Чи може кримчанин стати Президентом РФ?

Або яке відношення до України має поточна конституційна реформа в Росії.

23 січня 2020 р. Державна дума Російської Федерації (нижня палата парламенту Росії) проголосувала в першому читанні за законопроект щодо внесення змін до Конституції РФ, внесений Президентом Росії лише в понеділок, 20 січня.

Для тих, хто очікував побачити в цьому документі зміну поточних правил гри, перерозподіл владних повноважень Президента РФ на користь колегіальних органів, або будь-які хоча б завуальовані натяки на транзит влади, чекає розчарування: зміни до Конституції пропонують традиційний політичний набір — централізацію та посилення повноважень Президента Росії.

Немає сенсу детально аналізувати ці понад 20 сторінок тексту, просякнуті винятковим популізмом та цинізмом, оскільки новий-старий порядок організації та діяльності органів державної влади в РФ жодним чином не змінюється. Однак, серед цього всього є один аспект, що опосередковано зачіпає інтереси України як незалежної держави, і він стосується наступного.

Законопроект пропонує більш категоричні вимоги до всіх вищих посадовців РФ, і в т.ч. до кандидатів в Президенти. Зокрема, ч. 2 ст. 81 Конституції РФ передбачає, що Президентом Російської Федерації може бути обраний громадянин Російської Федерації, який:

-  не має зараз і не мав раніше громадянства іноземної держави, посвідки на проживання або іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання на території іноземної держави;

-  і який постійно проживає в Російській Федерації не менше 25 років.

Але у цій самій частині статті далі міститься заплутана конструкція, яка говорить, що вимога про відсутність громадянства іноземної держави не поширюється на тих громадян РФ, які:

- раніше мали громадянство держави, яка була прийнята до складу РФ, або частина якої була прийнята до складу РФ відповідно до федерального конституційного закону;

-  і які постійно проживали на території прийнятої до складу РФ держави або частини такої держави.

Єдиною територією, яка підпадає під цю характеристику з точку зору внутрішнього законодавства РФ є так звані «Республіка Крим» і «Севастополь як місто федерального значення», що були незаконно утворені у складі РФ як нові суб’єкти федерації відповідно до федерального конституційного закону від 21.03.2014 р., N 6-ФКЗ як завершення спецоперації з анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Нагадаю, що Росія анексувала Крим як нібито нову незалежну державу, яка відділилася від України, а не як частину України в ході міждержавного трансферу.   

Звичайно, імовірність того, що Путін бачить своїм наступником колишнього громадянина України, який проживав на території півострова і отримав громадянство РФ в/після 2014 р., є вкрай низькою (хоча тепер уже юридично можливою). Однак, сам факт таких змін вже є ще одною провокацією міжнародного правопорядку, яка ще раз демонструє, що РФ в жодному разі не планує добровільно відмовитися від того, що було фактично і юридично захоплено в 2014 році. 

Таким чином, Конституція РФ, вже крім існуючої прямої згадки про Крим (включно із Севастополем), який з точки зору міжнародного права і національного законодавства України був і залишається невід’ємною частиною території України, незабаром отримає ще одну завуальовану згадку про нього. Такий символічний жест Росії ще раз демонструє власну позицію до України, і вона є однозначно не дружелюбною.