Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Цілкомймовірно, що після остаточного ухвалення запропонована концепція процесуальногозаконодавства залишиться.
У вказанихзаконопроектах містяться однакові положення щодо доказів у цивільному,господарському та адміністративному процесах.
Також запроваджуєтьсяновий вид доказу – електронний доказ.
В умовахвикористання різноманітних інформаційних технологій та джерел інформації потреба цьогонормативного врегулювання назріла давно. На практиці виникає чимало питань щодоможливості використання в якості доказів інформації з Інтернету або оформленоїна електронних носіях.
У статті 7 Закону «Про електроннідокументи та електронний документообіг» встановлено, що електронна копія такопія електронного документа на папері засвідчуються в порядку, передбаченомузаконом, але відповідний акт досі не ухвалено.
Тож під чассудового розгляду справ, в яких підлягає доказуванню інформація з Інтернету абона електронних носіях, виникає багато питань щодо її належного засвідчення тавикористання у судових справах. Участь у цьому могли б брати нотаріуси. Алевідповідно до ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» та Порядком вчиненнянотаріальних дій нотаріуси вправі засвідчувати лише копії письмовихдокументів. Можливість засвідчення електронних копій та інформації з Інтернету нотаріусамизаконодавством прямо не передбачена та у більшості випадків вони у здійсненніїх посвідчення відмовляють.
У проектахвказаних процесуальних кодексів під електронними доказами пропонується розумітиінформацію в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, щомають значення для справи, зокрема:
- електроннідокументи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани,фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
- веб-сайти(сторінки);
- текстові,мультимедійні та голосові повідомлення;
- метадані,бази даних й інші дані в електронній формі.
Такі даніможуть зберігатись, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті,мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, іншихмісцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Тобто, перелікджерел інформації, що підпадатимуть під поняття «електронний доказ», не євичерпним.
Підмультимедійними (англ.Multimedia Messaging Service, MMS) можна розуміти повідомленняз мультимедійним змістом (зображення, звук тощо), які пересилаються міжмобільними пристроями, а не тільки з текстовим наповненням, як у випадку з SMS.
Метаданіхарактеризують або пояснюють певну інформацію (наприклад, автор, заголовок,дата, індекс, предмет і ключові слова, опис, тип ресурсу, формат, джерело,мова, сфера користування, структура таблиць або зведених даних, штрих-код тощо).
На суди покладаєтьсяобов’язок безпосередньо дослідити докази у справі, зокрема, ознайомитись зелектронними доказами. Інакше докази, що не були предметом дослідження всудовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу прийнятого судовогорішення.
Проектамивстановлено вимоги до порядку подачі в суд електронних доказів.
Так,передбачається, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченійелектронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповіднодо Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бутипередбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного документу.
Учасникисправи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених впорядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу невважається письмовим доказом.
Учасниксправи, який подає копію електронного доказу, буде зобов’язаний зазначити пронаявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо поданокопію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасникасправи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригіналелектронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справиабо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказне береться судом до уваги.
Також судинаділяються повноваженнями за заявою учасника справи чи з власної ініціативи оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних вмережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.
Фальшивістьелектронного доказу, що потягла ухвалення незаконного судового рішення, можебути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
ПравилаЦивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуальногокодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України взаконопроекті максимально гармонізовано, а в частині загальних положень,вживаної термінології – уніфіковано з метою забезпечення єдності правозастосовноїпрактики. Це ж стосується і положень щодо визначення,порядку надання та дослідження електронних доказів.
Це має сприятиєдності та послідовності правозастосовної практики.
Ключову роль уцьому матиме напрацювання суддівської практики з униканням суперечливих судовихрішень в однакових справах.
Крім того,потребують належного доповнення інструкції з діловодства в судах, які бдопомогли застосувати на практиці законодавчі зміни.
Враховуючискладність у використанні технічних засобів, видається доцільним, щоб ВерховнийСуд із залученням технічних спеціалістів відпрацював своєрідні алгоритмивикористання тих чи інших електронних доказів. Тим більше, що відповідно достатті 36 Закону України «Просудоустрій і статус суддів» на Верховний Суд покладено обов’язокзабезпечення сталості та єдності судової практики з її узагальненням, а такожзабезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій.
24.06.2017 18:27
Електронні докази – новела до трьох процесуальних кодексів
Запроваджується новий вид доказу – електронний доказ. В умовах використання різноманітних інформаційних технологій та джерел інформації потреба цього нормативного врегулювання назріла давно. На практиці виникає чимало питань щодо можливості використання
20 червня 2017року у першому читанні прийнято законопроект№ 6232 про внесення змін до трьох процесуальних кодексів – господарськогопроцесуального кодексу, цивільного процесуального та кодексу адміністративногосудочинства України.Цілкомймовірно, що після остаточного ухвалення запропонована концепція процесуальногозаконодавства залишиться.
У вказанихзаконопроектах містяться однакові положення щодо доказів у цивільному,господарському та адміністративному процесах.
Також запроваджуєтьсяновий вид доказу – електронний доказ.
В умовахвикористання різноманітних інформаційних технологій та джерел інформації потреба цьогонормативного врегулювання назріла давно. На практиці виникає чимало питань щодоможливості використання в якості доказів інформації з Інтернету або оформленоїна електронних носіях.
У статті 7 Закону «Про електроннідокументи та електронний документообіг» встановлено, що електронна копія такопія електронного документа на папері засвідчуються в порядку, передбаченомузаконом, але відповідний акт досі не ухвалено.
Тож під чассудового розгляду справ, в яких підлягає доказуванню інформація з Інтернету абона електронних носіях, виникає багато питань щодо її належного засвідчення тавикористання у судових справах. Участь у цьому могли б брати нотаріуси. Алевідповідно до ЗаконуУкраїни «Про нотаріат» та Порядком вчиненнянотаріальних дій нотаріуси вправі засвідчувати лише копії письмовихдокументів. Можливість засвідчення електронних копій та інформації з Інтернету нотаріусамизаконодавством прямо не передбачена та у більшості випадків вони у здійсненніїх посвідчення відмовляють.
У проектахвказаних процесуальних кодексів під електронними доказами пропонується розумітиінформацію в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, щомають значення для справи, зокрема:
- електроннідокументи (в тому числі, текстові документи, графічні зображення, плани,фотографії, відео- та звукозаписи тощо);
- веб-сайти(сторінки);
- текстові,мультимедійні та голосові повідомлення;
- метадані,бази даних й інші дані в електронній формі.
Такі даніможуть зберігатись, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті,мобільних телефонах та ін.), серверах, системах резервного копіювання, іншихмісцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Тобто, перелікджерел інформації, що підпадатимуть під поняття «електронний доказ», не євичерпним.
Підмультимедійними (англ.Multimedia Messaging Service, MMS) можна розуміти повідомленняз мультимедійним змістом (зображення, звук тощо), які пересилаються міжмобільними пристроями, а не тільки з текстовим наповненням, як у випадку з SMS.
Метаданіхарактеризують або пояснюють певну інформацію (наприклад, автор, заголовок,дата, індекс, предмет і ключові слова, опис, тип ресурсу, формат, джерело,мова, сфера користування, структура таблиць або зведених даних, штрих-код тощо).
У проектахкодексів електронні докази віднесено до документів. Вони стають в один ряд зтакими засобами доказування як письмові і речові докази, висновки експертів тапоказання свідків.
На суди покладаєтьсяобов’язок безпосередньо дослідити докази у справі, зокрема, ознайомитись зелектронними доказами. Інакше докази, що не були предметом дослідження всудовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу прийнятого судовогорішення.
Проектамивстановлено вимоги до порядку подачі в суд електронних доказів.
Так,передбачається, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченійелектронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповіднодо Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бутипередбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного документу.
Учасникисправи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених впорядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу невважається письмовим доказом.
Учасниксправи, який подає копію електронного доказу, буде зобов’язаний зазначити пронаявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
Якщо поданокопію (електронну копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасникасправи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригіналелектронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справиабо суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказне береться судом до уваги.
Також судинаділяються повноваженнями за заявою учасника справи чи з власної ініціативи оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних вмережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.
Фальшивістьелектронного доказу, що потягла ухвалення незаконного судового рішення, можебути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
ПравилаЦивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуальногокодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України взаконопроекті максимально гармонізовано, а в частині загальних положень,вживаної термінології – уніфіковано з метою забезпечення єдності правозастосовноїпрактики. Це ж стосується і положень щодо визначення,порядку надання та дослідження електронних доказів.
Це має сприятиєдності та послідовності правозастосовної практики.
Ключову роль уцьому матиме напрацювання суддівської практики з униканням суперечливих судовихрішень в однакових справах.
Крім того,потребують належного доповнення інструкції з діловодства в судах, які бдопомогли застосувати на практиці законодавчі зміни.
Враховуючискладність у використанні технічних засобів, видається доцільним, щоб ВерховнийСуд із залученням технічних спеціалістів відпрацював своєрідні алгоритмивикористання тих чи інших електронних доказів. Тим більше, що відповідно достатті 36 Закону України «Просудоустрій і статус суддів» на Верховний Суд покладено обов’язокзабезпечення сталості та єдності судової практики з її узагальненням, а такожзабезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій.
Залишаєтьсясподіватись, що новоутворений Верховний Суд працюватиме в цьому напрямку тавідійде від практики, коли судді вищої судової інстанції не знають власнихрішень, ухвалюють суперечливі судові рішення в одній категорії справ, чим створюютьплутанину і підривають свій авторитет.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко вчора о 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський вчора о 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер вчора о 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
- Проблеми з концентрацією уваги: чому виникають і чи варто бити на сполох? Ольга Малахова 29.04.2025 20:51
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 29.04.2025 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 29.04.2025 14:59
Топ за тиждень
Популярне
-
Ухиляння від переговорів: Росія вже не хоче обговорювати зі США закінчення війни
Думка 51153
-
Битва палубних винищувачів: в Індії французькі Rafale без бою перемогли російські МіГи
Думка 23398
-
Індія та Пакистан на межі війни. Чи вийде зупинити нову ядерну загрозу – сценарії
10215
-
Курська ганьба Кремля: плюси та мінуси операції ЗСУ на території Росії
Думка 8918
-
Аеропорт "Львів" заявив про загрозу закриття через житлову забудову Сокільників
Бізнес 6549
Контакти
E-mail: [email protected]