Всенародне опитування від Президента України: народовладдя чи популізм?

Те, що Президент України опікується питанням народовладдя, 一 це прекрасно. Але чи може бути справжнє народовладдя неконституційним?

Сьогодні, 13 жовтня 2020 року, Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні до народу закликав всіх прийти на виборчі дільниці 25 жовтня 2020 року і в день місцевих виборів також відповісти на 5 важливих для кожного питань. Втім, які саме це питання, і в який спосіб Президент очікує одержати на них відповіді, у відео не прозвучало. Так само і не було опублікованого жодного юридичного акта, який би привідкрив завісу над цією інтригою. 

Варто зазначити, що вже не вперше в інформаційному просторі лунають ідеї щодо проведення опитувань незрозумілої юридичної природи разом з місцевими виборами. У вересні цього року у Парламенті було зареєстровано дюжину законопроєктів з цього приводу (основний, реєстр. № 4043 + 12 альтернативних законопроєктів). 

Звісно, те, що Президент України опікується питанням народовладдя, 一 це прекрасно. Однак, справжнє народовладдя можливе лише через використання тих інструментів та процедур, які передбачені Конституцією і законом України. Все, що поза цим, 一 це відвертий популізм і протиправні дії.  

Наприклад, Конституція України передбачає право громадян на участь у всеукраїнському та місцевих референдумах. Однак, на сьогодні відсутнє діюче законодавство про референдум. 18 червня 2020 року Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум (реєстр. № 3612), внесений Президентом України, але він все ще не ухвалений в цілому. А щодо законопроєкту про місцевий референдум, то його ще ніхто не ініціював з провладної більшості.  

Чи варто було б Президенту все-таки приділити увагу питанню створення адекватної законодавчої бази з питання референдуму, замість того, щоб займатися самодіяльністю і розробляти неконституційні інструменти з’ясування народної ініціативи? Чи не було б краще, наприклад, розробити законопроєкт про місцевий референдум і надати реальну можливість жителям будь-якого села, селища чи міста самостійно вирішувати питання місцевого значення, які належать до відання територіальної громади, замість того, щоб обговорювати з ними ті “5 важливих питань”? 

Всенародне опитування громадян, поєднане в купі з місцевими виборами, без юридичного підґрунтя та належної підготовки з організаційно-технічної сторони буде виглядати вкрай сумнівним та нелегітимним. Такими самими будуть і результати цього опитування. Тому, якщо Президент України підпише указ щодо проведення такого  опитування, яке нічим не передбачене і нічим не врегульоване, відразу постане питання щодо конституційності такого документа. А якщо ж Президент України сам нічого не буде ухвалювати, а надасть вказівки ЦВК самостійно організувати проведення подібного опитування, все одно постане питання щодо легітимності таких дій як Глави держави, так і ЦВК. 

Роздумуючи щодо таких дивних форм народовладдя, на думку спадає інше “знамените” опитування, яке було замасковано під референдум і супроводжувалося масовими порушенням і цинічними зловживанням, 一 загальноросійське голосування щодо внесення змін до Конституції Російської Федерації, яке відбувалося з 25 червня по 1 липня 2020 року. Чим все завершилося, думаю, писати не треба. Але Україна, як писав Кучма (і як я сподіваюся), 一 не Росія.