Одна стаття - купа недоліків

Аналіз регулювання питання спостереження за виборами у новому Виборчому кодексі

Новий виборчий кодекс вже набрав чинності. Очевидно, законодавці так поспішали прийняти його до нового року, що допустили в ньому досить багато серйозних помилок. Я маю багаторічний досвід спостереження за виборчими процесами.  Сьогодні ми з колегами розібрали положення кодексу щодо громадського спостереження. Лише одну статтю. Нижче наводжу текст аналізу статті, який сформувала наша робоча група.

Ст. 60 Виборчого кодексу України (надалі - "Кодекс") містить у собі положення правового регулювання діяльності офіційних спостерігачів від громадських організацій. 

Абз. 2 ч. 1 ст. 60 Кодексу визначає, що "До клопотання, підписаного керівником громадської організації та засвідченого печаткою організації, додається копія статуту громадської організації, засвідчена в порядку, встановленому Законом України "Про нотаріат", після початку виборчого процесу". Зважаючи на те, що громадські організації при своїй реєстрації або при внесенні змін до статуту, подають до органів міністерства юстиції статут на реєстрацію, органи державної влади вже мають актуальну інформацію про статут громадських організацій, більш того, така інформація є більш актуальною, ніж копія статуту, засвідчена нотаріусом, оскільки теоретично, громадські організації можуть вносити зміни до статуту в проміжку часу між нотаріальним посвідченням та поданням такого документу до ЦВК. Окрім цього, слід зазначити, що норми ЗУ "Про вибори президента України" та ЗУ "Про вибори народних депутатів України" в аналогічних статтях не містили норми про обов'язковість нотаріального посвідчення копії статуту громадської організації. Така норма перейшла до Кодексу з ЗУ "Про місцеві вибори". На нашу думку така норма Кодексу є прикладом зарегульованості та надмірного бюрократизму. Вважаємо, що для належної та зручної роботи ЦВК в цьому напрямку громадським організаціям достатньо в клопотанні вказувати відповідні реквізити організації та посилання на норми чинного статуту організації, що містять інформацію про діяльність організації по спостереженню за виборчим процесом.

Абз. 2 ч. 4 ст. 60 Кодексу визначає, що "У поданні про реєстрацію офіційного спостерігача зазначаються..." Виходячи з тексту цієї норми, виходить, що для реєстрації кожного спостерігача до відповідної комісії подається окреме подання. Це є нелогічним та створює надмірний документообіг для організацій та відповідних виборчих комісій. Натомість у відповідних нормах попередніх законів, що регулювали ці питання раніше визначалась можливість внесення подання про реєстрацію списку офіційних спостерігачів.

Абз. 3 ч. 4 ст. 60 Кодексу визначає, що "До подання додаються [...] копія рішення Центральної виборчої комісії про дозвіл мати офіційних спостерігачів на відповідних виборах". Враховуючи, що таке рішення ЦВК приймається в межах відповідного виборчого процесу, оприлюднюється на офіційному сайті ЦВК, а перелік громадських організацій, яким надано дозвіл мати офіційних спостерігачів публікується у засобах масової інформації, вважаємо, що подача копії такого рішення разом з поданням про реєстрацію офіційних спостерігачів є надмірною. Для оптимальної роботи відповідних комісій з поданням достатньо вказати реквізити рішення ЦВК про надання дозволу мати офіційних спостерігачів в тексті самого подання.

Ч. 6 ст. 60 Кодексу визначає, що Центральна виборча комісія, відповідна окружна або територіальна виборча комісія здійснює реєстрацію офіційних спостерігачів у відповідному територіальному виборчому окрузі, забезпечує виготовлення та видачу їм посвідчення за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, не пізніше ніж на третій день після внесення подання. Попередніми законами було встановлено одноденний строк для реєстрації офіційних спостерігачів. Подовження такого терміну обмежує право на проведення офіційного спостереження у часі. Так, враховуючи п'ятиденний термін на прийняття ЦВК рішення про дозвіл мати офіційних спостерігачів та триденний термін на розгляд подання про реєстрацію офіційних спостерігачів, виходить, що протягом щонайменше 8 днів виборчого процесу громадські організації обмежені в праві на здійснення офіційного спостереження. Враховуючи швидкоплинні терміни на оскарження дій під час виборів, визначених КАС України, порушення законодавства в цей період можуть залишитись без належного реагування громадськості.

Хоча Кодекс визначив можливість реєстрації офіційних спостерігачів від громадської організації у ЦВК, ч. 9 ст. 60 визначає право спостерігачів бути присутніми на засіданнях окружної, територіальної (територіальних), дільничних виборчих комісій відповідного територіального виборчого округу. Відповідна норма не містить права офіційних спостерігачів від організацій у ЦВК бути присутніми на засіданнях ЦВК.

Хоча в Кодексі та в попередніх законах, що регулювали це питання, не визначено обов'язку офіційного спостерігача реєструватися на засіданні дільничних виборчих комісій, на практиці, посилаючись на норму про кількість спостерігачів, що одночасно можуть бути присутніми на засіданні ДВК, керівництво комісій часто вимагають від офіційних спостерігачів проходити процедуру реєстрації на ДВК. Тому вважаємо необхідним нормативно визначити це питання в Кодексі.

Також норми ст. 60 не містять визначення щодо можливості чи заборони однієї особи бути зареєстрованим одночасно у декількох виборчих округах або від декількох суб'єктів подання.

Частина 11 ст. 60 не визначає обов'язок відповідної комісії негайно надати спостерігачу належним чином засвідчену копію рішення про позбавлення права бути присутнім на засіданні відповідної комісії, що фактично унеможливлює оскарження такого рішення в належний спосіб.

Частини 12 та 13 ст. 60 Кодексу не містять граничних строків подання відповідних заяв та строків розгляду таких заяв відповідними виборчими комісіями. 

Частина 12 ст. 60 Кодексу не визначає можливість припинення повноважень офіційних спостерігачів без проведення заміни офіційних спостерігачів.

Сьогодні ми розібрали лише одну статтю нового кодексу. І знайшли таку купу недоліків. Уявіть собі, що коїться загалом в документі, що містить понад 300 статей та регулює питання всіх виборчих процесів в Україні.