Правова допомога як процес та результат, підстави притягнення до відповідальності за неякісну правничу допомогу
Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 131 – 2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання клієнту інших видів правничої допомоги, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно з статті 14 Правил адвокатської етики, договір про надання правової допомоги - договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.
Згідно з частиною 1 статті 638 «Укладення договору» Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 837 «Договір підряду» Цивільного кодексу, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Якщо положення підряду застосувати до договору про надання правничої допомоги, то отримаємо таку правову конструкцію: за договором про надання правничої допомоги одна сторона (адвокат) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (клієнта), а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір про надання правничої допомоги може укладатися на виконання роботи з переданням її результату клієнту. Наприклад, створити позовну заяву, заперечення проти позову, договір тощо, які передати клієнту. Але, клієнта цікавить процесуальний результат – судове рішення, що задовольняє клієнта.
Відповідно до статті 901 «Договір про надання послуг» Цивільного кодексу, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо положення послуг застосувати до договору про надання правничої допомоги, то отримаємо таку правову конструкцію: за договором про надання правничої допомоги одна сторона (адвокат) зобов'язується за завданням другої сторони (клієнта) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а клієнт зобов'язується оплатити адвокату зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Наприклад, прийняти участь у слідчої дії, прийняти участь у судовому засіданні тощо. Але, клієнта цікавить процесуальний результат – судове рішення, що задовольняє клієнта.
Складається ситуація, коли адвокат вважає, що виконав усі свої зобов’язання за договором, а клієнт вважає, що, адвокат не виконав своїх зобов’язань, так як мета клієнта була отримати судове рішення, яке задовольнить клієнта, а самі по собі окремо процесуальні документи у вигляді позовної заяви, заперечення проти позову, участь адвоката у слідчої дії та судовому засіданні – клієнту не потрібні.
Відповідно до частини 3 статті 34«Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правничої допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
Перелік дисциплінарних проступків викладений у частини 2 статті 34«Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Тобто, адвокатська діяльність – це діяльність з надання правничої допомоги. До правничої допомоги відноситься: здійснення захисту, представництва, надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Правова (правнича допомога) складається із робіт та послуг, які визначені у договорі про надання правової (правничої) допомоги, в якому адвокату доцільно чітко визначити істотні умови, а саме роботи та послуги, які зобов’язаний виконати та надати адвокат.
З викладеного вбачається, що показниками якості правової (правничої) допомоги є виконання адвокатом договірних зобов’язань та відсутність підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
