Розкрадання державного житла в Україні, або чому ВПО немає де жити

Як високопосадовці продовжують отримувати квартири, зловживаючи законодавчими нормами, в той час як проблема щодо забезпечення житлом ВПО залишається невирішеною.

З початком повномасштабного вторгнення в Україні налічується більше 4,6 внутрішньо переміщених осіб, житло понад 3,4 мільйона українців зруйновано або пошкоджено. Наймасштабніша проблема всіх ВПО - це відсутність житла, однак, попри його гостру нестачу для тих, хто втратив домівки внаслідок збройної агресії, судді, прокурори, військові (увага! за винятком тих, хто реально в окопах) та інші високопосадовці продовжують отримувати квартири, зловживаючи законодавчими нормами. Чому це відбувається і як можна вирішити цю проблему?

Законодавча база

Відповідно до норм українського законодавства, забезпечення суддів житлом у місці роботи здійснюється за рахунок розподілу службового житла в Україні. Головні нормативно-правові акти, які регулюють дане питання, визначають наступне:

• Стаття 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» гарантує суддям службове житло, якщо вони потребують поліпшення житлових умов.

• Постанова Ради Міністрів УРСР від 1988 року №37 розширює список осіб, які можуть претендувати на безкоштовне службове житло. Серед них:

• Судді Конституційного Суду, Верховного Суду, місцевих і апеляційних судів;

• Члени Вищої ради правосуддя;

• Працівники судової адміністрації, секретаріату Вищої ради правосуддя та інші.

На практиці працівники суду використовують вищезгадані норми, але внаслідок відсутності жорсткого контролю та наявності лазівок у законодавстві ці квартири переходять у приватну власність посадовців.

Схема приватизації державного майна

За роки існування нормативно-правових актів, які сприяють наданню житла працівникам суду, сформувалися різні механізми зловживань. Журналістські розслідування неодноразово виявляли схеми, за допомогою яких судді приватизують (тобто фактично отримують у власність) службове житло та отримують нерухомість від держави безкоштовно.

Як працює ця схема?

Суддя перед отриманням службового житла переписує свою нерухомість на родичів, аби документально виглядати як особа, що потребує покращення житлових умов.У зв’язку з цим він отримує службове житло, яке невдовзі приватизує. Незабаром подає у відставку та залишається жити у приватизованій квартирі.

Схема «повторного отримання»

Для деяких суддів одного житла недостатньо, тому після приватизації службового житла, у зв’язку з відсутністю жорсткого контролю вони стають у чергу на нове житло від держави.

Варто зазначити, що дані схеми використовуються не тільки працівниками суду, але також чиновниками та правоохоронцями, які відповідно до чинного законодавства мають право на забезпечення службовим житлом.

Слід наголосити на тому, що перед тим як приватизувати, житло виводять з числа службового. Для його виключення можна звернутися до районної чи міської ради з відповідним клопотанням.

Чи дійсно судді потребують житлових дотацій?

Питання щодо доцільності житлових дотацій для суддів все частіше стає темою дискусій. Причиною таких обговорень є високий рівень заробітних плат та пенсій. До прикладу взято середні зарплати станом на 2023 рік (і це тільки офіційні доходи):

• Місцеві суди: 108 тис. грн/місяць

• Господарський суд Києва: 131 тис. грн/місяць

• Донецький апеляційний суд: 226 тис. грн/місяць

• Верховний Суд: 337 тис. грн/місяць

Для порівняння: середня пенсія українця – 5,8 тис. грн, а середня пенсія судді – 105,6 тис. грн (у 18 разів більше).

Міжнародний досвід

Усталеною світовою практикою є забезпечення осіб службовим житлом тільки на період виконання ними своїх професійних трудових обов'язків із негайним виселенням після закінчення трудового договору. Службовим житлом забезпечуються особи, які не мають власного житла або згідно із характером своїх професійних обов’язків мають працювати у віддаленій місцевості.

Водночас особи можуть забезпечуватись соціальним житлом, яке надається за зниженою орендною ставкою, якщо дохід особи нижче середнього, або якщо такі особи відповідають певним критеріям вразливості.

Питання чи можемо ми вищезазначений дохід суддів в Україні назвати нижче середнього та чи наявні інші критерії вразливості у суддів, яким було надано службове житло, можемо вважати риторичним.

Як законопроєкт №12377 може унеможливити приватизацію службового житла суддями та іншими посадовцями?

Законопроєкт «Про основні засади житлової політики» №12377 пропонує ліквідувати механізми зловживань зі службовим житлом та зробити процес розподілу більш прозорим та справедливим.

Що передбачає законопроєкт 12377 «Про основні засади житлової політики»?

У першу чергу зупинку приватизації, адже Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» втрачає чинність через один рік з дня набрання чинності Законом України «Про основні засади житлової політики». Таким чином приватизація житла (у т.ч. виведеного з числа службового) стане неможливою. Також передбачено, що особи, які проживають у службовому житлі, самостійно вносять плату за оренду такого житла, а також сплачують житлово-комунальні послуги відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”.

Важливо зазначити, що законопроєкт також передбачає, що припинення трудових відносин з особою (крім осіб з інвалідністю, які одержали ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням ними трудових обов’язків під час здійснення трудових відносин чи проходженням служби у суб’єкта надання службового житла) є підставою для припинення користування службовим житлом та виселення у порядку, передбаченому договором та законодавством України.

Щодо військовослужбовців законопроєктом передбачено, що регулювання питання реалізації права на житло військовослужбовцями окремими законами, в тому числі Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а відповідно до статті 12 передбачено, що «особливості використання державного житлового фонду, призначеного для забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, а також інших визначених законом категорій осіб можуть визначатися іншими законами України».

Поки внутрішньо переміщені особи шукають житло в модульних містечках або орендують житло за власний кошт, державний житловий фонд десятиліттями працював (і досі працює) на користь суддів, прокурорів та інших чиновників. Це підриває довіру суспільства до влади, загострює соціальну кризу у період воєнних дій та руйнує нашу державність у цілому.

Однак, законопроєкт 12377 змінить цю несправедливість таким чином, що судді, прокурори, та інші високопосадовці не матимуть змоги приватизовувати житло та обходити українське законодавство, використовуючи прогалини, які були наявні у Житловому кодексі.

Якщо законопроєкт №12377 буде ухвалено, це стане першим серйозним кроком до прозорої та чесної житлової політики в Україні. Державне житло має використовуватися для тих, хто дійсно його потребує, а не ставати інструментом привілеїв та корупційних схем.