Бюджетна децентралізація: самодостатність чи самоуправство
Наскільки ефективно використовують свої ресурси громади
Після реформи децентралізації місцеве самоврядування у своє розпорядження отримало значні ресурси. Зокрема, 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), податок на прибуток підприємств, що зареєстровані в громаді, акцизний податок від торгівлі підакцизними товарами (алкоголь, тютюн), податок на нерухомість, єдиний податок. У 2020 році частину акцизного податку з пального теж передали на місцевий рівень.
Децентралізація відбувалась під гаслами посилення спроможності громад. Мовляв, вони стануть заможнішими і зможуть спрямувати кошти на власну модернізацію та зростання якості життя людей. Але виявилось, що не все так просто. Доходи дійсно зросли – у 2017 році порівняно з попереднім роком лише загальні фонди місцевих бюджетів збільшились на третину. Проте, залишаються великі питання до прозорості й ефективності бюджетних витрат на місцях. Часто під маскою безгосподарності ховається банальне казнокрадство з боку деяких чиновників.
Давайте поглянемо на чому сьогодні ґрунтуються бюджети великих міст і на які цілі витрачають кошти.
У 2020 році наша столиця отримала більше 58 млрд грн. надходжень до міського бюджету. З них 91% пішло до загального фонду.
Основний ресурс, завдяки якому поповнюється скарбниця Києва – це ПДФО. Цей податок дає більше половини надходжень до бюджету без врахування трансфертів. У 2020 році від ПДФО столиці надійшло 24,5 млрд грн. Тобто кожен киянин, а також працівник, який живе не в Києві, але працює в столиці, зі своєї зарплати фінансує міську владу. Адже 85% коштів від ПДФО для столиці сплачуються саме за рахунок заробітної плати.
Третину доходів Київ отримує від місцевих податків та зборів (14,1 млрд грн за 2020 рік). 54% з них покриває єдиний податок (7,6 млрд). Тобто в значній мірі столична влада черпає свій ресурс з діяльності ФОПів.
Орендна плата за землю і земельний податок у 2020 році дали місту 4,9 млрд. грн. Тут органи місцевого самоврядування у визначеному законом «коридорі» вільні самі встановлювати податкові ставки, які по Києву досягають 1% вартості земельної ділянки.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платять фізичні та юридичні особи – власники нерухомості (будинків, квартир, офісів тощо). Міська влада сама встановлює ставку цього податку (в Києві він досягає граничної допустимої межі - 1,5% розміру мінімальної зарплати). В 2020 році податок на нерухомість приніс столиці 1,4 млрд грн.
Києву також зараховують 10% податку на прибуток. Його платять підприємці відповідно до прибутків організації. У 2020 році це становило 5,1 млрд грн. Свою частину в бюджет столиці вносять також торговці алкоголем і тютюном. Від акцизного податку з реалізації цих товарів місто минулого року отримало 1,3 млрд грн.
Кошти від усіх цих податків спрямовують до загального фонду міського бюджету. А ось спеціальний фонд наполовину формується з державних субвенцій, з екологічного податку, а також з власних надходжень бюджетних установ (для Києва у 2020 році – 1,9 млрд грн). Це плата за послуги, які вони надають, за майно, яке здають в оренду, благодійні внески та цільові кошти від підприємців та фізосіб під реалізацію певних проектів.
У Харкові, де доходи скромніші від столичних, міська влада в 2020 році отримала 14,2 млрд бюджетних гривень, з яких 81% пішли до загального фонду бюджету. Так само як і для Києва, ключовими стали податки на доходи фізичних осіб, на майно та єдиний податок.
У Дніпрі картина аналогічна. Доходи місцевого бюджету склали трохи більше 13 млрд грн, з них 93% надійшло до загального фонду. Майже половина (46%) бюджету міста тримається на ПДФО, 13% - на податку на доходи, 12% - на єдиному податку.
Наскільки ж ефективно місцева влада використовує ці кошти?
У 2020 році столиця витратила на різні потреби 57,8 млрд бюджетних коштів (майже 68% по загальному фонду). ТОП-10 статей видатків виглядає так:
1. Освіта (19,5 млрд).
2. Транспорт і дорожнє господарство (11,1 млрд)
3. Медицина (7,9 млрд).
4. Соціальний захист (3,9 млрд)
5. Житлово-комунальне господарство (3,8 млрд)
6. Будівництво та регіональний розвиток (3,2 млрд)
7. Державне управління (2,4 млрд)
8. Інші програми, пов’язані з економічною діяльністю (2,3 млрд)
9. Культура і мистецтво (1,1 млрд)
10. Фізкультура і спорт (990 млн)
В структурі видатків домінує заробітна плата (40%) та капітальні видатки (41%). Остання стаття особливо цікава, бо в ній закладені потужні корупційні ризики. Адже передбачається придбання обладнання, фінансування капітального ремонту і капітальні трансферти. В тому числі покриття збитків підприємствам, які накопичили їх протягом року. Саме на капітальні трансферти припадає до 29% бюджетних видатків м. Києва. Як відомо, комунальні підприємства місцевих органів влади – це одні з найбільш непрозорих організацій. Більшість з них нерентабельні та збиткові, постійно вимагають нових бюджетних вливань, звітувати за використання яких не поспішають.
Особливу увагу треба звернути на так звані бюджети розвитку великих українських міст. Вони є частиною спеціальних фондів муніципальних бюджетів і спрямовуються на виконання інвестиційних програм, будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію об’єктів. Власне під час розподілу цих видатків відбуваються численні зловживання. По-перше, громада не має впливу на їх структуру і в результаті справді важливі проекти не реалізуються, а на другорядні виділяють кошти. По-друге, в процесі фінансування у деяких нечистих на руку посадовців є можливість на цьому нажитись, у тому числі через порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Децентралізація відкрила двері для нових надходжень до місцевих бюджетів. Але одночасно створила виклики, з якими країна ще не зіштовхувалась у таких масштабах: нераціональне використання бюджетних ресурсів на місцях, казнокрадство та вимивання коштів громади з метою збагачення посадовців та наближених до них осіб. І це не якісь абстрактні кошти, а гроші кожного з нас – бюджетників, підприємців, робітників, офісних працівників. Тобто усіх, хто платить податки. І тому з таким становищем не можна миритися, а слід створювати ефективні запобіжники розбазарюванню бюджетних ресурсів, щоб вони йшли на користь громади, а не в чужу кишеню.
- "Візуальний огляд" водія на стан наркотичного сп’яніння: аспект законності Євген Морозов 20:08
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 26093
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 11332
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 11206
-
Німеччина отримала першу компенсацію за недопостачений Газпромом газ
Бізнес 5912
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
5052