На річницю Першої світової війни, у рік 2014 українці зібралися і, як то водилося у козаків, скинули свого президента. Втративши під час цього протесту біля сотні своїх найкращих громадян, що переважно були представниками середнього класу, або як то кажуть
На річницю Першоїсвітової війни, у рік 2014 українці зібралися і, як то водилося у козаків, скинулисвого президента. Втративши під час цього протесту біля сотні своїх найкращихгромадян, що переважно були представниками середнього класу, або, як то кажутьпо-модньому – фрілансерами, країна отримала агресію з боку свого братньогопівнічного сусіда.
Хтось назвав цеРЕВОЛЮЦІЄЮ ГІДНОСТІ, насправді це була:
Із двох системкерування суспільством - совєтсько-азійською та європейською – українці,поклавши своє життя, обрали європейську. І це був свідомий вибір із зброєю вруках між азійським минулим та європейським майбутнім. Азійська системазапанувала на теренах України з часів підписання Переяславської Ради: покріпаченняселян та фермерів, ліквідація міського самоврядування, купівля правлячих еліт,розбещення золотої молоді та підпорядкування їх Кремлю. Надавши нам видимусамостійність, Росія, як правонаступниця СССР, всіляко насаджувала в Українісвою модель: це – Ординський цар, який підтверджує свою владу «ярликом» щоотримав у Москві, завойовники-кочевники без роду племені (хто служив всовєтській армії знає: люди з Казахстану направлялися в Київ та Львів, а зіЛьвову – в Сибір та Архангельськ; Таким чином, на власній Батьківщині виховувалинайманців за 3.80 руб.). З іншого боку – чиновники-бюрократи, котрі пишуть длянароду закони, що самі не виконують та привласнюють собі колективне майно.
Хто переїжджавукраїнсько-російський кордон на автомобілі, бачив чим відрізняється українськесело від російського. І це не тому, що ми є кращі, ні – це інший менталітет тапідхід до бізнес-існування. Якщо росіяни завжди займались «собіратєльством» улісах – жолуді, трави, ягоди – з чого і жили, то українці завжди щосьвирощували, виробляли, об’єднувались та воювали. До речі, Росія і сьогодні таксамо сповідує «собіратєльство», тільки у ХХІ сторіччі це набуло іншої форми:знайдений газ та нафта. Але, як сказав відомий філософ Михайло Жванецький,російський мужик прокинувся на бочці з нафтою та почав її продавати, алевиникає питання: «Мужик, ти в цю бочку щось заливав?» До того ж, останнім часомРосія підтвердила свою позицію у Європі – це позиція НАФТОБАРОНА.
На разі маємо – зодного боку Росія, що сповідує «собірательство» та розвиває тільки ті галузі,що забезпечують надійний продаж ресурсів: це, власне, нафтова труба, люди,котрі цю нафту добувають, війська, що її охороняють, силовики, які пресуютьрешту людута чиновники, що відібрали тазробили приватною власністю ті самі ліси, котрі здавна годували народ Росії.Вірніше, тієї частки народу, що залишилась непричетною до основного бізнесу –видобування нафти та газу. З іншого боку – Україна, котра щось вирощує,виробляє та продає, до того ж є носієм історії на відміну від Росії. Російськаж історія розпочинається з того часу як Київський князь Юрій Довгорукийзаснував Москву. Ми вже не кажемо про те, що без України Росія є неслов’янською країною, більшість населення якоїскладається з поневолених азійських народів. Ми всі бачили цих справжніх росіян– вузькооких зелених чоловічків у Криму.
Звідси іконфлікт, бо ми обираємо іншу модель: Магдебурзьке право, вільнихземлевласників, фермерів та воїнів, контроль Віче за допомогою вільних виборівта фінансуванням діяльності суддів, міліції та місцевої влади безпосередньогромадою. Саме на цих принципах базувалась перша конституція у світі –Українська конституція Пилипа Орлика.
Ось чому Росія,США та Євросоюз, усвідомивши що Україна може піти своїм шляхом, який нашакраїна демонструє зараз цілому світові завдяки успішним антитерориститчнимопераціям, побоюються потужного виходу України та появи нового впливовогогравця на світовій політичній арені. І саме тому світ не вводить обіцяних санкційпроти Росії, не надає необхідної допомоги. Хоча один з лідерів Європарламенту –Марі Ле Пен – виступає проти міжнародної бюрократії та глобалізації, тапорівнює Євросоюз з СРСР, передрікаючи йому крах та боротьбу народів противласних еліт. Таким чином ми спостерігаємо боротьбу систем управління – той,хто створить свою систему влади, стане переможцем ХХІ століття.
Майдан – цесистема суспільного контролю над чиновниками та олігархами, що є ворожою дляусіх бюрократів, байдуже чи є вони російськими, американськими абоєвропейськими. І, між іншим, вони це чудово розуміють. Бюрократи усіх країн вжедавно об’єднались. Та злилися в екстазі з фінансистами. Саме тому нас такобережно підтримували усі чиновники, і так палко – прості люди по всьому світу.Це протистояння досі не є оформлене ідеологічно, але приклад вже було втіленона практиці. Тому концептуального втілення не довго чекати, особливо занаявності Інтернету. Якщо у людському суспільстві назрів запит, завждизнайдуться ті, хто дасть на нього відповідь. Бюрократи усіма силами будуть цювідповідь «зливати», примітизувати та висміювати, але в минулого немає зброїпроти майбутнього.
Українці – митці,воїни та філософи – полущить багатьох московських «володарів думок», та визнайдете українське коріння. Тому саме українці мають узагальнювати цей досвідтеоретично та втілювати практично. Але саме тут наші бюрократи та олігархинамагатимуться зробити все, щоби цього не відбулось, виборюючи своє місце підсонцем у минулому. А перемогти можливо тільки у майбутньому, запропонувавшисвітовій спільноті нову соціальну модель. Так зробили більшовики у двадцятіроки. Так зробили американці після Другої Світової. Наразі і в нас є шанс. Саметому світова еволюція фрілансерів із зброєю в руках чекає на своїх лідерів таідеологів.
