6 років: Все стало Є-data!

У 2015 році Мінфін зробив відкритими усі платежі держави. Що це змінило і як?

Ще 6 років тому в Україні ніхто (майже ніхто, якщо бути чесними) й уявити не міг, що зможе побачити всі до копійки видатки нашої держави на моніторі домашнього ПК, не зламавши при цьому сервери Державної казначейської служби України.  

Після хвилі переконливої “advocacy campaign” антикорупційної громадськості та ІТ-шників, які розуміли ціну і цінність  відкритих даних, якими на той час монопольно володіла  держава,  Верховна Рада України прийняла Закон “Про відкритість використання публічних коштів”. А вже через рік Уряд прийняв державну концепцію «Прозорий бюджет». Контроль за її виконанням взяло на себе Міністерство фінансів, а зокрема тодішня заступниця Міністра фінансів України – Оксана Маркарова.  Так з'явився проект Є-data. А за два місяці – 15 вересня 2015 року – Мінфін вже запустив найбільшу в Україні відкриту базу даних про використання публічних коштів – spending.gov.ua. 

Громадяни отримали реальний інструмент контролю за видатками держави. 

За 6 років з проекту Є-data виросла до мультипроектної платформи, і стала одним з ключових інструментів контролю громадськості за використанням публічних коштів, протидії корупції та джерелом не лише унікальних сенсаційних журналістських розслідувань, але й агітаційних кампаній на виборах. Минулі місцеві вибори показали, що дані про дивні витрати з місцевих бюджетів використовувались опозиційними політичними силами в їх агітації проти чинної місцевої влади. 

Нині Є-data – це платформа відкритих даних у сфері публічних фінансів, яка об’єднує три портали: 

• Єдиний веб-портал використання публічних коштів - найбільша база даних у сфері публічних фінансів, Spending.gov.ua, 

• Бюджет для громадян - найбільша в Україні база знань про бюджет - OpenBudget.gov.ua

• Портал реєстру проєктів МФО - унікальний реєстр інформації про проєкти економічного та соціального розвитку, які реалізуються в Україні з залученням коштів міжнародних фінансових організацій (МФО), IFIs projects, proifi.gov.ua.

На всіх трьох порталах доступні API, а дані викладені в машиночитаному форматі. 

Щоденно платформу  Є-data відвідують близько 18 тисяч  унікальних користувачів.

Адмініструє портал та здійснює подальшу розробку нових модулів ДУ «Відкриті публічні фінанси» Міністерства фінансів України. 

Команда ДУ «ВПФ» постійно вдосконалює інтерфейс та розділи порталів і наповнює їх актуальною інформацією.

До прикладу,  з моменту відкриття на порталі Open Budget було відкрито новий розділ «Розпорядники бюджетних коштів», в якому можна отримати інформацію про мережу розпорядників, зокрема, ієрархію, ролі, відповідальність та приналежність до бюджетів різних рівнів. Також у цьому розділі можна агрегувати показники по бюджетах в розрізі відомств та територіальною приналежністю. А портали Open Budget та Spending тепер інтегровані між собою. Тепер, скориставшись лінком у профілі розпорядника, можна відслідкувати, на що саме були витрачені державні кошти. 

У 2019 році було відкрито для загального користування аналітичний інструмент BOOST, який дозволяє здійснювати глибоку аналітику бюджетних даних, вивчати тренди та структуру за категоріями бюджетів.

Зараз команда ДУ «ВПФ» за підтримки GIZ в Україні реалізовує інформаційно-просвітницький проект, направлений на інформування широкої громадськості про можливості інструментів Є-data. У межах цього проекту було проведено дослідження громадської думки. 

З нагоди шостої річниці порталу публікуємо відповіді наших найвідданіших фанів та союзників - людей, які найчастіше і найбільше використовують дані з платформи Є-data в своїй роботі, на три питання:

1) Як часто в своїй роботі ви використовуєте портали відкритих даних Є-data? 

2) Чим корисні портали для вашої роботи?

3) Що ще потрібно змінити?

КОМЕНТАРІ

“Е-data - безмежний потенціал для аналітики”

Наталя КРАВЧЕНКО, проектний менеджер в сфері відкритих даних:

1) Як проектний менеджер в сфері відкритих даних я часто звертаюся до порталу Є-data та його модулів (spending, boost), як до найбільш надійного джерела даних, що має безмежний потенціал для аналітики.

Так, ми з командою з 2016 року втілюємо проект на основі даних про використання публічних коштів Пошуково-аналітична система .007, цей сайт інтерпретує дані з Є-data в зрозумілому для громадськості та візуалізованому форматі. Ще одне наше творіння - це портал даних видобувних галузей України eiti.gov.ua Тут ми використали дані модулю  Boost – інформацію про рентні платежі в громадах, на території яких здійснюється видобуток корисних копалин. 

2) Головне, що нам дають дані з порталів Є-data - це верифіковані дані, на які можна спиратися, яким можна довіряти. Якщо потрібно знати, як використовуються бюджетні кошти – самі йдемо на e-data і рекомендуємо іншим.

3) Не вистачає даних про використання коштів за участі фізичних осіб підприємців (адже питання про ідентифікацію ФОП в системі по ІПН ще не вирішене), а це значний обсяг витрат публічних коштів. Інтеграції з іншими державними джерелами відкритих даних.

Також надзвичайно важливо просвітницькі медіа-матеріали про портал, про бюджетні витрати для широкого загалу. 

«Дані дозволяють готувати аналітичну та новинну інформацію»

Юрій НІКОЛОВ, журналіст, редактор порталу «Наші Гроші»:

1) Здебільшого використовую Пошук за трансакціями. Так, я можу перевіряти динаміку платежів за певними категоріями розпорядників, або підрядників. 

Набагато рідше за Пошук за розпорядниками, там інколи якісь подробиці можу подивитись.

2) Дані дозволяють готувати аналітичну та новинну інформацію. Наприклад, буквально півгодини назад завершив підрахунки щодо кредитних виплат Укравтодору. Помарудився з ручною чисткою даних. Але в принципі є новина з цього року шляховики різко стрибнули на 5 мільярдів – це результат включення друкарського верстату НБУ (облігації).

3) Мені часто потрібен більший часовий проміжок вибору інформації, бо по три місяці важко «наклацати» десять замовників за кілька років. Але наскільки я розумію, це створює ризики того, що клієнти будуть обирати найбільші проміжки і перевантажувати систему. Може, дати можливість вивантажувати за рік? Щоб не вибирати початок і кінець періоду, а відразу з 1 січня вказаного року. Ну це звісно якщо не створить перенавантаження на систему.

Ну і, звісно, хотілося б більш зрозумілих даних у «призначенні платежу», без «диких» скорочень.

А так значних нарікань немає, до постійного розархівування цсв-файлів вже звик, крапки на коми в колонці «сума» теж міняю автозаміною, щоб можна було вести підрахунки.

«Відкриті дані про бюджету роблять бюджету систему ефективнішою»

Віктор МАЗЯРЧУК, радник Голови Рахункової палати України, аналітик: 

1) Я використовую дані порталу для написання аналітичних довідок щодо окремих питань. Беру дані через АРІ і далі уже працюю з тим набором даних, який мені потрібен.

Окрім цього, на основі даних порталу здійснюю оцінку ризиків окремих елементів фінансової стійкості, відслідковую рівень виконання бюджету та окремих його бюджетних програм та разом з колегами робимо цікаві інструменти візуалізації даних (публічні та непублічні). Наприклад, на основі даних порталу були створені дешборди, якими можуть користуватися як працівники Рахункової палати так і всі охочі:

• про видатки пов’язані з КОВІДОМ 

• про видатки НСЗУ медичним закладам на оплату послуг з лікування КОВІД-19 

2) Портал корисний самим даними. Також можливістю показати можливості цього інструмент студентам з Київської школи економіки або під час різноманітних тренінгів на тему бюджету. Відкриті дані про бюджет роблять бюджету систему більш ефективнішою та зменшують можливі ризики шодо неефективного використання коштів державного та місцевих бюджетів. Оскільки, будь-яка людина може побачити.

3) Стандартизації даних на рівні Казначейства, коректності їх відображення та включення додаткових алгоритмів перевірки коректності даних. Коли дані будуть коректними, їм можна довіряти. От, наприклад, як може бути таке, щоб у Казначейство 18 листопада 2020 року пропустило платіж який був сформований більше 100 років тому (17 листопада 1920 року). Це технічна помилка яка спотворює дані.

«Багато потрібної для аналізу інформації в зручному та швидкодоступному форматі»

Олександра БЕТЛІЙ, експертка у сфері відкритих даних:

1) З усіх трьох порталів найчастіше користуюсь саме «Бюджетом для громадян». Для мене там є багато потрібної для аналізу інформації в зручному та швидкодоступному форматі. Це стосується і бюджетного календаря, де можна подивитись, на якому етапі бюджетний процес. Також можна подивитись показники як Державного, так і місцевих бюджетів з 2018 року.

2) Графіки дозволяють чітко зрозуміти структуру доходів та видатків, а табличний формат надає можливість подивитись як всі розрізи, так і одну конкретну цифри (останнє особливо зручно, оскільки не треба качати файли та шукати в них цифри, а просто на сайті подивитись).

Boost-аналіз дозволяє вже більше детально аналізувати бюджетні показники в окремих розрізах саме за кілька років. Це економить час на колись потрібному зберіганні табличок зі сайту Державної казначейської служби України (ДКСУ). 

Також користуюсь порталом spending.gov.ua, але радше для того, щоб подивитись транзакції певної громади.

Портал реєстру проєктів МФО використовую регулярно, але рідше. Також використовую для експертного аналізу кредитної підтримки інвестиційних проєктів з боку МФО: як сум, так і напрямків фінансування. 

3) Всі портали платформи Є-data дуже корисні для експертної спільноти. Водночас вони потребують подальшого доповнення на вдосконалення. Так на порталі «Бюджету для громадян» потрібно додати розділи по показниках Бюджетної декларації, а також бюджетних паспортів, звітів з їх виконання та бюджетних запитів у форматі відкритих даних (адже зараз ці дані йдуть в дивних сканованих форматах, що вимушує робити аналіз повністю вручну). На порталі spending.gov.ua варто збільшити тривалість пошуку з 90-та днів до хоча би річного терміну.

 “Чи не найважливіша реформа за останнє десятиліття”

Микола МАКСИМЧУК, заступник головного редактора “Економічної правди”:

• У роботі регулярно використовую інформацію з порталу spending.gov.ua. На має глибоке переконання відкриття детальних даних про використання коштів платників податків тими чи іншими розпорядниками бюджетних коштів – це чи не найважливіша реформа за останнє десятиліття.

Завдяки цьому, журналісти отримали доступ до інформації, яка до цього десятиліттями приховувалась не чесними на руку чиновниками. Сьогодні можна констатувати, що відкриття таких даних покращило ефективність використання бюджетних коштів та зменшило корупційні ризики.

Хоча до досягнення остаточної перемоги в цьому напрямку команді Є-дата і суспільству є ще над чим працювати. Що хотілося б побачити додатково?

1. Уніфікованість записів про те, на що направлялися кошти (чіткі записи без скорочень).

2. Можливість доступу до детальної інформації про те, на що використовуються кошти (завантаження договору з контрагентом).

3. Можливість завантажити дані за більш широкий період часу, а не лише за останні 3 місяці.

4. Можливість фільтрування платежів за призначенням, без необхідності зазначати всі управління ДКСУ.

*Матеріал створено експертами в рамках проєкту «Ефективне управління державними фінансами ІІІ», що реалізується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Уряду Німеччини.