Скільки коштує влада народу? Щотижневий аналітичний огляд №33
Початок цього тижня ознаменовано піднесенням, яке в голови очільників нашої держави вселили схвальні відгуки про їх роботу, озвучені Крістін Лагард, візит якої відбувся на вихідних. Проте чи дійсно все так безхмарно на фінансовому обрії України? Не зовсім.
Початок цього тижня ознаменовано піднесенням, яке в голови очільників нашої держави вселили схвальні відгуки про їх роботу, озвучені Крістін Лагард, візит якої відбувся на вихідних. У понеділок офіційні повідомлення були пронизані зарядом позитиву пропокращення, які переживає економіка країни. Проте чи дійсно все так безхмарно на фінансовому обрії України? Не зовсім.З огляду на це, пропонуємо разом проаналізувати та підвести власні підсумки позитивних реформ. Так, Державний комітет статистики повідомив, що в серпні споживчі ціни загалом знизилися на 0,8 %. Зокрема, на продукти харчування та безалкогольні напої – на 1,7 %; найбільше, на 17,2 % та 16,2 % відповідно, подешевшали фрукти й овочі. Водночас на 3,6–1,0 % подорожчали сало, м’ясо та м’ясопродукти, яйця, цукор, молоко та молочні продукти, безалкогольні напої.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1 %. Зростання цін на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива на 0,2 % відбулося в основному за рахунок підвищення цін на оренду житла (на 1,2 %) та квартирної плати (на 0,6 %), ціни у сфері охорони здоров’я підвищилися на 0,4 %, що насамперед спричинено зростанням цін на послуги лікарень та амбулаторні послуги – на 1,1 % та 0,9 % відповідно.
Таким чином, загальна дефляція – явище позитивне, однак варто врахувати, що воно має місце на тлі сезону збору урожаю та перевищення пропозиції над попитом і, як наслідок, коли з початком осені товари внутрішнього виробництва почнуть заміщуватися імпортом, динаміка матиме зворотній характер – процес до зростання інфляції повернеться вже з середини–кінця жовтня 2015 року.
Міністр фінансів України повідомила, що дохідна частина держбюджету України за підсумками січня-серпня 2015 року перевиконана на 24,6 млрд грн.
Доходи держбюджету стрімко підвищилися в липні – на 86,9 % у річному вимірі, а в цілому за сім місяців цього року – на 44,6 %, або 88,9 млрд грн, – до 287,9 млрд грн, що пов'язано зі збільшенням як податкових, так і неподаткових надходжень.
Стосовно витрат, то в липні 2015 року їх зростання проти липня 2014 року дорівнювало 32,3 %. У цілому за сім місяців цього року витрати зросли на 58,8 млрд грн, або на 25,5%, – до 289,4 млрд грн.
На єдиному казначейському рахунку станом на 1 вересня накопичена рекордна сума – майже 46 млрд грн. Оптимізм очевидний – доходи перевищують видатки. Проте чи дійсно все так безхмарно на фінансовому обрії України? Не зовсім.
Так, за даними Мінфіну, сумарна заборгованість за рахунок неповернення підприємствам ПДВ, а також за рахунок переплати податку на прибуток виросла до 47 млрд грн.
«Якщо ми хочемо повернути ці гроші бізнесу, то це потенційні втрати доходів, які потрібно закладати в бюджет, тільки у випадку повернення цих коштів, звичайно, не за один рік, але це повинно відбутись, ми зможемо відновити довіру платників податків до держави», – зазначає Мінфін.
Співвідношення сум залишку коштів на Єдиному казначейському рахунку та загальної внутрішньої заборгованості свідчить не на користь успішних результатів реформ.
Накопичувати, повертати не повністю, частинами, не виконувати свої зобов’язання – принцип діяльності фінансових пірамід. Тому складно розділити оптимізм урядовців.
Крім цього, щодо виконання бюджету висловився цього тижня і заступник міністра фінансів Ігор Уманський, який зазначив: «Основні джерела збільшення доходів – надходження ПДВ, як внутрішнього, так і імпортного, рента, акциз.
Щодо видатків, то додатково це: 9,9 млрд на підвищення соціальних стандартів, 7 млрд на відшкодування ПДВ, 2,7 млрд на погашення різниці в тарифах».
Таким чином, якщо говорити відверто, в Україні, станом на сьогодні, немає чим пишатися у сфері наповнення бюджету.
Основні причини — це відсутність реальних реформ у створенні умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій. Опосередковано це підтверджує і Мінфін, активно просуваючи в маси концепцію податкової реформи.
У розширеному інтерв’ю Міністра фінансів України Наталії Яресько в рамках кампанії з роз’яснення та популяризації податкової реформи було багато цікавих меседжів, основні з яких ми вирішили подати в нашому огляді.
Так, зі слів міністра, в проект бюджету міністерство не закладає доходи від потенційного виходу бізнесу з тіні, оскільки МВФ не дозволяє цього робити, доки такі результати не будуть дійсно досягнуті.
Консультації з представниками бізнесу засвідчили відсутність в останніх довіри до законодавчих ініціатив та обіцянок Уряду. У зв’язку з цим очільник відомства наголошує на необхідності запровадження мораторію на внесення змін до Податкового кодексу протягом трьох років.
Крім цього, міністр зазначила, що за умови зниження ставки ЄСВ бюджет отримає дiру в 70 млрд грн. Покривати її планується за рахунок скасованих пільг зі сплати ПДВ, підвищення акцизів (цигарки, алкоголь, пиво), що відповідає зобов’язанням перед ЄС привести ставки до європейського рівня; ще 5 млрд будуть профінансовані за рахунок оподаткування грального бізнесу.
Таким чином, перспективи 2016 року вже виглядають доволі сіро для основної маси громадян, яких очікує подорожчання алкогольних та тютюнових виробів, а вживати їх можна буде в легалізованих гральних закладах. В ЄС за пачку цигарок сплачують близько 5 євро; що ж, для українців 100 грн у день – це значна сума, яка не є співрозмірною з рівнем доходів, тому, приводячи ставки акцизів до рівня європейських, Уряд, ймовірно, дбає про здоров’я нації. Знову за все платить кінцевий споживач.
Яресько також зазначила, що модель Мінфіну передбачає загальний дефіцит у 30 млрд у 2016 році. Причинами цього є скорочення надходжень на 60 млрд. грн, із них 17 млрд. грн. – від тимчасового імпортного збору; частка прибутку НБУ — 25 млрд. грн.; подвоєння обсягу видатків на покриття субсидій із 20 до 40 млрд грн; витрати на оборону в розмірі 5 % ВВП – це плюс 16 млрд грн.
Також варто зазначити, що бюджет на 2016 рік, за даними інформаційних ресурсів, розроблюється за макроекономічними показниками росту реального ВВП на 2 %, номінальний ВВП – 2 262 млрд грн, інфляції 12 %, підвищення прожиткового мінімуму – з 1 травня до 1450 грн, з 1 грудня до 1550 грн.
При цьому в зв’язку з тим, що зміни до Податкового кодексу Верховна Рада ще не прийняла, розробляється він за чинними нормами.
Таким чином, після легалізації змін до ПК, ймовірно, бюджет буде перекроєно, виходячи з нових ставок та статей доходів і видатків.
За рахунок чого наповнюватиметься бюджет, вірніше планується подолати його дефіцит у 2016 році?
Так, Голова Фонду державного майна 7 вересня підвів результати 100 днів роботи його команди.
Ми свідомо опустимо в аналізі дані про підготовлені нормативно-правові акти та зупинимося на безпосередніх очікуваннях, із якими пов’язують результати діяльності відомства та фінансування бюджету.
Так, Білоус визначив основними завданнями Фонду на 2015–2016 рік зміни до законодавства та прозоре проведення великої приватизації. «Ми зможемо розпочати тільки після того, як будуть проголосовані зміни до законодавства. Зрозуміло, що за таких умов виконати заявлений на 2015 рік бюджет в 17 млрд грн ми не зможемо… Зрештою, ми не можемо продавати ОПЗ багато разів. У нас є тільки одна спроба».
Крім цього, Білоус заявив: «Бюджетні надходження від великої приватизації мають становити не менше 20–30 млрд гривень. Це буде деяким компенсаторним елементом у проведенні податкової реформи».
Підготовка до «великої приватизації» передбачає залучення радників. За даними глави ФДМ, USAID (незалежне агентство федерального уряду США, відповідає за невійськову допомогу США іншим країнам) готовий виділити $ 5-7 млн на ці цілі.
Те, що план приватизації на 2016 рік орієнтовно становитиме близько 30 млрд грн, опосередковано підтвердив цього тижня Яценюк, заявивши, що «10% ОПЗ, ми вважаємо, повинні коштувати близько 100 млн доларів. Але ринок визначить, яка буде остаточна вартість ОПЗ та інших об'єктів приватизації».
Крім цього, за планами ФДМ, приватизація «Центренерго» відбудеться в квітні-червні 2016 року. «Акції компанії Міністерство енергетики не передало, обіцяло після опалювального сезону. Я, в принципі, вважаю, що продавати такі підприємства як «Центренерго» в опалювальний сезон, тим більше в нашій країні, досить небезпечно», – зазначає Білоус.
Між тим, у 2015 році планується до продажу ТЕЦ і Президент Готель, а також «Сумихімпром». Завдяки цьому бюджет може отримати близько 1 млрд грн. «На всі ТЕЦ є покупці, незважаючи на те, що це об'єкти минулого століття... І це не один, а 5-6 інвесторів», – сказав Білоус.
Також Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді виключити з переліку об'єктів держвласності, що не підлягають приватизації, 13 морських торговельних портів – така пропозиція міститься в законопроекті №2488а.
Що ж, бюджетний дефіцит цього року Уряд лякає значно менше, ніж невідомість, яка буде в 2016 році та дефіцит доходів на наступний рік, тому приватизацію першочергових об’єктів перенесено на 2016 рік неспроста.Зрозуміло, що фінансування USAID підготовки до приватизації є безповоротною безкоштовною допомогою, проявом доброї волі, однак, якщо врахувати, що літом саме в США делегація Уряду України презентувала об’єкти потенційним інвесторам, американський інтерес в «Центренерго» та ОПЗ відстежується найбільш чітко.
Продовжуючи тему змін до Податкового законодавства, зупинимося на аспектах, які стосуються населення.
Так, нам вбачається, що за результатами оцінки народних настроїв від озвучених ініціатив тепер у Міністерстві фінансів не передбачають повернення технічного огляду на автомобілі, мають намір зберегти пільги для власників невеликих квартир та житлових будинків – на них податок на нерухомість не буде поширюватися.
Поряд з цим Мінфін у черговий раз підкреслив, що єдина пропозиція, яка стосується власників автомобілів в Україні, міститься в проекті податкової реформи – вона передбачає заміну існуючого несправедливого податку на авто з об'ємом двигуна більше 3 літрів на більш справедливе оподаткування розкішних авто класу «люкс» (вартістю понад 1 млн грн, перелік яких буде складено Кабміном), молодше п'яти років.
У цьому випадку є сенс в одночасному запровадженні пільг при оподаткуванні, наприклад, автомобілів, які не завдають шкоди навколишньому середовищу – це має місце в країнах ЄС, де, до прикладу, власники дорогих електрокарів чи автомобілів із гібридними двигунами звільняються від сплати податків, чим стимулюється і скорочення викидів в атмосферу, і скорочення паливно-енергетичної залежності, розвиток виробництва.
Крім цього, озвучений курс долара до гривні, який закладається в бюджет,фактично перетворить автомобіль вартістю в $40 тис. в автомобіль класу «люкс», яким він апріорі не є. Тому, на нашу думку, поріг в 1 млн грн має бути збільшений.
Також своїми думками щодо ситуації з приватизацією та фінансовою ситуацією в країні поділився голова компанії Concorde Capital Ігор Мазепа: «Досі близько третини ВВП припадає на державний сектор. Але це неефективно, це завжди злодійство, завжди – елемент корупції. Цю проблему не вирішують роками – ні Ющенко, ні Тимошенко, ні нинішня влада. Хоча в суспільстві є консенсус, влада не ухвалює рішення.Януковича нема у країні півтора року, але це питання не зрушено ні на міліметр – суцільний популізм. За цей час точно можна було придумати і ввести умови для проведення приватизації».
Крім того, Мазепа зазначив, що скасування Урядом продажу 5 % акцій ОПЗ має негативні наслідки для репутації продавця, оскільки потенційні інвестори, готуючись до торгів, витрачають значні суми коштів у тому числі на суми забезпечення участі в аукціонах.
Як приклад голова компанії Concorde Capital повідомив, що планував взяти участь у придбанні 5 % акцій ОПЗ, для чого він конвертував валюту в гривню на суму понад 90 млн, а у наслідок скасування торгів, зворотній процес обміну він здійснити не може.
Про складності з рухом коштів на валютному ринку, а також про інвестиційні перешкоди цього тижня зазначав і заступник голови НБУ Олег Чупрій. Він повідомив, що НБУ розглядає можливість зняття заборони на придбання валюти з подальшим її перерахуванням у вигляді дивідендів іноземним інвесторам, оскільки, за його словами, для виходу на ріст економіки в країні компаніям потрібно дати можливість нормально вести бізнес, а заборона інвестору виводити прибуток зупиняє ріст.
«Є фактор війни, який зупиняє інвесторів, але є ще простий фактор – вони не можуть забрати свої доходи з України», – сказав Чупрій.
За останні 6 місяців країна втратила більше 25 % прямих іноземних інвестицій, їх обсяг скоротився до $ 42,8 млрд через девальвацію та відсутність нових вкладень.
Таким чином, у цьому розділі ми коротко з позиції не міжнародних інституцій, а простих українців проаналізували ті процеси реформування, які відбуваються в країні, та їх результати.
На нашу думку, реальний стан впровадження реформ не можна оцінювати лише поліцією, яка курсує вулицями міст, чи початком тестування в органах прокуратури, оскільки навіть їх фінансування здійснюється за рахунок іноземців.
На сьогодні індикатором реальної роботи в напрямі економічного розвитку будепроект бюджету України на 2016 рік, а також зміни до Податкового кодексу України, які або ж дозволять бізнесу не виводити фінансові потоки в тінь, а відповідно працювати, розвиватися, модернізовуватися, поповнювати бюджет, або ж засвідчать недієздатність чинної влади та довгі роки стагнації країни.
Жити за рахунок позик чи перекладати вантаж фінансових негараздів на плечі виключно населення довго не можна. З рештою фінансова допомога, так само як і резерви й терпіння українців, не є безмежними. Потрібно стимулювати внутрішнє виробництво, активізовувати бізнес, налагоджувати з ним партнерські відносини.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості
НКРЕКП
НАК «Нафтогаз України»
«Публічний аудит» в тижневих оглядах постійну увагу приділяв питанню підготовки НАК «Нафтогаз України» до опалювального сезону, а саме закачуванню природного газу в ПГС. Цей процес було розпочато ще в середині літа. І основною його проблемою був пошук вільних фінансів.
На шляху до цього Кабінету Міністрів України було надано гарантії НАК «Нафтогаз України» під зовнішні запозичення на суму $1 млрд, оголошувались закупівлі послуг міжнародних компаній у пошуку іноземних фінансових інституцій для відкриття кредитних ліній тощо. Як результат, вдалося з очікуваних $ 1,5 млрд залучити тільки 300 млн від ЄК.
Загалом, що не дивно, це є наслідком низьких переддефолтних кредитних рейтингів України загалом та «Нафтогазу» зокрема, що є визначальним для інвестиційних фінансових організацій.
Рятувати ситуацію, чомусь, взявся не Міністр енергетики та вугільної промисловості, до безпосереднього відання якого належать ці питання, а Міністерство фінансів, очільник якого звернулася на початку тижня до країн G7 із проханням профінансувати закупівлю російського газу.
Проте вже в середу голова НБУ на зустрічі з банкірами заявила, що НАК «Нафтогаз України» отримає $ 300 млн від Європейського банку реконструкції та розвитку і $ 200 млн від Міжнародної фінансової організації IFC.
При цьому досить цікавими з точки зору платоспроможності НАКу та валютного ринку України були інші її слова, що за останні чотири місяці «Нафтогаз» на міжбанку викупив $ 700 млн, а НБУ – $ 1,3 млрд.
Таким чином, Національний банк України, використовуючи обмежуючи механізми, може створити на міжбанківському валютному ринку ситуацію, за якої той же «Нафтогаз» може викупити валюту в необхідних обсягах, не створюючи значного тиску на стійкість гривні.
Однак за 4 місяці НАК спромігся викупити тільки $ 0,7 млрд, що свідчить про відсутність операційних коштів у гривні внаслідок зменшення платежів та зростання заборгованості.
До цієї інформації доречно навести позицію Мінсоцполітики: «Система субсидій буде ефективно працювати лише тоді, коли місцеві органи влади, на яких покладене завдання вчасно і в повному обсязі оформлювати субсидії, зрозуміють, що для них це сьогодні питання номер один», – сказав Міністр Розенко.
«Станом на сьогодні понад 2 млн. 700 тис. українських родин вже скористалися новою системою субсидій. У цей час рік тому в системі субсидій перебувало лише 450 тис. родин. Тобто ефективність системи субсидій внаслідок проведення реформи вдалося підвищити більше ніж у 5 разів», – наголосив він.
Водночас, за словами Міністра, ситуація з оформленням субсидій за регіонами надзвичайно різна. «У Сумській, Кіровоградській, Житомирській, Вінницькій та Донецькій областях ситуація найкраща. Великі проблеми в Миколаївській, Чернівецькій, Закарпатській, Луганській та Одеській областях. Призначення тут на рівні 45 % від наших прогнозів, а то й нижче», – повідомив очільник Мінсоцполітики.
Такі висловлювання дають можливість побачити загальну статистику людей, які в країні є соціально незахищеними та з власних доходів не можуть оплатити комунальні послуги.
Середній склад родин – 3 особи; 2,7 млн родин вже оформили субсидії. Цілком ймовірно, що до початку опалювального сезону таких родин буде близько 4 млн, а це 12 млн українців, тобто 28 % населення в країні потребують соціального захисту, вдумайтеся.У цивілізованій країні така статистика говорила б чиновникам вищого рангу не про успіх системи субсидій, а про повний провал, фіаско в частині забезпечення конституційних прав громадян на достатній рівень життя та оплати праці.
З викладеного, в поєднанні з інформацією про збільшення обсягу видатків у 2016 році на фінансування субсидій удвічі, до 40 млрд грн, вбачається, що заяви Уряду та президента України про припинення дотування НАК «Нафтогаз України» не є істинними, бо насправді змінився тільки механізм, а компанія як не була самодостатнім суб’єктом господарювання, так і не є.
При цьому тепер з точки зору монополіста стає зрозумілим, чому не відбувається перегляд тарифів для населення.
Судіть самі: тариф встановлений на рівні 7 200 грн/1000 куб. м, ціна імпорту на сьогодні – еквівалент 5 800 грн (і це не беручи до уваги навіть національний видобуток).
Здавалося б, є підстави для зниження тарифу, але це за умови, якби держава не компенсовувала різницю з бюджету через субсидії, називаючи це адресною допомогою сім’ям.
Тому, якщо тариф зменшити, то й сума компенсацій пропорційно зменшиться, а так, НКРЕКП зберігаючи тариф, що на 1500 грн вищий за ринкову ціну, дозволяє НАК «Нафтогаз України» отримувати додаткові кошти для покриття дефіциту.
Таким чином, під прикриттям допомоги громадянам, насправді продовжує відбуватися завуальоване фінансування «Нафтогазу». Нічого по суті не змінилося – тільки схема.
Продовжуючи тему енергетики, зазначимо, що НКРЕКП встановила для ДП «Енергоринок» на вересень ціну закупівлі імпортованої з Росії компанією «Укрінтеренерго» електроенергії в розмірі 950,1 грн/МВт-година (без ПДВ). Про це йдеться в постанові №2274 від 3 вересня.
У той же час середня ціна електроенергії виробництва теплової генерації протягом серпня, за якою її закуповує на внутрішньому ринку ДП «Енергоринок», згідно з даними підприємства, становила 972,33 грн/Мвт-година (без ПДВ). Таким чином, імпортна електроенергія в Україні обходитиметься у вересні дешевше за електроенергію власного виробництва. З огляду на це напрошується виключно одне питання: можливо, щось не так саме на стадії виробництва електроенергії в Україні, на стадії формування її собівартості, і варто для початку вирішити саме цю проблему, а вже потім піднімати тарифи для населення в 6 етапів?
Ще однією цікавою новиною цього тижня у сфері енергетики України виявилося повідомлення НАК «Нафтогаз України» про те, що компанія не буде підписувати контракт із новим керівником ПАТ «Укрнафта» Марком Роллінзом без позначення в ньому зобов'язань по виплаті компанією дивідендів державі.
«Умови контракту з новим главою «Укрнафти» не узгоджені протягом 1,5 місяця через позицію Роллінза щодо виключення з контракту зобов'язань і його персональної відповідальності за виконання рішень двох зборів акціонерів в частині виплати дивідендів. Він також категорично проти включення до контракту зобов'язань щодо сплати податкової заборгованості. Без включення таких обов'язкових умов ні НАК, ні міністр, ні Кабмін контракт з Роллінзом не підпишуть», – сказали представники компанії.
Пригадаймо як у липні з помпезністю, рівнозначною перемозі у спортивному змаганні, святкували обрання пана Роллінза на посаду керівника «Укрнафти».
Його попередників звинувачували в діяльності в інтересах міноритарних акціонерів, а що роблять самі? Людину обрали за професійними якостями, на конкурсі, не ставлячи додаткових умов щодо виплати дивідендів, погашення заборгованості тощо.
А сьогодні вимагають вчинити дії в інтересах іншого акціонера, при тому, що обраний керівник жодного дня не пропрацював на підприємстві та не володіє ситуацією щодо його фінансово-господарською діяльності й стану. Обов’язок керівника діяти в інтересах підприємства, виконувати, в тому числі, бюджетні зобов’язання, забезпечувати прибутковість діяльності, а не бути маріонеткою акціонерів, навіть державних.
Додаткові умови при працевлаштуванні, які не були такими на стадії конкурсу, не можуть та не повинні бути включені в контракт. Тому позиція Роллінза є обґрунтованою, а позиція НАКу може завершитися новим конкурсом на посаду глави компанії.
Кабінет Міністрів України
Міністерство фінансів України
«Реструктуризація заборгованості, гра продовжується»
Одночасно з внесенням до Верховної Ради України законопроекту прореструктуризацію заборгованості, текст якого на момент підготовки матеріалу досі не оприлюднено, агентство Bloomberg повідомило, що кредитори невдоволені умовами списання та пролонгації, оскільки вони різні для кредиторів у залежності від кінцевого строку погашення чинних боргових паперів.
«Передбачалося, що всі власники євробондів отримають однакові пакети нових паперів», – наголошується в листі юридичної фірми Shearman&Sterling, яка представляє групу утримувачів облігацій. «Наші клієнти вважають такий підхід несправедливим, оскільки для облігацій з погашенням в 2015 році відстрочка може скласти більше восьми років, в той час як для бондів, термін погашення яких настає в 2023 році, вона складе півроку», – йдеться в листі.
Таким чином, питання, яке всі вважали наприкінці серпня вирішеним, може знову виникнути, але сподіватимемося, що до понеділка Мінфіну вдасться залагодити ці непорозуміння, бо інакше виникне необхідність допрацьовувати законопроект, досягати нових згод та повертатися до переговорного процесу, не говорячи про те, що платити у вересні купонний дохід за ще станом на сьогодні чинними борговими цінними паперами.
У свою чергу додають масла у вогонь й офіційні повідомлення з Москви. РФ не планує приєднуватися до рішення клубу кредиторів про списання частини боргу Києва. Так, міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив, що: «Російський борг є суверенним. Щодо суверенних боргів є особлива процедура врегулювання в таких випадках. Ми будемо звертатися до відповідних судових органів. Також ми, оскільки є учасником Міжнародного валютного фонду, будемо ставити це питання перед міжнародною фінансовою організацією про спроможність тієї програми, яка сьогодні прийнята МВФ щодо України».
За його словами, у разі неврегульованості боргів перед суверенною державою реалізація такого роду програм не здійснюється.
У цьому випадку, якщо ситуація розвиватиметься саме так, все залежатиме від позиції МВФ – визнати борг України перед РФ суверенним чи приватним. Якщо ж лобі РФ буде вагомішим, то, за правилами фінансування МВФ, подальше надання Україні фінансової допомоги, як країні, що відмовилася виплачувати свої зобов’язання (чим фактично оголосила дефолт), унеможливиться.
Таким чином, час, коли ми всі сподівалися перевести подих хоча б від того, що Уряду вдалося відвернути загрозу дефолту від України, минув – повертаємося знову в те ж болото.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
Ще одна стаття видатків та навантаження на бюджет України у 2015 та подальших роках (обґрунтована необхідністю повертати залучені позики), яку необхідно профінансувати до кінця року.
Минулого тижня ми зазначали, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 640 було уповноважено Міністра фінансів забезпечити залучення зовнішніх позик на суму, що не перевищує 200 млн євро зі ставкою доходу не вище 4,5 % річних. А вже 3 вересня 2015 року Наталія Яресько та член управлінського комітету німецького державного банку KfW Роланд Зіллер підписали угоду про надання Україні 200 млн євро кредиту. Цей кредит буде прогарантовано урядом Німеччини. Кошти підуть на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який відповідає за повернення громадянам депозитів зі збанкрутілих банків та виведення таких установ із ринку.
Схоже на те, що кошти досі не надійшли на рахунки Фонду, оскільки цього тижня було призупинено виплати вкладникам неплатоспроможного «Дельта Банку».
«8,4 млрд ми вже виплатили, а 8 млрд – ще повинні. Планували у вересні виплатити ще мінімум 3 млрд, але якщо процес виділення нам нового кредиту затягнеться, то будемо змушені організовувати виплати вже в жовтні», – зазначили у Фонді.
Отже, залучений кредит покриє виплату в сумі близько 5 млрд грн, решта 3 млрд грн – дефіцит.
Для його подолання протягом поточного тижня запланований продаж активів восьми неплатоспроможних банків на загальну суму 275,81 млн грн.Зокрема, виставляються основні засоби ПАТ «Реал Банк» на 1,6 млн грн, Банку «Форум» – 2,77 млн грн, ПАТ «Банк Демарк» – 6,36 млн грн, ПАТ «ВіЕйБі Банк» – 1,59 млн грн та права вимоги за кредитами Банку «Меркурій» на 41,49 млн грн, АТ «Банк Золоті ворота» – на 8,04 млн грн, ПАТ «Порто Франко» – на 107,52 млн грн.
Крім того, серед виставлених на продаж є активи та права вимоги за кредитами АТ «Південкомбанк» на загальну суму 91,45 млн грн.Поряд з цим залишається відкритим питання стосовно того, де Фонду залучити ще 2,5 млрд грн. Цілком ймовірно, що відповідний кредит надасть Національний банк України. Сума хоч у масштабах монетарної бази України і незначна, але в поєднанні з перетіканням в готівковий валютний ринок загалом створить додатковий тиск на цінність гривні до кінця року.
На завершення тижневого огляду ми вирішили зупинитися на провідній галузі українського господарства, локомотиві платіжного балансу, на фундаменті якої будуватиметься українська економіка в коротко- та середньостроковій перспективі, – на сільському господарстві.
Міністерство аграрної політики та продовольства України
У понеділок відбувся спільний брифінг міністерства з Антимонопольним комітетом, в ході якого міністр Павленко зазначив, що наразі Україна експортує аграрну продукцію в 190 країн світу, при цьому повністю забезпечуючи потреби внутрішнього ринку в основних товарах, у тому числі молоком, м’ясом, олією та цукром; обсяги виробництва з деяких позицій можуть зменшитися пропорційно до коливань середньорічного внутрішнього споживання. Наприклад, через зниження споживання на 6 % очікується зменшення виробництва молока на 5,5 %.
Виробництво м’ясної продукції очікується на рівні 2,3 млн тонн (на 4% менше, ніж торік), олії — на рівні 4,1 млн тонн (валовий збір соняшнику очікується в межах 9,7-10 млн тонн). Цьогорічний урожай цукру та 500 тис. тонн перехідних залишків (на 45 % більше, ніж торік) повністю забезпечує внутрішній ринок.
Як зазначив Павленко, в Україні наразі немає жодних економічний підстав для збільшення вартості соціальних сортів хліба до кінця поточного року.
«Ми плідно працюємо з зовнішніми ринками, щоб компенсувати втрати від експорту до Росії. У тому числі, приводимо продукцію у відповідність до стандартів якості ЄС, аби дати можливість нашим підприємствам постачати товари до європейських країн», – сказав Олексій Павленко.
Зокрема, він підкреслив, що на світових ринках вартість основних зернових культур – пшениці, кукурудзи, ячменю і сої – лише за останній тиждень знизилася на 0,5–3%.Крім того, протягом останнього місяця суттєво знизилися закупівельні ціни на зерно на внутрішньому ринку. Наприклад, ціни на пшеницю ІІІ класу впали на 5 %, IV класу – на 6%, VI класу – на 7%, на жито, ячмінь та кукурудзу – на 3 %, 5 % та 4 % відповідно.
«Отже, економічних підстав для здороження соціального хлібу немає, навпаки. На будь які неправомірні дії оперативно відповімо спільно з Антимонопольним комітетом», – наголосив Олексій Павленко.
Тут треба розмірковувати послідовно: ціна на сировину зменшується, її дефіциту на ринку немає (навпаки є надлишки); ціни на електроенергію, природний газ для промисловості зменшуються; вартість транспортних послуг також у силу здешевлення паливно-мастильних матеріалів як на міжнародному, так і на внутрішньому ринках; заробітна платня тримається на фіксованому рівні – тобто, дешевшають усі складові вартості хлібу на внутрішньому ринку. Тоді чому Антимонопольний комітет та профільне Міністерство не реагують на те, що не дешевшає вартість кінцевого продукту?
У свою чергу представник Антимонопольного комітету Ніна Сидоренко звернула увагу на те, що компетенція встановлювати торгівельні надбавки на соціальну групу продовольчих товарів у межах 15 % від оптово-відпускної ціни виробника належить місцевим адміністраціям.
Комітет не встановлює, не регулює і не контролює ціни на товари агропромислового комплексу, а розглядає питання обґрунтованості цін тоді, коли має місце порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Виходячи з цього, за наявності обґрунтованих підстав для зниження цін, якою є динаміка цін на міжнародних ринках, АМКУ повинен надати рекомендації виробникам та торговим мережам знизити ціни пропорційно до умов ринку.
Це був би закономірний результат побудови та розвитку в Україні ринкових відносин. Однак фактична ситуація нагадує ринок роздрібної торгівлі пальним, основним фактором стримування цін на якому трейдери відзначають начебто накопичені запаси раніше закупленої сировини за вищими цінами.
На цьому ж брифінгу директор департаменту продовольства Мінагрополітики Дмитро Шульмейстер повідомив, що міністерство очікує до кінця року невеличке зростання цін на хліб. «Десь до 5%, і це буде в більшому разі виглядати як сезонне підвищення ціни. Ситуація на ринку м'яса зміниться перед новорічними святами, і сезонне подорожчання очікується також в межах 5%, аналогічні коливання очікують ціни на молоко в межах 5%, а на яйця – від 5% до 7%.
Цікава закономірність: коли ціни на міжнародних ринках зменшуються, на внутрішній ринок ці коливання впливу не мають, а ось сезонний попит взимку, неодмінно позначається на зростанні цін. Цинічно. За таких умов про ринок, конкуренцію виробників говорити можна з натяжкою – натомість в очі впадає швидше мовчазна згода Антимонопольного комітету на антиконкурентні дії виробників.
Таким чином, реформи в організації роботи АМКУ теж відбуваються занадто мляво, наслідком чого є беззахисність споживачів перед торговельними мережами.
Поряд з цим варто зауважити, що зменшення вартості сільськогосподарської продукції на міжнародних ринках, не відображаючись на внутрішніх споживачах, негативно впливає на здоров’я економіки країни. «Публічний аудит» неодноразово зазначав, що платіжний баланс України в цьому, минулому, наступних роках напряму залежить від сільського господарства, вихід продукції якого на зовнішні ринки дозволяє, за відсутності інвестицій, забезпечувати потребу імпорту у валюті.
Наведемо цитату з інтерв’ю голови компанії Concorde Capital Ігора Мазепи: «Наслідки «чорного понеділка» для України будуть пов'язані з продовженням падіння цін на сировину. За останні два місяці в деяких товарних групах воно було досить значним: карбамід у липні коштував $ 300, а зараз ? $ 265. Виходить мінус 10 % від вартості. Кукурудза коштувала $ 430, а подешевшала на 15 %. Пшениця втратила в ціні 18 %. Руда ? обвалилася на 25 %. Сталевий сляб ? на 10 %. Це ? основні експортні товари для України.
У першому півріччі 2015 року експорт вже впав на $ 10 млрд, із них $ 5 млрд ми втратили в результаті зупинки низки підприємств у Донецькій і Луганській областях, а все інше ? через зниження цін на сировину на зовнішніх ринках. Якщо ми очікували дефіциту платіжного рахунку в $ 1,6 млрд, то нинішня ситуація погіршить становище до 2 млрд. Тому що вартість руди, зерна та інших товарів впала, хоча ми і стали закуповувати газ і нафту за меншими цінами».
Незважаючи на те, що голова НБУ зазначала під час одного з виступів, що Україна не постраждає від обвалу міжнародних фінансових ринків, оскільки гривня значно девальвувала до цього, насправді наслідки відчуваються саме на платіжному балансі, за якого виробництво сільськогосподарської продукції, обсяги її експорту хоч і зростають, але за рахунок зменшення вартості товару – вони не здатні забезпечити необхідний Україні обсяг валюти.
А зважаючи на те, що така динаміка матиме місце і в наступному році у поєднанні зі зменшенням обсягів зовнішньої фінансової допомоги, особливо важливим стає питання наповнення бюджету за рахунок внутрішніх надходжень, розвитку внутрішнього виробництва ліквідної та конкурентної на зовнішніх ринках продукції.
Це знову до питання актуальності та важливості податкової реформи, оскільки бізнес та інвестиції працюють у податковому полі держави реципієнта – відповідно, це поле має бути для них привабливим.
Приватизація, за умови її успішного проведення, зможе закрити необхідні статті видатків (хоча й шкода, що кошти, які отримуються раз від продажу, підуть на проїдання, а не на розвиток), однак всі ці сигнали, які чітко відстежуються в динаміці економічного розвитку України та в світі, говорять про те, що зволікати зі змінами в країні більше не можна.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21266
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19650
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7865
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7710
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6650