Якими є підстави для заборони діяльності політичних партій на сьогодні?
18 травня 2022 р. набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій". Що він передбачає?
Наявність складної та розгалуженою системи ідеологічних політичних партій є невід’ємним атрибутом демократичної держави та ознакою зрілості громадянського суспільства. Однак, свобода об’єднання (асоціації) громадян у політичні партії не є і ніколи не має бути абсолютним правом у демократичній державі. Переважна більшість сучасних конституцій задля стабільності конституційного ладу та забезпечення балансу між публічним та приватним інтересом встановлюють різного роду обмеження для політичних партій. Не є винятком і Конституція України.
Частина перша статті 37 Конституції України забороняє утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення. Крім того, ця ж стаття забороняє:
- політичним партіям та громадським організаціям мати воєнізовані формування (частина друга);
- створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях (частина третя).
Частина четверта статті 37 Конституції визначає, що заборона діяльності обʼєднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Ці конституційні заборони більш детально розкриваються у статті 5 Закону України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року № 2365-III, яка так і називається «Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій». Зокрема, частина перша цієї статті майже дослівно відтворює вищезгадану конституційну заборону частини першої статті 37, однак у форматі переліку – утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
1) ліквідацію незалежності України;
2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;
4) підрив безпеки держави;
5) незаконне захоплення державної влади;
6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;
7) посягання на права і свободи людини;
8) посягання на здоров’я населення;
9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.
Останній пункт із вищенаведеного переліку був доданий у частину першу статті 5 Закону «Про політичні партії» відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року № 317-VIII. Цікаво, що ці поняття не розкриваються у Законі «Про політичні партії», оскільки відповідні дефініції – що таке комуністичний та націонал-соціалістичний тоталітарний режим та якою є їхня символіка – визначені у тексті самого ж Закону № 317-VIII. До речі, символічно, що саме цими днями було поставлено останню крапку щодо заборони діяльності Комуністичної партії Україні – Шостий апеляційний адміністративний суд завершив розгляд апеляційної скарги КПУ на рішення суду першої інстанції щодо припинення діяльності КПУ і відмовив у її задоволенні, а, отже, постанова ОАСК від 16 грудня 2015 року у справі №826/15408/15 набрала законної сили.
Однак, внаслідок гібридної тривалої агресії РФ проти України, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення на територію України військ держави-агресора, з’явилася потреба деталізувати окремі види програмних цілей та дій проросійських політичних партій, які фактично підтримували дії держави-агресора проти України, а також оптимізувати процедуру їх заборони. У звʼязку з цим Парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 3 травня 2022 року № 2243-IX, яким, зокрема, доповнив частину першу статті 5 пунктами 10 і 11 такого змісту:
10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.
Для надання більшої юридичної визначеності новим пунктам частини першої статті 5 Закону «Про політичні партії» Закон № 2243-IX також доповнив цю статтю примітками, які містили визначення термінів, які вживалися у нових пунктах-заборонах: «глорифікація», «збройне формування», «воєнізована група», «банда», «самопроголошений орган, який узурпував виконання владних функцій на тимчасово окупованій території України» і «найманець».
Крім того, у статті 13 «Міжнародна діяльність політичних партій» Закону «Про політичні партії», яка була викладена у новій редакції, зʼявилися такі додаткові заборони для політичних партій у сфері їхньої міжнародної діяльності:
- укладати угоди або вчиняти будь-які інші правочини, які ставлять політичну партію у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії;
- співпрацю, спрямовану проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті.
Як бачимо, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» встановив чіткіше законодавче поле для підстав заборони діяльності проросійських політичних партій, а також уточнив процедуру їх судової заборони. А з огляду на змінену судову процедуру можна очікувати судову заборону діяльності проросійських політичних партій приблизно через 2-3 місяці.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз вчора о 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко вчора о 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський 13.08.2025 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута 13.08.2025 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар 13.08.2025 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 25555
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7889
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6256
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4159