Я готовий привезти в Україну перше авто на водні
Водневі авто - вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари - вони більш екологічні та ефективні.
Водневі авто – вже не фантастика, а реальність. Схожі на електрокари – вони більш екологічні та ефективні. Водень виділяє в 3 рази більше енергії, ніж бензин, при цьому викидає у навколишнє середовище звичайну воду. А ось з електрокарами проблема: строк дій акумуляторів обмежений, виробництво — недешеве, а утилізація — дуже дорога. Заправляти водневі авто, на відміну від електромобілів, потрібно не 5 годин, а лише якихось 5 хвилин.Тому електромашинам в бампер дихають автомобілі на водні. Аби показати це, я готовий привезти перший такий автомобіль в Україну вже у 2020-ому році. Через 30 років у світі настане ера водню. І Україна має бути до цього готова.
Потрібно зрозуміти нові для нас технології та розрахувати витрати. І діяти треба швидко. Саме тому українська делегація їде на цьогорічну промислову виставку в Ганновер. Адже рано чи пізно перехід на водень вимушені будуть зробити всі. А у виграші залишаться ті, хто буде першим. Тому інші країни так «поспішають» з розбудовою водневих проектів, але всі карти на стіл не викладають.
У світі вже є траси, оснащені водневими автостанціями. На перони Німеччини прибувають водневі поїзди. В японських домівках встановлюють водневі електрогенератори. А водневі авто вже запускають у серійне виробництво. Цього року компанія Toyota планує випустити 15000 таких авто. Вже заявлені розробки Hyundai, BMW та Mercedes. Варто зазначити: водневі авто вже зараз за ціною, як Tesla. А це тільки старт.
Цьогоріч тільки в Німеччині побудують ще 65 водневих автозаправних станцій. Якими вони будуть – подивимось в Ганновері. Адже технології крокують вперед. Деякі водневі АЗС тепер більше нагадують міні-виробництва, ніж автозаправні станції. У жовтні минулого року я був на презентації австрійської АЗС Fronius, яка працює завдяки сонячній енергетиці. Принцип роботи наступний: сонячний дах над станцією виробляє електроенергію, яка потрапляє в гідролізер для виділення водню. А воднем заправлятимуть автівки.
Україна все ще може бути серед перших. Наша кінцева мета: імпортувати якомога менше складових частин обладнання та технологій, використовуючи свої розробки. У виробництві водню є дві основні проблеми, над вирішеннями яких працюють науковці, в тому числі і українські: як на етапі виробництва водню витрачати якомога менше електроенергії, та отримувати якомога більше водню; і як на етапі перетворення водню в електроенергію зробити так, щоб витрачати якомога менше водню, а отримували якомога більше електроенергії.
Український Інститут відновлюваної енергетики був співавтором першого в Данії проекту, який об'єднав вітрову електростанцію та гідролізер; і сьогодні саме цей науковий інститут разом із Українською Водневою Радою займається вирішенням проблем впровадження водню в Україні, розробляє програму розвитку галузі, так звану, «дорожню карту».
Водень в Україні вже виробляють: його використовують в металургії для часткової заміни природного газу та для виробництва добрив. Єдине, чого не вистачає, – спеціальних технологій, які б розширили можливості водню в енергетиці. Треба розуміти: водень не такий вже далекий від нас, як здається на перший погляд.
Впевнений, що в найближче десятиріччя в Україні вже буде 100 водневих автозаправних станцій. Та розпочинати потрібно саме зараз: з першої АЗС, з перших десяти водневих авто вже через рік.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25021
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7882
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6247
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4124