Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.07.2021 11:31
Казино в пріоритеті
Андрій ПалкінГолова Ради арбітражних керуючих Дніпропетровської області, лідер політичної партії "Українці"
Як сектор азартних ігор може отримати унікальні умови оподаткування
Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект 2713-д, що знижує податковий тиск на гральний бізнес. Рік минув з часу його легалізації і держава вже отримала 645 млн грн у вигляді плати за ліцензії на право відкривати казино, встановлювати гральні автомати, створювати онлайн-майданчики для азартних ігор, займатися букмекерською діяльністю. Очікування були набагато оптимістичнішими – планували притік річних надходжень до 7,4 млрд грн.
Гравці ринку та наближені до них експерти скаржаться на податковий пресинг. Мовляв, в Україні надто дорогі річні ліцензії (36 млн. грн за наземне казино поза Києвом, 9 млн. грн за гральні автомати, 23,4 млн. грн за онлайн-казино). Поки не запустилася система онлайн-моніторингу, що буде стежити за дотриманням ліцензійних умов і технічних стандартів, до певних видів ліцензій застосовують коефіцієнт 3.
Крім того, оподатковується валовий ігровий дохід (GGR) – 10-30% в залежності від виду діяльності. З виграшу стягують 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Сплачується також податок на прибуток підприємств (18%) обов’язковий для всього бізнесу. Окремий збір доведеться сплатити за використання покерного столу (90 мінімальних зарплат), рулетки (175 мінімальних зарплат) та слот-машини (6 мінімальних зарплат).
Законопроект 2713-д кардинально змінює правила гри. Він: - Встановлює єдину ставку GGR для усіх видів грального бізнесу – 10%. - Зберігає податок на прибуток на рівні 18%. - Вказує, що нарахований підприємством податок на дохід є різницею та зменшує фінансовий результат до оподаткування. - Виграші менше восьми мінімальних зарплат (48 тис. грн) не оподатковуються. - Скасовує потрійний коефіцієнт за ліцензії для онлайн-казино та гральних автоматів. - Сплачені платежі за коефіцієнтом 3 зараховує до наступних щорічних виплат за ліцензію. - У податковому розрахунку дозволяє не зазначати інформацію про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізособу - платника податку, яка одержала виграш. - Доручає Нацбанку переглянути та збільшити для наземних казино граничні суми розрахунків готівкою з фізособами.
Все це виглядає аукціоном неймовірної щедрості на фоні «драконівських» податкових новацій, що закладені в законопроект 5600 – новий податок на землю, оподаткування доходів із сільськогосподарської діяльності, зростання податків на продаж житла тощо.
Здається, що влада саме гральний бізнес бачить драйвером української економіки, надаючи йому величезні преференції. Причому, що це досить слабко корелюється з соціальною функцією держави, що мала б захистити громадян від згубної залежності азартних ігор. Крім того, законопроект 2713-д створює низку потенційних ризиків, які матимуть величезний вплив на державу та суспільство.
Передусім, йдеться про легалізацію тіньових доходів. Можна впевнено прогнозувати, що серед депутатів різних рівнів та чиновників відразу побільшає «щасливчиків», яким посміхатиметься фортуна. А гроші, отримані у вигляді хабарів та відкатів, набудуть цілком пристойного вигляду після легалізації. До того ж право платника податків не «світити» прізвища «успішних» гравців та розміри виграшу допоможе «відмити» якнайбільші суми брудних коштів. Ініціатива зростання готівкового ліміту для казино підкріпить схему перекачування фінансових потоків з нелегального в легальний сектор.
За податкову щедрість законодавців заплатить кожен українець. Бо, як відомо, у держави немає власних коштів, є лише гроші платників податків. Тобто після підтримки грального бізнесу на латання «бюджетних дір» підуть ресурси з кишень підприємців, фермерів, бюджетників.
Посилання ініціаторів законопроекту на світовий досвід не надто вражають. Адже ставка основного податку GGR в більшості країн є набагато вищою, ніж вони пропонують. У Великобританії вона досягає 50%, в Німеччині – 80%, в Чехії – 35%. Різняться лише практики щодо податку на виграш. Деякі країни взагалі їх не оподатковують (Великобританія, Німеччина), а дехто стягує 10-30% (США, Нідерланди, Греція).
Контраст між жорсткою фіскальною політикою стосовно більшості підприємців та громадян і лібералізацію податкового законодавства для ігрового бізнесу вже викликав неоднозначну реакцію. Якщо гравці ринку захоплено вітають законопроект 2713-д, то низка політиків та експертів налаштовані критично та скептично. Очевидно, більшість українців теж не зрозуміють раптову турботу влади про власників казино, ігрових автоматів та букмекерів. А це лише посилить почуття соціальної несправедливості та підніме градус напруги в суспільстві.
