Законодавчі зміни для публічних закупівель
За час функціонування системи ProZorro були виявлені слабкі місця, що потребують змін. І якщо з погляду технологій система ефективна і злагоджена, то окремі елементи нормативно-правової бази варто вдосконалити. Тож цього року очікуємо змін до правил провед
За час функціонування системи ProZorro були виявлені слабкі місця, що потребують змін. І якщо з погляду технологій система ефективна і злагоджена, то окремі елементи нормативно-правової бази варто вдосконалити. Тож цього року очікуємо змін до правил проведення електронних торгів.
У пріоритетах як корекція наявних процедур, так і запровадження нових. Спробуємо окреслити майбутні зміни в публічних закупівлях.
З’явиться гнучка система тарифів на оскарження тендерів. У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі планують відмовитися від фіксованих тарифів оплати оскарження торгів в Антимонопольному комітеті. Нині сплачується 5 тис. грн для товарів і послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Нова система передбачає, що сума буде залежати від очікуваної вартості та етапу закупівлі.
Менший тариф у розмірі 0,3% від бюджету закупівлі (але не менше 2000 грн) буде сплачуватися в разі оскарження самих умов тендерної документації та/або прийнятих рішень замовника до закінчення терміну подання пропозицій. Більша оплата в розмірі 0,6% від бюджету закупівлі (але не менше 3000 грн) стягується в разі подання скарги на рішення замовника, які відбулися після подання пропозицій.
Такі умови є більш справедливими щодо малого та середнього бізнесу, який матиме можливість оскаржувати торги з невеликими бюджетами. Також це зменшить можливість створення фіктивних скарг для високобюджетних закупівель. Ще одним бонусом є поява можливості здійснювати оплату в режимі он-лайн.
Переможець електронних торгів отримає 24 години на виправлення помилок. Наразі для того, щоби виправити помилку в наданій тендерній документації, потрібно оформити спеціальний протокол, підписаний тендерним комітетом. Планується надати можливість усунути недоліки в документах протягом 24 годин шляхом звичайного прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель. Ця опція вже успішно працює на тендерах закупівель товарів і послуг для забезпечення потреб оборони. Саме на прикладі проведення закупівель для армії та інших оборонних структур було продемонстровано як такий підхід спрощує та пришвидшує завершення торгів. Тож логічно розповсюдити його на всі публічні закупівлі.
Весною розпочне моніторинг Державна аудиторська служба. Тих, хто сприймає будь-який нагляд державних органів як додаткове ускладнення, можна зрозуміти, проте, у даному випадку мається на увазі запуск автоматичної системи моніторингу. Міністерство економічного розвитку і торгівлі разом із Держаудитслужбою зараз працюють над переліком індикаторів ризику для торгів. Саме автоматичні ризик-індикатори будуть відслідковуватися для попередження порушень процедур закупівель.
Зовсім скоро будуть запроваджені рамкові угоди для понадпорогових закупівель. Закупівля за рамковими угодами передбачає наявність централізованої закупівельної організації (іншими словами такого собі генерального замовника), яка визначатиме єдині стандарти товарів і послуг, а також коло учасників, які будуть здійснювати їх постачання для підпорядкованих замовників. Наприклад, Секретаріат Кабміну оголошує тендер на постачання канцелярського приладдя для всіх міністерств. Відповідно, Секретаріат у результаті тендеру визначить одного або декількох виконавців, у яких міністерства зможуть замовляти товари. Така схема організації закупівель має на меті суттєво здешевити процедуру закупівлі. Уже є відповідний наказ МЕРТ і наразі очікується його технічна реалізація.
Для менших допорогових закупівель планується запровадження електронних каталогів. Це спосіб організації закупівель, за якого замовник обирає товар у систематизованому списку. Розміщена в електронному каталозі пропозиція постачальника є публічною офертою, яка адресована замовникам.
Така система повинна спростити процедуру здійснення державних закупівель товарів першої необхідності. Вона швидша за звичайний тендер, до того ж, переможець торгів визначається системою автоматично за допомогою застосування механізму запиту цін. Інструмент електронного каталогу має створити додаткові зручності як для замовників, так і для постачальників товарів. Його головними перевагами є економія часу бюджетних організацій, а також розширення доступу суб’єктів малого бізнесу до державних закупівель.
Ці та інші зміни анонсували 21 лютого на зустрічі представників офісу Департаменту Публічних Закупівель із замовниками. Детальна презентація доступна тут. За результатами зустрічі складається враження, що «правила гри» в державних закупівлях усе більше адаптуються під потреби як виконавців, так і замовників. Прослідковується прагнення диференціювати процеси під потреби малобюджетних поточних замовлень з одного боку та значних великобюджетних з іншого. Робляться кроки для збільшення присутності малого бізнесу в публічних закупівлях.
Вітчизняна система все більше гармонізується з вимогами ЄС. У той самий час, приємно зазначити, що окремі законодавчі зміни витікають з аналізу наявного досвіду роботи електронної системи ProZorro.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1632
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 441
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 426
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 17845
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 12578
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11352
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10195
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 8687