Вдячність, як ключ до власного життя

Повинність. Скільки часу і неймовірних миттєвостей власного життя ми втрачаємо через страх до нового і жаль за тим, що нам вже добре знайоме.

Через почуття провини та жаль за вже вкладеним ресурсом ми продовжуємо: стосунки, в яких вже не залишилось ні кохання, ні поваги; проєкти, які вже не надихають; кар'єру, в якій ми не бачимо сенсу; бізнес, який ледве жевріє, втратив всі перспективи не тільки на зростання, але й взагалі на існування. Ми самі позбавляємо себе майбутнього, а вихід - він зовсім поруч. Вдячність, це саме той чарівний ключ, завдяки якому ми можемо вийти за будь-які грати своїх збиткових сценаріїв.

Подяка - універсальний антидот

Якщо запитати найбільш обговорюваний сьогодні чат-бот, то він характеризує подяку, як почуття вдячності за добро, підтримку, увагу чи навіть сам факт існування чогось, яке відіграє важливу роль в емоційному, соціальному та духовному житті людини.

Є одразу три аспекти цього поняття.

• Психологічно - соціальний:

• Подяка пов'язана з позитивними емоціями, у тому числі радістю та задоволенням.

• Практика подяки знижує стрес, покращує сон та зміцнює психічне здоров'я.

• Подяка виступає гарним соціальним клеєм, зміцнює відносини, створює довіру та почуття спільності.

• Філософсько-духовний:

• Стоїки (Сенека, Марк Аврелій) вважають подяку - ключем до внутрішньої гармонії, подяка дає можливість навчитись визнавати цінність того, що маєш, навіть у скруті.

• У буддизмі подяка - це важлива частина шляху до звільнення від страждань.

• У християнстві: “за все дякуйте” (1 Фес. 5:18) - подяка в буквальному сенсі - це ставлення до життя, як до найбільшого дару від Бога.

• Ціннісний (багато філософів і психологів бачать зв'язок між вдячністю і свідомістю):

• Фокус на цінності - подяка допомагає помічати позитивне і корисне, навіть у хаосі, що надає глибинне сприйняття життя.

• Альтруїзм - почуття вдячності мотивує допомагати іншим, народжуючи природній цикл добра.

• Подяка - це найкраща протиотрута від нігілізму. Ніцше, який приніс у світ концепцію надлюдини, тим не менш вважав, що саме вдячність це один з найкращих способів наповнити життя сенсом.

Згодом Мелоді Бітті американська письменниця, автор бестселерів на тему созалежних відносин зазначила, що «подяка перетворює те, що ми маємо, на достаток».

Подяка - кращий спосіб вчасно і найбільш ефективно завершити будь - які созалежні відносини.

Парадокс в тому, що жінки, які хочуть завершити відносини зі своїми чоловіками, намагаються це зробити через дискредитацію чоловіків. Так само як і чоловіки. Подібно діють роботодавці по відношенню до найманих робітників, і робітники по відношенню до своїх керівників і роботодавців. І це шлях в порожнечу, тим більше якщо мова йде про розлучення в шлюбі, де вже є діти, чи партнерство двох співвласників бізнесу. Це лише призводить до знецінення як себе, так і свого вже пройденого шляху.

Навпаки, саме вдячність, як собі за пройдений шлях, так іншій людині і самому шляху, дозволяє взяти ресурс, для побудови нового щасливого та успішного шляху, створення нових щасливих відносин, запуск нового бізнесу.

Якщо трагічна ситуація вже сталась або дійшла до певного критичного стану, краще, що Ви можете зробити, це знайти, в чому вона для Вас і вашого шляху корисна. І найменш ефективно - впадати у звинувачення себе, інших чи простору. Або взагалі тотальних звинувачень.

Парадокс логіки

Здавалося б, якщо є доведений факт, що так, як раніше “не працює”, “не їде” вже, що називається, шукай інший шлях, розвертайся і “їдь далі”, або як мінімум припини рухатись в тому напрямку, який вже веде тебе, якщо не в прірву, то як мінімум в глухий кут.

Все що потрібно, це взяти папір і письмово прописати:

• список подяки тому, з ким прийнято рішення завершити відносини (чим більше, тим краще);

• список подяки собі за пройдений шлях, якщо вже зроблений висновок про відсутність перспективи цього шляху.

Але ні, як не парадокс. Відчуття ймовірної провини і певний фантомний біль змушує багатьох продовжувати хибний шлях, навіть якщо вони визнають хибність свого шляху. Таких меншість, більшість відмовляється визнавати очевидне, мотивуючись девізом ЕГО “я не можу так помилятись”.

Причина в рівні самоцінності.

Здорова самооцінка - це усвідомлена вдячність і до себе, і до інших, і загалом до життя і світу.

Сила балансу

Енциклопедичний словник символів культури України наводить одразу п'ять характеристик вдячності:

• пряма та посередня вдячність;

• ритуальна (етикетна) й емоційна (особисто значуща);

• вмотивована та невмотивована;

• вербальна та невербальна;

• вдячність людям чи вищій силі.

Важливо розуміти!

Саме відсутність вдячності собі в більшості випадків призводить до невиправданого звинувачення як інших, так і держави, Вищих сил тощо.

Щодо публічного прояву вдячності, важливо враховувати соціальний аспект. Сила в балансі. Наш надто емоційний прояв, навіть за умов її абсолютної щирості, може скласти враження про його маніпулятивний намір.

Абсолютна відсутність вдячності як такої - це загально визнана ознака асоціальної поведінки, вкрай наближеної до явного вираженого антисоціального розладу особистості та нарцисичної поведінки.

P.S. «Всі наші скарги про те, що життя складне й нестерпне, наші нарікання щодо того, чого ми позбавлені, витікають від нестачі вдячності за те, що ми вже маємо», - дійшов висновку автор “Робінзона Крузо” Даніель Дефо.

Починайте свій день з того, щоб написати мінімум 7 пунктів за що Ви загалом вдячні: собі, простору, Творцю, країні, світу, Всесвіту, рідним, друзям, вчителям, взагалі людям тощо. А ввечері перед сном, пропишіть так само мінімум 7 пунктів, за що Ви вдячні конкретному дню, почніть прямо зараз. І так мінімум тиждень.

Світ починається з нас, спробуйте хоча б 72 години прожити по - іншому, і Ви побачите, як якісно зміниться Ваше життя. Усвідомлена вдячність собі та іншим - це ключ, який відкриває шлях до зовсім іншого рівня життя, де можливим стає навіть неможливе.