Квиткові пристрасті
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
1. Визнали, щоприватне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (далі - ПрАТ "НДІ ПІТ") займало монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків протягом 2015-2016 років.
2. Визнали дії ПрАТ "НДІ "ПІТ" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання.
3. За порушення наклали на ПрАТ "НДІ ПІТ" штраф у розмірі 433 347 грн
Чому так сталося?
Причина досить типова для ринків, функціонування яких пов’язано з електронними базами, що створювались на замовлення держави.
Міністерство освіти та науки України в далеких 2000-х роках почало розробку та впровадження ІВС «Освіта». Мета була абсолютно корисною для України: створення єдиного інформаційного середовища для зберігання всіх даних та документів в галузі освіти, що буде мати наслідком швидку обробку, обмін, надійність та інше. Студентські (учнівські) квитки, серед іншого, також повинні були виготовлятись за допомогою програмного забезпечення ІВС «Освіта», та відповідно, відображатись в ній.
І все повинно б було працювати як годинник, як би не одне «але». В 2007 році МОН підписує договір про співробітництво з ПрАТ «НДІ ПІТ», за яким Інституту надається статус інформаційно-технічного адміністратора ІВС «Освіта». Саме в цей час був закладений той дефект, який в подальшому спричинив обставини, що стали предметом розслідування.
Тепер детальніше. ПрАТ «НДІ ПІТ», будучи адміністратором «Освіти», залишався одночасно учасником ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків. Як учасник ринку він конкурував на ряду з іншими компаніями за отримання замовлень від навчальних закладів, в тому числі і під час проведення тендеру. В той же час, як адміністратор «Освіти» він допускав фактично інші компанії на ринок шляхом укладення договорів на користування програмним забезпеченням бази, та щорічного (або частіше) продовження їх дії. Окрім цього, як адміністратор бази, без використання якої виготовляти студентські (учнівські) квитки не є можливим, мав певні повноваження контролю за її використанням, в тому числі і компаніями-конкурентами.
Очевидно, що говорити в такому випадку про рівні умови для конкуренції для всіх учасників ринку безглуздо. Як і сподіватись на те, що маючи таку ринкову владу, конкуренти не скористається останньою у змаганні за споживача, так як наслідок за прибуток.
Не буду стверджувати, як розвивалась ситуація на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків до ситуації навколо СП «Макрохем-Україна», але за результатом розслідування ми встановили наступне.
З вересня 2015 по лютий 2016 років СП «Макрохем-України» вживались заходи, спрямовані на підписання договорів з ПрАТ «НДІ ПІТ» та входження за результатом підписання на ринок, з метою отримання можливості (за наявності права) виготовляти студентські квитки. Розуміючи становище, в якому опинилось СП «Макрохем-Україна», у зв’язку з відсутністю технічної можливості здійснювати друк квитків, ПрАТ «НДІ ПІТ» штучно затягував процес підписання договорів. При цьому, будь-яких об’єктивних обставин, що зумовили б таку його поведінку та шестимісячний процес підписання необхідних для допуску на ринок договорів, нами виявлено не було.
Наслідком таких дій ПрАТ «НДІ ПІТ» стало не тільки не допуск без об’єктивних на те причин протягом шести місяців СП «Макрохем-Україна» на ринок, а й розірвання з останнім договорів двома навчальними закладами, та репутаційні втрати як нової компанії, що тільки виходить на ринок, а вже має негативний досвід не можливості забезпечення виконання своїх обов’язків за договором.
Для прикладу процитую інформацію з листа Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
«…за результатами відкритих торгів на закупівлю 2000 шт. студентських квитків державного зразка, з переможцем торгів – Українсько-польським спільним підприємством «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» (далі – СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» - було укладено договір поставки № 059/151 від 07.12.2015 р. У зв’язку з неможливістю виконання сторонами взятих на себе зобов’язань договір було розірвано шляхом укладання Додаткової угоди від 25.01.2016 р.
Підставою для розірвання договору було невиконання СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» своїх зобов’язань стосовно виготовлення студентських квитків. Причини цього СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» повідомило своїм листом № 483 від 29.12.2015 р. Серед таких причин СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказало на безпідставне блокування його роботи з боку Інституту, що як інформаційно-технічний адміністратор ІВС «ОСВІТА» відповідає за передачу з ІВС «ОСВІТА» до ЄДЕБО електронних документів з ідентифікаторами. Також у своєму листі СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказує, що саме Інститут був єдиним конкурентом на відкритих торгах щодо закупівлі 2000 шт. студентських квитків державного зразка
…Додатково маємо повідомити, що суттєва затримка видачі студентських квитків для студентів перших курсів магістратури викликала обурення серед студентів, що спричинило численні звернення на адресу адміністрації Університету зі скаргами на порушення прав студентів на користування передбаченими законодавством пільгами та іншими незручності, пов’язані з тривалою відсутністю у значної кількості студентів студентських квитків».
Але це лише проміжний результат дослідження.
На 13 квітня заплановано розгляд на засіданні Комітету питання щодо надання рекомендацій Міністерству освіти і науки України по описаній вище проблематиці.
Повідомлю вас про результати.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 146
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 32089
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 10819
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
6685
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 6455
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6204