Несправедлива ціна на електроенергію?
Несправедлива ціна на електроенергію? Не бійтеся діяти!
Після того як Національна комісія, що здійснює державнерегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – «НКРЕКП») заостанні півроку прийняла низку постанов, по всій Україні та в місті Києвізокрема відбулося і продовжує відбуватися різке збільшення цін на електричнуенергію. Нові тарифи лягають важким тягарем на бюджет будь-якої сім’ї,часто-густо з’їдають левову частку доходів. Але існує можливість відстояти своїправа на справедливі тарифи.
Треба враховувати, що значне подорожчанняелектроенергії потягло за собою також збільшення цін на спожиті комунальніпослуги теплової енергії та гарячого й холодного водопостачання для населеннята промисловості. Станом на літо 2016 року відбулося подорожчання вартостіелектроенергії більше ніж на чверть. А восени вже майже на дві третини! Навітьбільше - наступний 2017 рік українці зустрінуть з тарифами, у два з половиноюрази більшими у порівнянні з початком 2016 року.
Усі ми добре бачимо, як паралельно зфінансовою кризою у державі відбувається зростання вартості життя і гаманцігромадян стрімко спустошуються. Враховуючи такий стан речей, громадянам вартоподумати про захист себе і своєї родини від банкрутства. І не треба боятися, щовисокопосадовці будуть придушувати намагання простих людей захищати свої права.
На законодавчому рівні прописано, що зростанняцін, зокрема на комунальні послуги, повинно відбуватися на рівні з підвищеннямфінансового добробуту людей і бізнесу. А доходи суспільства повинні навітьвипереджати зростання тарифів на електроенергію, тепло, воду тощо. Отже,беремо відповідні постанови НКРЕКП і аналізуємо, порівнюючи їх з чинниминормами законодавства України, а також міжнародних законів (для більшогоефекту).
Наперед зазначу, що мій аналіз з десяткапостанов НКРЕКП дав мені підстави вважати, що факт прийняття деяких з них можесвідчити про формальний підхід комісії до власних обов’язків і, можливо,неналежного їх виконання в частині обґрунтованості рішень комісії, а такожпорушення процесуального порядку затвердження офіційних документів. Таківисновки можуть слугувати підставою для звернення до суду і вирішення суддеюпитання законності або незаконності підвищення тарифів на електроенергіюзокрема.
Стаття 55 Конституції України вказує нам нате, що права і свободи громадянина захищаються судом. І саме суд може, зурахуванням частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни (надалі – «КАС України»), визнати нормативно-правовий акт незаконним читаким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або вокремій його частині.
Отже, необхідно попередньо скласти позовнузаяву щодо визнання протиправними та скасування постанов, які можуть бутинезаконними, та подати позов до суду.
У тексті Вашого документу, окрім власногообґрунтування протиправності дій НКРЕКП, необхідно додати докази з посиланнямна норми чинного законодавства. Вам необхідно максимально чітко і виважено донести свою позицію до судді таобґрунтувати причини нерівнозначності підвищення тарифів у порівнянні зфінансовим становищем в країні та у своїй сім’ї. У нагоді стануть офіційні даніДержстату. Також не забудьте додати до позовної заяви квитанцію про сплатусудового збору за розгляд справи згідно з тарифами, що наведені у ЗаконіУкраїни «Про судовий збір».
Подібні питання розглядає судадміністративної юрисдикції. Посилаючись на положення частини першої статті 6КАС України, можна дійти висновку, що будь-який громадянин має право увстановленому таким кодексом порядку звернутися до адміністративного суду, якщовважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (яким іє НКРЕКП) порушені її права, свободи або інтереси. Якщо суд задовольнить позов,НКРЕКП зобов’язаний скасувати новий тариф і запровадити попередній, про що вобов’язковому порядку повідомляє на своєму офіційному порталі.
Зауважу, що провівши аналіз судової практикисудів адміністративної юрисдикції щодо оскарження дій або бездіяльності органівдержавної влади, у переважній більшості такі суди скасовують рішення органівдержавної влади на підставі порушення встановленого процедурного порядку їхприйняття, разом із недостатнім обґрунтуванням прийнятих рішень. У такихвипадках судді посилаються на статтю 19 Конституції України, відповідно до якоїоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особизобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.
Усі ми знаємо, що, згідно з положеннямОсновного закону нашої держави, права і свободи людини є непорушними. Держававідповідає перед людиною за свою діяльність, адже утвердження і забезпеченняправ і свобод людини є головним обов'язком держави.
Конституційні норми встановлюють прямийобов'язок органів державної влади дотримуватися вимог законодавства, у тойсамий час народ, як єдине джерело влади в України, наділений правом вимагативід органів державної влади діяти у відповідності до законодавства України.Попри недосконалість судової системи та складність процедури як такої, миповинні виборювати свої права - інструменти для цього у нас є - треба лишепочати.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 456
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 438
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 84
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18680
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 12253
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9952
-
Ці продукти любить ваш шлунок та кишківник. Розбираємо популярні поради з мережі
Життя 7356
-
У застосунку Alliance з’явилась функція міжнародних P2P-переказів
Новини компаній 6345