Квиткові пристрасті
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
На засіданні Антимонопольного комітету України 06.04.2017 прийняли рішення, яким:
1. Визнали, щоприватне акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» (далі - ПрАТ "НДІ ПІТ") займало монопольне (домінуюче) становище на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків протягом 2015-2016 років.
2. Визнали дії ПрАТ "НДІ "ПІТ" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 7 ч. 2 ст. 13 та п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків шляхом створення перешкод доступу на ринок іншим суб'єктам господарювання.
3. За порушення наклали на ПрАТ "НДІ ПІТ" штраф у розмірі 433 347 грн
Чому так сталося?
Причина досить типова для ринків, функціонування яких пов’язано з електронними базами, що створювались на замовлення держави.
Міністерство освіти та науки України в далеких 2000-х роках почало розробку та впровадження ІВС «Освіта». Мета була абсолютно корисною для України: створення єдиного інформаційного середовища для зберігання всіх даних та документів в галузі освіти, що буде мати наслідком швидку обробку, обмін, надійність та інше. Студентські (учнівські) квитки, серед іншого, також повинні були виготовлятись за допомогою програмного забезпечення ІВС «Освіта», та відповідно, відображатись в ній.
І все повинно б було працювати як годинник, як би не одне «але». В 2007 році МОН підписує договір про співробітництво з ПрАТ «НДІ ПІТ», за яким Інституту надається статус інформаційно-технічного адміністратора ІВС «Освіта». Саме в цей час був закладений той дефект, який в подальшому спричинив обставини, що стали предметом розслідування.
Тепер детальніше. ПрАТ «НДІ ПІТ», будучи адміністратором «Освіти», залишався одночасно учасником ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків. Як учасник ринку він конкурував на ряду з іншими компаніями за отримання замовлень від навчальних закладів, в тому числі і під час проведення тендеру. В той же час, як адміністратор «Освіти» він допускав фактично інші компанії на ринок шляхом укладення договорів на користування програмним забезпеченням бази, та щорічного (або частіше) продовження їх дії. Окрім цього, як адміністратор бази, без використання якої виготовляти студентські (учнівські) квитки не є можливим, мав певні повноваження контролю за її використанням, в тому числі і компаніями-конкурентами.
Очевидно, що говорити в такому випадку про рівні умови для конкуренції для всіх учасників ринку безглуздо. Як і сподіватись на те, що маючи таку ринкову владу, конкуренти не скористається останньою у змаганні за споживача, так як наслідок за прибуток.
Не буду стверджувати, як розвивалась ситуація на ринку виготовлення студентських (учнівських) квитків до ситуації навколо СП «Макрохем-Україна», але за результатом розслідування ми встановили наступне.
З вересня 2015 по лютий 2016 років СП «Макрохем-України» вживались заходи, спрямовані на підписання договорів з ПрАТ «НДІ ПІТ» та входження за результатом підписання на ринок, з метою отримання можливості (за наявності права) виготовляти студентські квитки. Розуміючи становище, в якому опинилось СП «Макрохем-Україна», у зв’язку з відсутністю технічної можливості здійснювати друк квитків, ПрАТ «НДІ ПІТ» штучно затягував процес підписання договорів. При цьому, будь-яких об’єктивних обставин, що зумовили б таку його поведінку та шестимісячний процес підписання необхідних для допуску на ринок договорів, нами виявлено не було.
Наслідком таких дій ПрАТ «НДІ ПІТ» стало не тільки не допуск без об’єктивних на те причин протягом шести місяців СП «Макрохем-Україна» на ринок, а й розірвання з останнім договорів двома навчальними закладами, та репутаційні втрати як нової компанії, що тільки виходить на ринок, а вже має негативний досвід не можливості забезпечення виконання своїх обов’язків за договором.
Для прикладу процитую інформацію з листа Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
«…за результатами відкритих торгів на закупівлю 2000 шт. студентських квитків державного зразка, з переможцем торгів – Українсько-польським спільним підприємством «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» (далі – СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» - було укладено договір поставки № 059/151 від 07.12.2015 р. У зв’язку з неможливістю виконання сторонами взятих на себе зобов’язань договір було розірвано шляхом укладання Додаткової угоди від 25.01.2016 р.
Підставою для розірвання договору було невиконання СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» своїх зобов’язань стосовно виготовлення студентських квитків. Причини цього СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» повідомило своїм листом № 483 від 29.12.2015 р. Серед таких причин СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказало на безпідставне блокування його роботи з боку Інституту, що як інформаційно-технічний адміністратор ІВС «ОСВІТА» відповідає за передачу з ІВС «ОСВІТА» до ЄДЕБО електронних документів з ідентифікаторами. Також у своєму листі СП «МАКРОХЕМ-УКРАЇНА» вказує, що саме Інститут був єдиним конкурентом на відкритих торгах щодо закупівлі 2000 шт. студентських квитків державного зразка
…Додатково маємо повідомити, що суттєва затримка видачі студентських квитків для студентів перших курсів магістратури викликала обурення серед студентів, що спричинило численні звернення на адресу адміністрації Університету зі скаргами на порушення прав студентів на користування передбаченими законодавством пільгами та іншими незручності, пов’язані з тривалою відсутністю у значної кількості студентів студентських квитків».
Але це лише проміжний результат дослідження.
На 13 квітня заплановано розгляд на засіданні Комітету питання щодо надання рекомендацій Міністерству освіти і науки України по описаній вище проблематиці.
Повідомлю вас про результати.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23130
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17395
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17024
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13633
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11691