Окупація: хто віддаватиме борги «Донецької залізниці»?
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «У
У березні 2017 року Верховний Суд України розглянув щонайменше 7 справ за участі ПАТ «Українська залізниця», набагато більше упродовж останніх півроку – Вищий господарський суд України. Всі спори зводилися до вирішення одного питання – чи відповідає ПАТ «Українська залізниця» за боргами Державного підприємства «Донецька залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» – це нова компанія, створена спеціальним законом на зміну старій-добрій Укрзалізниці. Справа в тому, що до 2015 року в Україні діяла Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) і ще цілий ряд т. зв. «підприємств залізничного транспорту» – юридичних осіб, які займалися обслуговуванням залізничного полотна, ремонтом рухомого складу та іншими «залізничними» справами. Серед них найвагомішими були: «Одеська залізниця», «Львівська залізниця», «Південна залізниця», «Південно-Західна залізниця», «Придніпровська залізниця» та «Донецька залізниця». Активно запущена останніми роками реформа Укрзалізниці передбачає припинення усіх цих юридичних осіб і створення на їхній основі однієї компанії – ПАТ «Українська залізниця».
ПАТ «Українська залізниця» створене у жовтні 2015 року.
Чимала частина активів «Донецької залізниці» перебуває на окупованій території. Цим, мабуть, і варто пояснювати те, що хоча ДП «Донецька залізниця» ще не припинило своє існування, десятки його кредиторів звернулися з позовами до ПАТ «Українська залізниця» – там принаймні є на що звернути стягнення.
З одного боку, питання правонаступництва вирішується просто. У Законі, на підставі якого було створено ПАТ «Українська залізниця», чітко вказано про те, що «товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків підприємств залізничного транспорту», а отже – й «Донецької залізниці».
Більше того, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
З другого боку, протилежної думки дотримується Верховний Суд України. Суд дійшов висновку, що ПАТ «Українська залізниця» стане правонаступником ДП «Донецька залізниця» тільки після інвентаризації усього майна останнього та внесення його до статутного капіталу ПАТ «Українська залізниця». Інвентаризація, своєю чергою, неможлива до повної деокупації Донецької та Луганської областей.
Щоб не залишати судам можливості різного тлумачення норм права, Парламент та Президент вирішили перестрахуватися. 20 грудня 2016 року Верховна Рада прийняла спеціальний закон – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції». Закон встановив мораторій на стягнення на активи ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями ДП «Донецька залізниця» – до проведення інвентаризації та оцінки майна останнього, але не пізніше ніж через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 17 лютого 2017 року.
Тому ПАТ «Укрзалізниця» точно не відповідатиме за борги « Донецької залізниці». Принаймні, до відновлення контролю над ОРДЛО. Кредиторам «Донецької залізниці» залишається сподіватися, що у неї залишилося достатньо майна, щоб розрахуватися з усіма.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25486
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7888
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4158