Ринок житла без рожевих окулярів
На сьогодні ні у Києві, ні в Одесі, ні в Дніпрі, ні у Запоріжжі житло майже не будується. Будується лише у Західній Україні. З чим це пов’язано?
Головна перевага західних областей України в тому, що вони ближче до кордону із Західною Європою і відповідно, за відчуттями наших співгромадян, там спокійніше. Там попит на житло не такий як до початку війни, але усе ще існує, на відміну від інших регіонів.
Але я – про Київ. Починаючи з 2010 року багато київських забудовників перейшли від формату двох-трьох під’їзного дому на багатосекційні будинки, які нагадують Велику китайську стіну.
Сьогодні, хоча столиця є найбільш захищеним містом у країні, на вулицях постійно натовпи, а на дорогах затори, київське будівництво стагнує. Собівартість, місткість та потреби будівництва суттєво здорожчали та суттєво перевищили ці показники у мало секційних і малоповерхових обʼєктах.
Забудовники, і «маленькі», і «великі» заморозили будівництво в столиці, тому що продаж однієї квартири на місяць, який не завжди відбувається, нічого не вирішує з точки зору витратності та окупності проєкту. Вони перетікають та перенаправляються на малоквартирні будинки за межу міста. Таким чином, певне хоча й мляве відродження будівництва є, але замість великих проєктів в столиці, будуються невеликі будинки в області. Зазначу, що навіть це пожвавлення будівництва значно відстає від показників навіть далекого 2002 року.
Є й додаткові чинники погіршення ситуації. По-перше, це ракетні обстріли інфраструктури. Не секрет, що наша енергосистема змушена знов повертатися до планових відключень. Тобто, зима наступає, нас можуть очікувати чергові блекаути.
По-друге, багато забудовників вивели гроші з країни та з високою ймовірністю вже повʼязали їх з бізнесом або активами за кордоном. Навіть якщо завтра закінчиться війна, швидко повернути ці активи буде складно, а їх повернення призведе до трансакційних витрат. Додатково стримує відновлення будівництва і стрімке збільшення його собівартості.
По-третє, з початком повномасштабного вторгнення рф деякі будівельні майданчики залишили без консервації. А це знов таки - збільшення витрат. Десь - буде зсув ґрунту, десь – виникне потреба замінить гнилу інженерію, а у когось не було охорони та будматеріали кудись зникли.
По-четверте, найбільші металургійні підприємства країни зруйновані. Тобто арматура, швелера, метал стануть імпортними. Поки активного будівництва в країні немає, металобази ще повні, але це тимчасові залишки.
По-п’яте – демографія і робоча сила. Серед воїнів, які захищають країну, чимало будівельників. А настане мирний час і скасують мораторій на виїзд чоловіків? Почнеться відбудова інфраструктури країни й виникне потреба в робочих руках. На практиці це означає, що забудовники будуть конкурувати за робочі руки з інфраструктурниками, що призведе до зростання вартості праці.
Нагадаю, що навіть правильно законсервоване, заморожене будівництво – це теж не безкоштовно. Є оренда землі, комунікацій, є охорона території, є утримання офісу, оренда кранів тощо. Додаємо до цього зростання курсу долара, бо так чи інакше вартість квадратного метра орієнтується на валюту. Завдяки законодавчим ініціативам, додаткові витрати при оформленні угод торкнуться як забудовника, так і інвестора. Але ж ми розуміємо, що всі свої затрати забудовник урешті перенесе на вартість квадратного метра. На мою думку, за оптимістичним сценарієм собівартість збільшиться щонайменше на 30%.
Що може змінити ситуацію на краще? Почну з найпростішого – зайдуть іноземні компанії й все відбудують. Для західних компаній девелоперство в Україні не є прозорим та зрозумілим. Що стосується вихідців з колишнього СРСР, тих, хто розуміє нашу систему, то їх стримує не питання капіталу, а ринок збуту. Кожен буде вимірювати попит, бо на ринок, що деградує не заходять.
Безумовно, держава може допомогти відновленню будівництва. Наприклад, програма кредитування єОселя розглядає лише об’єкти від 70% ступеня готовності. А що це означає на практиці? Як правило, це об’єкти з готовою коробкою, фасадом та вікнами. І якщо рахувати довоєнними мірками, то квартири мають бути вже розпродані. Можливо залишились великі багатокімнатні квартири, але точно не однокімнатні. Таким чином, ринок первинного житла мало що може запропонувати єОселі. Що стосується вторинного ринку, то єОселя обмежується квартирами, вартість квадратного метра яких не перевищує $1300, а вік будинку – п'яти років.
Повернемося безпосередньо до будівництва. Вважаю, що з високим ступенем вірогідності, Україна перейде на нові технології, стане будувати більш швидко і якісно. Все залежить від того, коли закінчиться війна, умов перемоги й розуміння, що ринок зростає. Але я вірю – ми переможемо. Спочатку на фронті, а потім і всі ті проблеми, які вона викликала.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 232
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 136
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31490
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5964
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4800
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4580
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 4357