Монополіст останньої надії

Хто намагається прибрати ринок приватних споживачів до своїх рук?

Після відкриття ринку газу ми щиро сподівалися, що це величезний старт нових можливостей для всіх підприємств галузі та споживачів. Проте “Нафтогаз України” має зовсім інший план — прибрати ринок приватних споживачів до своїх рук.

Для цієї монопольної організації теперішній ринок газу став місцем проведення політики знищення конкурентного середовища та тотального контролю над ресурсами та споживачами. Не гребуючи нічим, “Нафтогаз України” проводить агресивні дії по відношенню до своїх прямих конкурентів. За останній місяць ми стали свідками неринкової поведінки, спекуляцій та справжнього рейдерства проти найсильніших конкурентів на ринку.

У жовтні Оператор ГТСУ на своїй інформаційній платформі за сумнівною мотивацією від'єднав на 3 дні побутових споживачів на території ліцензованої діяльності ПрАТ “Кременчукгаз” від діючого постачальника та перевів цих споживачів на Постачальника останньої надії, яким є “Нафтогаз України”. Причому діючий постачальник продовжував здійснювати постачання газу (ресурс газу в наявності) всім своїм споживачам за діючими договорами.

В грудні від “Нафтогазу України” побутові споживачі на території ліцензованої діяльності ПрАТ “Кременчукгаз” отримали «специфічну» рекламу та платіжки від Постачальника останньої надії з бланком-заявою про приєднання до договорів продажу природного газу з “Нафтогазом”, як звичайним постачальником природного газу (очевидний конфлікт інтересів на межі (або за межею) фолу з боку “Нафтогазу України”).  У цей же час на більшості інформаційних порталів починають виходити проплачені матеріали з метою спаплюжити нашу репутацію. А на наших активних сторінках у соціальних мережах розпочинається атака від «нафтогазівських» ботів та тролів.

Таким чином, державна організація чинить справжнє рейдерство на території нашої ліцензованої діяльності.

Я вважаю, що такі дії “Нафтогазу України” повинні отримати правову оцінку як з боку НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), так і з боку Антимонопольного комітету. До речі, АМКУ вже перевіряє деякі аспекти роботи “Нафтогазу України”.

Хочу звернути увагу, що прихильники “Нафтогазу” в пресі та соціальних мережах часто апелюють до надприбутків, які нібито отримують “приватні” постачальники газу населенню. Але при цьому навіть при поверхневому аналізі діяльності можна зробити висновок, що це не так. А в свою чергу псевдо-державний “Нафтогаз” протягом останніх років декларував мільярдні прибутки від продажу ресурсу для потреб населення та підприємств теплоенергетики, а також виплачував своїм топ-менеджерам щомісячні мільйонні премії.

І при цьому “Нафтогаз” витрачає великі кошти на рекламні компанії, просування своїх позицій (в тому числі на ботів та тролів у соціальних мережах) та позитивний інформаційний фон. Хочу зазначити, що в пресі з’явились матеріали щодо деяких підсумків аудиту діяльності “Нафтогазу”, в якому зазначається про суттєві порушення фінансової дисципліни в компанії. 

Відкриття вільного ринку газу — це визначальна подія для економіки нашої країни. І вона має супроводжуватися організацією біржових торгів. До речі, найбільший ресурс газу (ресурс державного АТ “Укргазвидобування”), за рахунок якого можна нівелювати суттєві коливання у вартості газу в Україні, контролюється саме “Нафтогазом” та не продається на біржі. Можливість формувати ринкові ціни для населення та вільний вибір постачальника населенням є суттєвими кроками в бік прогресу. Та необхідно, щоб ринкові механізми і правила були єдиними для всіх гравців, як для малих, так і для мега-монстрів, таких як ”Нафтогаз України”.