Бюджетно-фіскальне вбивство
Бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік вбиває українське підприємництво!
Починаючи з 2014 року уряд «реформаторів» системно придушує розвиток підприємництва. Це стосується як малого бізнесу – спрощенців (збільшення єдиного податку вдвічі у 2015 році; намагання примусити сплачувати ЄСВ підприємці, що показують нульову декларацію та ін.) так і системного, наприклад аграрного.
За підрахунками експертів, від 25 до 27 млрд грн втратять ті, хто сьогодні працює за спрощеною системою оподаткування на селі. Це 52 тисячі фермерських господарств, які змогли встояти перед натиском, що був під час ухвалення бюджету 2016 року.
Україна має сформовану аграрну спрямованість виробництва. Це саме та галузь, яка виступила своєрідною «точкою опори» для економіки України в кризові роки з 2008 по 2013 роки, коли більшість видів економічної діяльності демонстрували падіння виробництва, але саме завдяки зростанню сільськогосподарського виробництва Україна зберігала позитивну динаміку ВВП (у 2008році зростання ВВП становило 2,2%, з яких 1,1 в.п. було забезпечено збільшенням сільськогосподарського виробництва на 17,1%, у 2013 році ВВП на нульовому рівні при збільшені сільськогосподарського виробництва на 13,6%) ..
В ці роки в аграрному секторі державна підтримка показала себе високоефективною, а відповідно і виправданою. Так, наприклад окрім спеціального режиму оподаткування ПДВ, який залишаву розпорядженні аграрії обсяг оборотних коштів не менший за 20 млрд. грн., в 2013 році існувала пряма державна підтримка твариництва, садівництва, хмелярства, а також Аграрним фондом формувався інтервенційний фонд і закупівля матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників в обсязі 1млрд. доларів США (7,2 млрд. грн.).
Уряд позбавив аграріїв і мізерної прямої підтримки і податкових преференцій, які вже в 2016 році призвели до втрат обігових коштів не менше 20 млрд. грн. і це за умови дії перехідного режиму по сплаті ПДВ, а саме збереження в їх розпорядженні 15% - за операціями із зерновими і технічними культурами, 80% - за операціями з продукцією тваринництва, 50% - за іншими сільськогосподарськими операціями.
В бюджеті на 2017 рік передбачене повне скасування спеціального режиму оподаткування ПДВ для аграріїв, що призведе до втрат не менше 30млрд. грн ., що становитиме понад 1 млрд. доларів США.
Проект Державного бюджету на 2017 рік спирається на занадто «оптимістичний» варіант макропрогнозу, який не враховує структурні зміни в розподілі фінансових потоків через зміни податкового і бюджетного законодавства, які вже традиційно пропонує уряд з метою «збалансування» проекту бюджету.
Також прийнятий макропрогноз передбачає зростання попиту на український експорт (на 4% щорічно), але в 2016 році (як і в 2017 році за прогнозами експертів) відбувається падіння світового попиту і цін на вітчизняну сировину продукцію, яка є основою експорту. Це призведе до посилення негативного тиску на обмінний курс гривні і як наслідок – на прискорення інфляції.
Крім того, в проекті бюджету на 2017 рік уряд абсолютно не врахував надходження до бюджету від детінізації економіки. У поданому проекті бюджету відсутній приріст надходжень від детінізації, які має отримати зведений бюджет. Загальна недооцінка надходжень доходів зведеного бюджету перевищує 88,6 млрд. грн.(3,43% від ВВП) (!).
У 2017 році, відповідно до змін податкового законодавства наприкінці 2015 року, для аграрних товаровиробників повністю ліквідується спеціальний режим оподаткування ПДВ, тобто позбавляються дієвої державної підтримки.
Натомість проект бюджету передбачає мізерні кошти на підтримку аграріїв, які розподілятимуться за виключно непрозорими правилами. До того ж, половину цієї підтримки (а саме 1,5 млрд. грн.)– передбачається за рахунок сумнівних джерел – надходжень від спец. конфіскації корупційних коштів.
Таким чином бюджетно-фіскальна політика Уряду на 2017 рік та поданий на її основі проект Держбюджету не відповідають ані очікуванням підприємців і звичайних громадян, ані викликам сьогодення, що стоять перед Україною.
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
-
У рейтингу мільярдерів Forbes з'явилось поповнення від України
Бізнес 41311
-
Колишній власник Галі Балуваної пояснив вихід з бізнесу: Було некомфортно
Бізнес 31984
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
15404
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 10236
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
10190