Окупація: хто віддаватиме борги «Донецької залізниці»?
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «У
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «Українська залізниця» за боргами Державного підприємства «Донецька залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» – це нова компанія, створена спеціальним законом на зміну старій-добрій Укрзалізниці. Справа в тому, що до 2015 року в Україні діяла Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) і ще цілий ряд т. зв. «підприємств залізничного транспорту» – юридичних осіб, які займалися обслуговуванням залізничного полотна, ремонтом рухомого складу та іншими «залізничними» справами. Серед них найвагомішими були: «Одеська залізниця», «Львівська залізниця», «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Придніпровська залізниця» та «Донецька залізниця». Активно запущена останніми роками реформа Укрзалізниці передбачає припинення усіх цих юридичних осіб і створення на їхній основі однієї компанії – ПАТ «Українська залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» створене у жовтні 2015 року.
Чимала частина активів «Донецької залізниці» перебуває на окупованій території. Цим, мабуть, і варто пояснювати те, що хоча ДП «Донецька залізниця» ще не припинило своє існування, десятки його кредиторів звернулися з позовами до ПАТ «Українська залізниця» – там принаймні є на що звернути стягнення.
З одного боку, питання правонаступництва вирішується просто. У Законі, на підставі якого було створено ПАТ «Українська залізниця», чітко вказано про те, що «товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків підприємств залізничного транспорту», а отже – й «Донецької залізниці».
Більше того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
З другого боку, протилежної думки дотримується Верховний Суд України. Суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» стане правонаступником ДП «Донецька залізниця» тільки після інвентаризації усього майна останнього та внесення його до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Інвентаризація, своєю чергою, неможлива до повної деокупації Донецької та Луганської областей.
Щоб не залишати судам можливості різного тлумачення норм права, Парламент та Президент вирішили перестрахуватися. 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла спеціальний закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції». Закон встановив мораторій на стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця» – до проведення інвентаризації та оцінки майна останнього, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 17 лютого 2017 року.
Тому ПАТ «Укрзалізниця» точно не відповідатиме за борги « Донецької залізниці». Принаймні, до відновлення контролю над ОРДЛО. Кредиторам «Донецької залізниці» залишається сподіватися, що у неї залишилося достатньо майна, щоб розрахуватися з усіма.
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона вчора о 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Попит на житло молодих сімей змінюється: безпека і функціональність понад естетику Микола Марчук 24.12.2025 14:01
- Лісова галузь 2025: розворот від "схем" на 180 градусів відбувся Олександр Місюра 24.12.2025 13:03
- Коли в досудовому строки сплинули та як адвокат блокує подальше переслідування Дмитро Ламза 24.12.2025 10:51
- Чи можлива мобілізація жінок в Україні? Віра Тарасенко 23.12.2025 22:42
- Боротьба за берег озера та ліс у Дніпрі Павло Васильєв 23.12.2025 21:50
- Чому фокус на людину став новою конкурентною перевагою бізнесу? Мар'яна Луцишин 23.12.2025 13:44
- Бізнес і надалі залишать без кредитів Сергій Дідковський 23.12.2025 12:07
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом 312
- Чому закон часто не працює без адвоката 165
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році 81
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 38
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 35
-
Продажі акумуляторів LiFePO4 зростають. Чи варто переплатити за них під час блекаутів
Технології 5290
-
20 прогнозів на 2026 рік. Чи буде втрата Донбасу, демократичний Конгрес та ШІ-пісні
2466
-
УЗ відновила електропоїзд ЕПЛ9Т-011: курсуватиме в київській агломерації – фото, відео
Бізнес 1922
-
Києву – Ocean, регіонам – ритейл-парки. Де цього року відкриються 20 торгових центрів та що там буде
Бізнес 966
-
Буданов очолив Офіс президента – перші висновки та прогнози
949
