконання завдань кримінального провадження». Крім того суд звернув увагу нате, що «…відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, зібранітаким чином докази можуть бути визнані в суді недопустимими. Водночас,питання допустимості тих чи інших доказів вирішується під час судового розглядусудом, який здійснює розгляд кримінального провадження…»
Отже, на сьогоднішній день існуєзаконодавча неврегульованість, яка створює передумови до визнання недопустимимидоказів, які отримані з порушення правил підслідності.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Інструменти підтримки команди: корпоративна культура під час кризи Тетяна Кравченюк 11:27
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання Інна Бєлянська 11:21
- Міф про багатозадачність: чому "режим Цезаря" шкодить продуктивності Олександр Скнар вчора о 23:37
- Встановлення факту самостійного виховання дитини: судова практика Леся Дубчак вчора о 20:13
- Чотириденний робочий тиждень: глобальні експерименти й українські реалії Мар'яна Луцишин вчора о 16:22
- Віддати останню шану Героям Євген Магда вчора о 13:11
- UAE Corporate Tax для вільних зон: коли 0% – не завжди 0% Дарина Халатьян вчора о 11:59
- Як давати гроші близьким і не зруйнувати стосунки: правила підприємця Олександр Висоцький 01.10.2025 10:29
- Переміщення військовослужбовців за ініціативою: порядок та особливості проєкту Юлія Кабриль 30.09.2025 15:07
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності Олена Рубанець 30.09.2025 15:05
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію Василь Селіфонов 30.09.2025 14:53
- Кадрові виклики для бізнесу Дніпропетровщини: результати дослідження Алла Чуприна 30.09.2025 13:11
- Грузинський сценарій в Молдові не пройшов Максим Гардус 29.09.2025 22:06
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі Михайло Стрельніков 29.09.2025 12:53
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя Анна Макаренко 29.09.2025 12:26
Топ за тиждень
- Особистий бренд і медійність: як фахівцю просувати себе без втрати професійності 121
- Фейкова новина про обов’язкову заміну прав: що треба знати українцям у Польщі 115
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання 110
- Як розпізнати корупцію: ключові ознаки та приклади з життя 65
- Як українському бізнесу вийти на міжнародний ринок через Ірландію 61
Популярне
-
Угорщина підписала "найдовший у своїй історії контракт щодо LNG" з постачанням із 2028 року
Бізнес 36123
-
Лідери ЄС загалом погодилися надати Україні "репараційну позику", але ще сперечаються
Фінанси 26556
-
В порту Херсон катастрофічна ситуація. Концесіонер вимагає перегляду угоди
Бізнес 11064
-
У США зупинили будівництво "найвищого" дерев’яного хмарочоса у світі: яка причина
Життя 9655
-
Цукрова пастка: чому нас тягне на солодке, на які хвороби може вказати та чи можна "зіскочити"
Життя 6898
Контакти
E-mail: [email protected]