Особливості першого подання звіту про КІК
У матеріалі розгладаються особливості порядку подання звіту про контрольовані іноземні компанії
Визначення КІК
Відповідно до положень ст. 39-2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що перебуває під контролем фізичної або юридичної особи – резидента України.
Отже, у разі здійснення юридичною чи фізичною особою – резидентом України контролю над іноземною компанією у 2022 році у таких осіб виникають податкові зобов’язання щодо звітування за звітний 2022 рік.
Основні критерії належності іноземної компанії до визначення КІК у 2022 – 2023 роках:
а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 %, або
б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 % і більше за умови, що декілька фізичних чи юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 % і більше, або
в) окремо або разом з іншими резидентами України – пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Під фактичним контролем розуміється можливість особи здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на відповідні рішення іноземної компанії, також можливість такої особи надавати вказівки органам управління компанії, узгодження суттєвих умов правочинів, здійснення операцій з банківськими рахунками іноземної компанії тощо.
Тобто, якщо особа – резидент України у 2022 році відповідала критеріям, наведеним вище, та відповідно була контролером КІК у 2022 році, така особа має виконати вимоги щодо подання звіту про КІК за 2022 звітний рік.
Строки подання звіту
Строки подання звіту про КІК наводяться в п. 54 підр. 10 розд. ХХ «Перехідних положень» ПКУ, де зазначається: «Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються».
Отже, звіт про КІК має бути подано одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи (для фізичних осіб) або податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для юридичних осіб) за відповідний календарний рік.
• для фізичної особи – до 1 травня 2023 року для звіту за результатами 2022 року;
• для юридичної особи – до 1 березня року, наступного за звітним.
Спосіб подання звіту до контролюючого органу: електронна форма (щодо кожної КІК окремо).
Законодавство встановлює особливості застосування положень про оподаткування КІК протягом перехідного періоду та надає право подати звіт про КІК за 2022 рік під час виконання вищенаведених податкових зобов’язань за 2023 рік.
Тобто законодавець надає можливість без застосування санкцій/пені подання звіту про КІК за 2022 звітний рік на наступний рік, водночас за умови включення скоригованого прибутку КІК за відповідні роки.
У разі «відтермінування» звіт про КІК має бути подано в такі строки:
• фізичній особі – до 01.05.2024;
• юридичній особі – до 01.03.2024.
Види форм звіту
Можливість подання звіту передбачається у двох формах: повній та скороченій.
У разі подання повної форми необхідно буде додати завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії для підтвердження розміру прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний рік.
Скорочена ж форма подаватиметься, у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідальність за невиконання правил КІК
У разі неподання контролюючою особою звіту про КІК це тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 268 400,00 грн).
Несвоєчасне подання звіту про КІК загрожує штрафом в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання (але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, у 2023 році – 134 200,00 грн).
Як було зазначено вище, штрафні санкції та пеня не будуть застосовуватися, якщо звіт про КІК за звітний 2022 рік буде подано у 2024 році.
Це ж правило стосується звільнення від відповідальності щодо визначення та обчислення прибутку КІК за результатами 2022 звітного (податкового) року.
Водночас п. 54 підр. 10 розділу ХХ ПКУ встановлено звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності протягом 2022 – 2023 звітних (податкових) років за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм Податкового кодексу України щодо КІК.
Висновки
• Загалом можна підсумувати, що законодавець встановлює обов’язок з подання звіту про КІК фізичній особі – до 01.05.2024; юридичній особі – до 01.03.2024.
• За 2022 та 2023 звітні роки штрафи та пеня за несвоєчасне подання звітності по КІК не застосовуються. Ця норма регулюється ст. 54 Перехідних положень ПКУ.
• Декларативна норма також надає можливість для подання звіту про КІК для фізичної особи – до 1 травня року, наступного за звітним (тобто до 1 травня 2023 року для звіту за результатами 2022 року); для юридичної особи – до 1 березня року, наступного за звітним.
Ми можемо позитивно оцінити відтермінування подання звіту КІК для суб’єктів таких операцій, проте в умовах війни, чи усі фізичні та юридичні особи матимуть можливість на повноцінну реалізацію цього процесу, виникає питання.
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
- Що робити під час обшуку? Сергій Моргун 19.11.2024 19:14
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21268
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 19955
-
Найбільший роботодавець і платник податків Херсонської області збанкрутував через війну
Бізнес 7930
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7714
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 6817