Яким буде бюджет третього року війни
Аналіз проекту держбюджету України на 2024 рік
Днями на розгляд парламенту було подано проєкт бюджету на наступний, 2024 рік – важлива для життя країни подія. Ухвалення бюджету під час війни вимагає від депутатів різних фракцій максимальної уваги та відповідальності. Адже від того, яким буде головний фінансовий документ країни, залежатиме все: фронт, тили, економіка загалом і життя кожної української родини зокрема. Держбюджет має стати справжньою "фінансовою конституцією", необхідною передумовою перемоги України. На жаль, поданий на розгляд депутатів проєкт не виправдав сподівань: він є непрофесійним, незбалансованим і навіть корупційним.
Знехтувано найважливішим для перемоги – оборонним бюджетом. Так, на 68 млрд грн зменшено фінансування Міністерства оборони та на 91 млрд грн урізали видатки на розвиток й модернізацію озброєнь. І це при тому, що на наступний рік країна-агресор планує збільшити військові видатки на 68% ...
Можливо, виділили більше грошей на допомогу людям? Ні! Закладені в бюджет зарплати і пенсії катастрофічно низькі. Щоб прожити місяць, людині необхідно як мінімум 9550 грн на місяць – це розрахунок за методикою визначеною законодавством. А мінімальна зарплата в бюджеті – з 1 січня 2024 року становитиме всього 7100 грн. Зараз на багатьох підприємствах платять саме таку зарплату, і виходить, що її недостатньо навіть для фізичного виживання. Пенсіонерам взагалі пропонується лише 2361 грн мінімальної пенсії в той час, коли фактичний розрахунковий мінімум – 6074 грн.
Але дещо все-таки підвищили – заробітні плати для чиновників, наприклад. Цілих 22 млрд грн на це передбачено. Стільки ж – на "Єдиний марафон". Не забули і про зарплати для дармоїдів з "наглядових рад" державних підприємств – рядовим членам від 300-500 тис. грн, а керівництву – по 1,5-3 млн грн.
І це в той час, коли запозичень на наступний рік буде більше, ніж власних доходів бюджету! А якщо заробітні плати громадян будуть низькі, то економіка України не зможе нормально функціонувати. Не зможе працювати економіка – фронту стане важко. А якщо стане важко фронту, тяжчим стане і шлях до перемоги.
Чому так відбувається? Чому в бюджеті немає достатньо власних доходів? А чи лише війна сьогодні винна в цьому?
Аналіз проекту бюджету на 2024 рік дозволяє виокремити системні недоліки.
Передусім, не ведеться переговорів про списання чи реструктуризацію боргів. Натомість в бюджеті пробито діру розміром 1 трлн 28 млрд грн – стільки Україна мусить віддати на обслуговування позичок, а це майже стільки ж, скільки виділено на всю оборону країни. Тобто, якщо списати лише цей платіж, можна було б подвоїти фінансування нашої армії. Або в півтора раза більше заплатити нашим пенсіонерам.
Необхідно нарешті розпочати переговорний процес щодо списання та реструктуризації боргів України. Це можливо – за часів ковідної епідемії МВФ списав борги 25 країнам, а зараз Україна стоїть за збереження кордонів багатьох країн світу і має повне на це право.
Другим системним недоліком є політика Національного банку. Він не працює над наповненням економіки грошима, необхідними для її функціонування. Натомість позичає під 20% гроші комерційним банкам, а потім віддає бюджетні гроші у вигляді відсотків. За 2023-й рік, за попередніми оцінками, в цей "фінансовий унітаз" буде змито 97,3 млрд грн. На наступний рік прогноз ще гірший – понад 150 млрд грн.
Необхідно негайно зупинити цю схему, а всі гроші, які є у Національного банку, віддавати в бюджет і далі в реальну економіку – перш за все на кредитування та антикризові програми для кожної галузі.
Кредитування важливе, щоб було досить обігових коштів. За рекомендаціями Світового банку, для цього повинно бути видано кредитів до 80% від ВВП. В Єврозоні до 91% від ВВП перебуває в кредитному обігу. У нас – лише 15%. І навіть ті кредити, які з великими труднощами можна отримати, видаються під 22-24% річних. До порівняння – в Єврозоні під 2,9%.
Одночасно проти бізнесу ведеться репресивна політика: порушуються кримінальні справи-пустишки, нараховуються неймовірні штрафи та блокуються гроші на рахунках. Це значить, що бізнес свідомо позбавляють обігових коштів. А це, в свою чергу, позбавляє бюджет надходжень.
Економіка також не живе під час війни без антикризових програм. Наприклад, маємо проблеми із збіжжям – другий рік поспіль врожай не може бути повноцінно проданий на експорт. Держава могла б викупити 5 млн, а ще краще 10 млн тонн зерна в Державний резерв – і це дозволило б дати аграріям не збиткову, а достойну ціну, яка їх підтримає і забезпечить посівну. А держава мала б достатньо часу домовитись про коридори і продаж зерна по максимальній ціні. Але навіть таких елементарних кроків не запроваджено…
І це лише вершина айсберга: експерти та опозиційні депутати знайшли в бюджеті мільярди неефективних витрат.
Висновок очевидний і невтішний – під час війни продовжується політика фінансової спекуляції, а економіка залишається без фінансів і перспектив на відбудову.
Україна заслуговує мати бюджет перемоги, який буде чесним і справедливим до наших військових і громадян.

- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 145
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 136
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31531
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 5984
-
"Дитячий бонус" $5000: Білий дім збирає ідеї для збільшення народжуваності у США
Бізнес 4801
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 4616
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 4502