Якими є підстави для заборони діяльності політичних партій на сьогодні?
18 травня 2022 р. набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій". Що він передбачає?
Наявність складної та розгалуженою системи ідеологічних політичних партій є невід’ємним атрибутом демократичної держави та ознакою зрілості громадянського суспільства. Однак, свобода об’єднання (асоціації) громадян у політичні партії не є і ніколи не має бути абсолютним правом у демократичній державі. Переважна більшість сучасних конституцій задля стабільності конституційного ладу та забезпечення балансу між публічним та приватним інтересом встановлюють різного роду обмеження для політичних партій. Не є винятком і Конституція України.
Частина перша статті 37 Конституції України забороняє утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоровʼя населення. Крім того, ця ж стаття забороняє:
- політичним партіям та громадським організаціям мати воєнізовані формування (частина друга);
- створення і діяльність організаційних структур політичних партій в органах виконавчої та судової влади і виконавчих органах місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях (частина третя).
Частина четверта статті 37 Конституції визначає, що заборона діяльності обʼєднань громадян здійснюється лише в судовому порядку.
Ці конституційні заборони більш детально розкриваються у статті 5 Закону України «Про політичні партії» від 5 квітня 2001 року № 2365-III, яка так і називається «Обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій». Зокрема, частина перша цієї статті майже дослівно відтворює вищезгадану конституційну заборону частини першої статті 37, однак у форматі переліку – утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на:
1) ліквідацію незалежності України;
2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом;
3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України;
4) підрив безпеки держави;
5) незаконне захоплення державної влади;
6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі;
7) посягання на права і свободи людини;
8) посягання на здоров’я населення;
9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.
Останній пункт із вищенаведеного переліку був доданий у частину першу статті 5 Закону «Про політичні партії» відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року № 317-VIII. Цікаво, що ці поняття не розкриваються у Законі «Про політичні партії», оскільки відповідні дефініції – що таке комуністичний та націонал-соціалістичний тоталітарний режим та якою є їхня символіка – визначені у тексті самого ж Закону № 317-VIII. До речі, символічно, що саме цими днями було поставлено останню крапку щодо заборони діяльності Комуністичної партії Україні – Шостий апеляційний адміністративний суд завершив розгляд апеляційної скарги КПУ на рішення суду першої інстанції щодо припинення діяльності КПУ і відмовив у її задоволенні, а, отже, постанова ОАСК від 16 грудня 2015 року у справі №826/15408/15 набрала законної сили.
Однак, внаслідок гібридної тривалої агресії РФ проти України, кульмінацією якої стало повномасштабне вторгнення на територію України військ держави-агресора, з’явилася потреба деталізувати окремі види програмних цілей та дій проросійських політичних партій, які фактично підтримували дії держави-агресора проти України, а також оптимізувати процедуру їх заборони. У звʼязку з цим Парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» від 3 травня 2022 року № 2243-IX, яким, зокрема, доповнив частину першу статті 5 пунктами 10 і 11 такого змісту:
10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.
Для надання більшої юридичної визначеності новим пунктам частини першої статті 5 Закону «Про політичні партії» Закон № 2243-IX також доповнив цю статтю примітками, які містили визначення термінів, які вживалися у нових пунктах-заборонах: «глорифікація», «збройне формування», «воєнізована група», «банда», «самопроголошений орган, який узурпував виконання владних функцій на тимчасово окупованій території України» і «найманець».
Крім того, у статті 13 «Міжнародна діяльність політичних партій» Закону «Про політичні партії», яка була викладена у новій редакції, зʼявилися такі додаткові заборони для політичних партій у сфері їхньої міжнародної діяльності:
- укладати угоди або вчиняти будь-які інші правочини, які ставлять політичну партію у підпорядковане або залежне становище щодо будь-якої іншої іноземної організації чи політичної партії;
- співпрацю, спрямовану проти незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, з політичними партіями, громадськими організаціями держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, та внесені до Переліку політичних партій та громадських організацій - нерезидентів України, які створюють загрозу національній безпеці України, затвердженого наказом Служби безпеки України та оприлюдненого на її офіційному веб-сайті.
Як бачимо, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій» встановив чіткіше законодавче поле для підстав заборони діяльності проросійських політичних партій, а також уточнив процедуру їх судової заборони. А з огляду на змінену судову процедуру можна очікувати судову заборону діяльності проросійських політичних партій приблизно через 2-3 місяці.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 22999
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21293
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 9545
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 8739
-
Як тренування в спортзалі можуть нашкодити: помилки початківців
Життя 7727