Рішення Конституційного Суду № 2-р/2022 як погано написана пʼєса: вічний спір про якість
1 листопада КСУ ухвалив рішення, яким визнав закон про внесення змін до Конституції щодо недоторканності народних депутатів конституційним
А я кажу вам, пишіть побільше, завжди більше.
Не можна відхилятися від мети ніколи!
Просто спробуйте заплутати людей;
Їм же важко догодити…
А що на думці в вас? Біль чи насолода?1
Ґете “Фауст”
У театральному пролозі трагедії “Фауст” Йоганна Вольфганга Ґете Директор театру, Поет і Комік сперечаються щодо того, як потрібно писати пʼєсу. Директор переконує Поета, що глядач нудний, грубий, не має власної думки, і взагалі багато хто спочатку йде до театру, а потім наніч до повій! Навіщо для нього писати щось якісне? Можна накидати все на купу – і пʼєса готова, навіть якщо вона не представляє якоїсь цілісної історії. А Комік при цьому вставляє свої "5 копійок", що до пʼєси обовʼязково треба додати трохи дурниць та баловства.
Мені здається, що при ухваленні рішення КСУ від 1 листопада 2022 року № 2-р/2022 між суддями розігралася така ж драма: оскільки наш читач невдячний і не може нічого оцінити, то навіщо старатися? Можна ж просто зробити посередній продукт – і хай собі зачитуються! Все одно ж зарплата жодним чином не залежить від якості написаного тексту, чи не так?
Не буду розповідати передісторію цієї справи (це окрема політична тема), а лише наведу декілька прикладів з цього рішення, як КСУ заплутався (а, може, просто удає, що заплутався) у своїх думках:
1) КСУ згадує всі свої попередні позиції з питань конституційного контролю – рішення від 9 червня 1998 року № 8-рп/98, від 26 червня 2008 року № 13-рп/2008, від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 (те, яке дало Януковичу можливість узурпувати владу!), ухвалу від 5 лютого 2008 року № 6-у/2008 – але жодна із тих доктрин, які намагався розробити КСУ у цих документам, не була тут доведена до кінця, обґрунтована чи пояснена.
2) КСУ 7 разів згадує термін “конституційна поправка”, однак ніде не пояснює, що він має на увазі, а також, якою є правова природа закону про внесення змін до Конституції України і як він юридично співвідноситься з юридичним тілом Конституції.
3) КСУ наголошує, що зі статті 159 Конституції України випливає обов'язковість передувального (ще й такий термін придумали!) конституційного контролю (контроль a priori). Однак, потім КСУ раптом виявив, що він все одно може здійснювати подальший конституційний контроль щодо конституційних поправок після набрання ними чинності (контроль а posteriori), хоч Конституція цього прямо не передбачає.
4) КСУ пише, що подальший (а posteriori) конституційний контроль щодо конституційних поправок після набрання ними чинності відбувається, якщо ухвалення таких поправок має негативні наслідки: обмеження чи скасування прав і свобод людини і громадянина, ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності або зміну конституційного ладу у спосіб, не передбачений Конституцією України. Однак, оцінюючи конституційність процедури ухвалення закону, який оспорювався у цій справі (Закон України № 27-IX), КСУ не сказав ні слова про те, чи були насправді такі наслідки.
5) КСУ наголосив, що оцінюючи питання конституційності він аналізує виключно відповідність оспорюваного закону Конституції України, а не іншим актам, і цього не потрібно робити взагалі, однак з 17 сторінок тексту рішення 4 сторінки було присвячено чомусь аналізу Регламенту ВРУ.
6) У КСУ дивна математика. Спочатку він визначив, що перша сесія Верховної Ради України нового скликання є черговою сесією (черговою за якою сесією, якщо вона перша?), а потім доповнив цю думку, що вона є черговою сесією щодо останньої сесії Верховної Ради України попереднього скликання. Такі махлювання з очевидними значеннями термінами можуть призвести до ще гірших наслідків, ніж неоковирне тлумачення поняття “наступна чергова сесія” у рішенні № 1-рп/2016.
7) КСУ визнав, що у приписах Конституції не визначено, на якій сесії Верховної Ради України має відбуватися попереднє схвалення законопроєкту про внесення змін до Конституції України, однак у тому ж рішенні № 1-рп/2016 він наголошував, що і попереднє схвалення, і остаточне ухвалення закону має відбуватися виключно на чергових сесіях.
8) КСУ нібито і не помітив махлювання з ухваленням Закону України № 27-IX: типу “перша сесія”, яка тривала трохи більше доби (закон попередньо схвалили вночі 30 серпня 2019 року) і наступна чергова сесія, яка почалася 3 вересня 2019 року (закон ухвалити 3 вересня) - все гаразд. Однак, КСУ при цьому все одно наголосив на потребі реального розведення в часі двох голосувань Верховною Радою України за законопроєкт, і наголосив, що він неодноразово зазначав про це раніше.
9) КСУ зазначив, що він сам у 2018 році висловив ряд застережень щодо законопроєкту, який був ухвалений як Закон України № 27-IX, і ВРУ їм не розглянула, але тут нічого страшного.
10) І на десерт – КСУ наголошує на потребі забезпечення послідовності своєї судової практики, юридичної визначеності й конституційної стабільності, але сам же не дотримується таких підходів.
Люблю повторювати, що, на жаль, ми більше памʼятаємо “погані”, ніж “хороші” рішення КСУ (останніх значно більше насправді). Однак, саме через такі рішення як № 2-р/2022 не тільки страждає репутація КСУ, а й підривається конституційний порядок в державі. Суперечлива позиція КСУ щодо таких важливих питань, як порядок внесення змін до Конституції України, лише надає політичним акторам ще більше простору для маневрів в конституційному процесі.
1Ich sag Euch, gebt nur mehr und immer, immer mehr,
So könnt Ihr Euch vom Ziele nie verirren
Sucht nur die Menschen zu verwirren,
Sie zu befriedigen, ist schwer--
Was fällt Euch an? Entzückung oder Schmerzen?
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 23539
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21299
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 10137
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9083
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7734