Біржова торгівля - драйвер розвитку АПК України
Кризова економічна ситуація у країні підкошує ноги вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції. Недостатня увага розвитку біржового товарного ринку в таких умовах не дає можливості демонструвати повноцінне удосконалення аграрного сектору та найг
Кризова економічна ситуація у країні підкошує ноги вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції. Недостатня увага розвитку біржового товарного ринку в таких умовах не дає можливості демонструвати повноцінне удосконалення аграрного сектору та найголовніше – стимулювати приплив інвестицій у галузь.
Український аграрний сектор має потенціал стати ефективним лідером у світовому економічному просторі, подальше входження до якого вимагає адаптації до нових та постійно змінних умов, а відповідно – подальшого удосконалення саме аграрної біржової політики.
На сьогодні однією із головних проблем галузі є обмежена можливість товаровиробника реалізовувати за ринковими цінами свою продукцію, що, у свою чергу, накладає свій відбиток і на розмір отриманих прибутків та надходжень до державного бюджету.
Стратегічна позиція Уряду з підтримки малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції, ставить, перш за все, завдання для Аграрної біржі, єдиного державного та аграрно спрямованого торгового майданчика, створити умови для ефективного і цивілізованого становлення біржової торгівлі за критеріями кращих зразків розвинених країн.
Рівень розвитку біржової діяльності гостро потребує організації. Ще до того, як у 18 столітті було створено прототипи сучасних бірж, багато країн вже мали свої торгові майданчики, зокрема ярмарки у Європі, «рисові квитки», що фіксували контракти для проведення комерційних операцій - у Японії, перші спеціалізовані хлібні біржі - у Амстердамі тощо. Навіть тоді, коли ще не було чіткої біржової стандартизації товарів - об’єми збільшувались. З часом торгівля поступово удосконалювала свої механізми, а розвиток транспортної інфраструктури сприяв створенню товарних бірж сучасного типу.
Нажаль діяльність та ідеологія радянської влади не дозволила розвиватися біржовому ринку на території України. Саме тому у даному напрямку наша країна відстає суттєво. І саме для того, аби наздогнати втрачений час, нам потрібно рухатися у кілька разів швидше, використовуючи вже існуючі торгові механізми та не повторюючи помилок, які забезпечили еволюціонування бірж протягом століть.
Із заснуванням Аграрної біржі в Україні зроблено вагомий крок вперед на шляху до створення центру біржової торгівлі. Проте для того, аби сформувати дійсно потужний торговий майданчик, не вистачило, з одного боку, вольового рішення держави, а з іншого – досвіду. Нажаль сьогодні ми маємо чітке переконання та думки учасників агарного ринку, що біржа їм не потрібна, і причин цьому є кілька.
По-перше, банальне нерозуміння біржових механізмів та потреби у формуванні ліквідності ринку для оздоровлення держави.
По-друге, елементарне небажання прагнути до прозорості власних торгових операцій, та тим самим вивести тіньову їх частину назовні.
Ну і по-третє, неготовність топ-менеджменту ментально змінити свої підходи до бізнесу.
Звичайно ж досвід таких країн як Білорусія, Росія і Казахстан, які вжили адміністративних заходів для обов’язкової біржової торгівлі певними товарами, не може бути абсолютно виправданим. Проте, він має свої результати, які суттєво збагатили державні бюджети. З іншого боку, з бізнесом потрібно вести діалог, запропонувавши свої переваги, аби їх ставлення до біржі змінилося кардинально. Такими поступками може бути пільгове страхування чи кредитування для сільськогосподарських виробників, прискорене відшкодування ПДВ для експортерів, продаж опціонів на логістичні послуги залізницею, біржовий арбітраж із залученням гаранта поставки та багато інших.
На мою думку, Україна має всі шанси стати одним із ключових лідерів біржової торгівлі аграрною продукцією. Звичайно, ми не можемо вплинути на природні фактори діяльності агросектору, але забезпечити за рахунок Аграрної біржі та розвинених цивілізованих відносин хеджування власних ризиків – цілком під силу. Крім того, є чимало інших механізмів, таких як похідні фінансові інструменти, що поки що не мають своєї популярності в Україні, на відміну від світових біржових центрів.
Розвинений біржовий ринок повинен давати ціновий орієнтир на товари, діяти як антимонопольний механізм, забезпечувати рівні умови та баланс інтересів покупців та продавців. У поточних умовах життєдіяльності аграрного сектору цілком логічно, що Уряда має спрямовувати максимум зусиль на розвиток біржової інфраструктури та запровадження стимулюючих заходів. Адже розвиток біржового аграрного ринку в Україні є передумовою, що забезпечить інвестиційну привабливість галузі та прозоре ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, які би відображали потреби усіх учасників ринку.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23942
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17624
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17434
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 14014
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 12468