Реорганізація і ліквідація фермерського господарства: процедура та її особливості

Законом України «Про фермерське господарство» реорганізація та ліквідація фермерського господарства визначені як підстави припинення його діяльності.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, тобто такою, що здійснюється на власний ризик та під власну майнову відповідальність. І в процесі цієї діяльності фермерське господарство може зіткнутись з питанням його реорганізації або ліквідації.

Законом України «Про фермерське господарство» реорганізація та ліквідація фермерського господарства визначені як підстави припинення його діяльності. Водночас, вказаним Законом не закріплено порядку, в якому фермерське господарство може бути реорганізоване або ліквідоване.

Тож спробуємо знайти відповідь щодо процедур реорганізації та ліквідації фермерського господарства шляхом аналізу норм інших нормативно-правових актів, якими регулюються питання його діяльності.

Такими нормами, зокрема є ст. ст. 104-112 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України). При цьому, слід пам’ятати, що окремі аспекти реорганізації і ліквідації фермерського господарства можуть бути відображені і в його установчому документі.

Так, фермерське господарство може бути реорганізоване шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення на підставі рішення його власника.

Щодо підстав ліквідації фермерського господарства, то до них відносять:

-  рішення власника фермерського господарства;

-  відсутність членів або спадкоємців, які бажають продовжити його діяльність;

-  банкрутство фермерського господарства.

Крім цього, Статутом можуть визначатись також і інші підстави, наприклад припинення права на земельну ділянку, надану для ведення фермерського господарства тощо.

Тобто, ми бачимо, що підставою як реорганізації, так і ліквідації фермерського господарства є рішення його власника. Але, як правило, в Статуті визначається, що рішення про реорганізацію або ліквідацію фермерського господарства приймається вищим органом управління фермерського господарства – Загальними зборами його членів та оформлюється протоколом. Саме з прийняття такого рішення і розпочинається процедура реорганізації або ліквідації фермерського господарства У випадку банкрутства фермерського господарства рішення про його ліквідацію приймається судом.

Для визначення подальших кроків реорганізації або ліквідації фермерського господарства звернемось до ст. 105 ЦК України. Так, після прийняття рішення про припинення фермерського господарства його власники зобов’язані:

-  призначити комісію з припинення ФГ (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора. Виконання функцій такої комісії може бути покладено на орган управління, яким у фермерському господарстві є, як правило, його голова;

-  встановити порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до фермерського господарства, який не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення про припинення фермерського господарства;

-   протягом 3 днів з дня прийняття рішення про припинення фермерського господарства повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

З урахуванням того, що особливістю реорганізації є правонаступництво, положення щодо нього за всіма зобов’язаннями ФГ стосовно всіх його кредиторів та боржників, включаючи і зобов’язання, оспорювані сторонами закріплюються передавальним актом (у випадку злиття, перетворення або приєднання) або розподільчим балансом (у випадку поділу).

Важливий нюанс: як передавальний акт, так і розподільчий баланс складаються комісією з реорганізації після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог і затверджуються Загальними зборами членів ФГ або іншим органом, який прийняв рішення про реорганізацію фермерського господарства.

Як реорганізація, так і ліквідація фермерського господарства не можуть вважатися завершеними без державної реєстрації або припинення юридичної особи, або державної реєстрації новоутвореної юридичної особи, або державної реєстрації змін до відомостей про існуючу юридичну особу.

Тож для державної реєстрації припинення фермерського господарства в результаті його реорганізації державному реєстратору мають бути подані такі документи:

- заява про державну реєстрацію припинення фермерського в результаті його реорганізації;

- у разі припинення в результаті поділу - примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) розподільчого балансу;

- у разі припинення в результаті перетворення, злиття або приєднання - примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

-  у разі припинення в результаті поділу, злиття або приєднання - довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;

- у разі припинення в результаті перетворення - документи для державної реєстрації створення юридичної особи;

- у разі припинення в результаті приєднання - документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

- структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.

Таким чином, при злитті або поділі фермерське господарство вважається реорганізованим з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються в результаті злиття чи поділу; при перетворенні – з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи; при приєднанні – з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Для державної реєстрації ліквідації фермерського господарства подаються:

- заява про державну реєстрацію припинення фермерського в результаті його ліквідації;

- довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Варто зазначити, що ЦК України поряд з реорганізацією та ліквідацією передбачено можливість виділу юридичної особи, тобто переходу за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Для фермерських господарств чинним законодавством не передбачено жодних обмежень щодо виділу. Але, слід враховувати, що виділ не реорганізацією фермерського господарства, а є одним із способів створення нової юридичної особи. При цьому, фермерське господарство за таких умов не припиняється, а лише здійснюється державна реєстрація змін до відомостей, що містяться про нього у Єдиному державному реєстрі.

Отже, з урахуванням того, що спеціальним Законом України «Про фермерські господарства» особливості реорганізації і ліквідації фермерського господарства детально не регламентовані, слід керуватись загальними нормами чинного законодавства щодо вказаних процедур і пам’ятати про можливість визначення їх особливостей в установчому документі фермерського господарства.