Валютні розрахунки з іноземними компаніями

Як провести оплату послуг/товарів на користь компанії нерезидента після 24.02.2022р.? Які варіанти розрахунків використовуються на практиці?

З 24 лютого 2022 року Постановою НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» встановлено для українських підприємств обмеження на переказ іноземної валюти за кордон, крім проведення операцій з купівлі товарів критичного імпорту та деякі інші виключення.

Зокрема, відповідно до п. 14 даної постанови НБУ (у редакції від 22.06.2022р.) заборонено здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України/переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях/іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, уключаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів, крім випадків здійснення:

1) власних операцій банків (уключаючи розрахунки з міжнародними платіжними системами), за винятком переказів коштів з метою надання банками кредитів нерезидентам (крім кредитів іноземним фінансовим установам). Проведення розрахунків за документарними та резервними акредитивами/гарантіями/контргарантіями, відкритими (підтвердженими, наданими) із 24 лютого 2022 року, забороняється, крім випадків, коли такі розрахунки здійснюються з метою проведення операцій клієнтів банків, визначених у підпунктах 2-6 пункту 14 цієї постанови, та/або з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами щодо експорту товарів. Банки-позичальники здійснюють переказ коштів за власними операціями з погашення ними кредитів, позик за договорами з нерезидентами з урахуванням обмежень, установлених у пункті 19^-2 цієї постанови;

2) імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за умови, якщо поставка товарів за такими операціями здійснена/здійснюється після 23 лютого 2021 року;

2^-1) валютних операцій резидентів з виконання зобов'язань, які забезпечені державною гарантією;

2^-2) переказу коштів з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентом за укладеним між ними договором купівлі-продажу товарів за умови, якщо такий переказ здійснюється за рахунок коштів, одержаних за кредитом (позикою) від МФО або за субкредитом від держави, для фінансування якого держава залучила кредит (позику) від МФО;

2^-3) операцій з повернення нерезиденту попередньої оплати (авансового платежу), отриманої(ого) резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним з нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв'язку з невиконанням резидентом зобов'язань за цим договором;

3) валютних операцій МФО, уключаючи представництва МФО, а також валютних операцій резидентів та нерезидентів з переказу коштів в іноземній/національній валюті з метою розрахунків з МФО або з його представництвом;

4) валютних операцій резидентами та нерезидентами для проведення мобілізаційних та інших заходів (потреб), визначених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки та оборони;

5) операцій з оплати витрат на лікування в медичних закладах іноземної держави, оплати витрат на транспортування хворих, оплати витрат, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання), уключаючи операції зі здійснення страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами страхування осіб, які виїжджають за кордон, на рахунки асистуючих компаній-нерезидентів;

5^-1) операцій з перерахування коштів за навчання на рахунки навчальних закладів іноземної держави;

5^-2) операцій з перерахування коштів для виплати аліментів;

6) на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств, Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, підписаних керівником державного органу або особою, яка виконує його обов'язки, та в якому зазначаються:

найменування юридичної особи;

обґрунтування, підстави для проведення кожної операції з огляду на важливість її здійснення цією юридичною особою під час дії воєнного стану;

сума операції;

контрагент операції;

найменування банку, через який проводитиметься така операція.

Для розгляду питання про видачу окремого дозволу (рішення) до Національного банку України засобами електронної пошти, обслуговуючим банком юридичної особи, яка зазначена в зверненні, подається також повідомлення (лист) з інформацією про кінцевих бенефіціарних власників такої юридичної особи, отриманою обслуговуючим банком у результаті здійснення належної перевірки такого клієнта відповідно до вимог законодавства України;

7) переказів на користь дипломатичних представництв, консульських установ України за кордоном для їх утримання та виконання представницьких функцій, а також переказів на користь працівників апаратів військових аташе та апаратів представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах України;

8) розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів (за винятком розрахунків, що здійснюються з використанням коду категорії торговця - 6211) або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів;

9) на суму в еквіваленті до 100000 гривень уключно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи - клієнта банку, відкритих в іноземній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб з використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (р2р-переказів) та розрахунків, здійснених з використанням електронних платіжних засобів, для оплати операцій з активами, які безпосередньо конвертуються (обмінюються) на грошові кошти та відповідно до правил та/або інших внутрішніх документів міжнародних платіжних систем належать до операцій "квазікеш" (англійською мовою quasi cash). До таких операцій, зокрема, але не виключно, належать: купівля криптовалют, поповнення електронних гаманців, купівля подарункових сертифікатів, перекази на користь букмекерських компаній, оплата дорожніх чеків. Коди категорій торговців, що можуть використовуватися для таких операцій, зокрема, але не виключно, такі: 4829; 6012; 6050; 6051; 6534; 6539; 6540; 7800; 7801; 7802; 7995;

9^-1) на суму в еквіваленті до 100000 гривень уключно на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи - клієнта банку, відкритих у національній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника та отримувача (р2р-переказів), які ініційовані за допомогою системи дистанційного обслуговування банку або платіжного застосунку банку;

10) розрахунків національного оператора поштового зв'язку, небанківських фінансових установ, які є прямими учасниками міжнародних карткових платіжних систем, за зобов'язаннями перед цими платіжними системами;

11) переказів на користь представництв і філій за кордоном юридичних осіб, у статутному капіталі яких державі прямо або опосередковано належить частка в розмірі 100 відсотків, згідно з кошторисом на утримання або робочою програмою та бюджетом з урахуванням обмежень, установлених у пункті 17 цієї постанови;

12) операції з переказу іноземної валюти, що ініціюється з метою сприяння підвищенню обороноздатності України фізичною особою, яка не є суб'єктом господарської діяльності, за товари, що містяться в Переліку товарів критичного імпорту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 153 (зі змінами), з такими кодами згідно з УКТЗЕД: 8507, 6211 43 90 00, 6506 10 80 00, 61-62, 6403-6405, 3926, 6217, 9005 10 00 00, 9005 80 00 00, 8802 20 00 00, 8802 30 00 00, 9404 30 00 00, 3926 90 92 90, 30, якщо сума такої операції/операцій на календарний місяць в еквіваленті є меншою, ніж 400000 гривень (за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату здійснення операції);

13) переказу за кордон іноземної валюти для виплати відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України пенсій з урахуванням обмежень, установлених у пункті 17 цієї постанови;

14) розрахунків значущих операторів послуг платіжної інфраструктури з нерезидентами для забезпечення виконання функцій у міжнародних карткових платіжних системах;

15) переказу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів з метою забезпечення виконання ним функцій, визначених законодавством України;

16) операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) або страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами перестрахування іноземним ядерним пулам (або уповноваженим особам за дорученням таких пулів), які здійснюються уповноваженим страховиком за дорученням членів об'єднання "Ядерний страховий пул";

17) операцій з оплати Моторним (транспортним) страховим бюро України страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування, операцій з оплати страхових виплат (страхових відшкодувань) або вимог щодо компенсації таких виплат Моторним (транспортним) страховим бюро України за договорами міжнародного страхування "Зелена картка";

18) операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) або страхових виплат (страхових відшкодувань) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами, щодо передачі ризиків цивільної авіації відповідно до Повітряного кодексу України за умови наявності підтвердження від Державної авіаційної служби України, що відповідні повітряні судна продовжують польоти у відкритому повітряному просторі, мають діючі свідоцтва льотної придатності та про наявність чинного сертифіката експлуатанта повітряного судна;

19) операцій з оплати страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування, укладеними з перестраховиками-нерезидентами, якими передбачено відшкодування збитків, пов'язаних з експлуатацією, відновленням, пошкодженням, знищенням та/або втратою майна телекомунікаційних мереж та телекомунікаційної інфраструктури на території України, уключаючи ті, що заподіяні внаслідок війни;

20) переказів фізичними особами-нерезидентами іноземної валюти, купленої за кошти, одержані в разі загибелі військовослужбовця, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (зі змінами);

21) переказу іноземному інвестору/нерезиденту коштів, отриманих у зв'язку з проведеною після 01 квітня 2023 року виплатою погашення/сплатою доходу за облігаціями внутрішньої державної позики України згідно з умовами їх розміщення (емісії);

22) переказу Центральним депозитарієм цінних паперів коштів на власний рахунок, відкритий в іноземному банку-депозитарії, з метою оплати послуг цього іноземного банку-депозитарію.

Чи можливо обійти обмеження валютних розрахунків?

У зв’язку з вищенаведеними обмеженнями, - з метою проведення оплати вартості послуг/товарів іноземних компаній контрагентів, - деякі українські підприємства  застосовують на практиці такі "варіанти" оплати:

- використання працівником  підприємства особистої або корпоративної платіжної банківської картки за межами України, - оплата такими банківськими картками у безготівковому порядку вартості послуг/товарів іноземних контрагентів;

- використання працівником  підприємства електронних платіжних засобів за межами України, - оплата за кордоном з використанням електронних платіжних засобів вартості послуг/товарів іноземних контрагентів;

- зняття працівником  підприємства готівки за межами України за допомогою платіжних банківських карток / електронних платіжних засобів / електронних гаманців (в межах лімітів в еквіваленті до 100 000 грн. на місяць), - оплата у готівковому порядку вартості послуг/товарів іноземних компаній (у разі можливості проведення оплати готівкою). 

Юридичні ризики

Вказані "варіанти" обходу валютних обмежень містять в собі значні правові ризики. Зокрема, чинним законодавством обмежений можливий перелік готівкових витрат підприємства.

Адже згідно п. 42 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019р. № 2, резиденти - юридичні особи і фізичні особи-підприємці (далі - юридичні особи-резиденти) мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.

Також згідно п. 43 даного Положення юридичні особи - резиденти, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують такі транспортні засоби), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для здійснення розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном).

Тобто, використання українським підприємством готівкової іноземної валюти за кордоном (в особі уповноважених працівників) може бути здійснено лише для:

а) відрядження,

б) представницьких витрат,

в) обслуговування власного/орендованого транспортного засобу.

При цьому, законодавством не передбачена можливість проводити готівкові розрахунки з іноземними постачальниками/контрагентами.

РЕКОМЕНДАЦІЇ: для можливості безпечно проводити розрахунки з іноземними партнерами в іноземній валюті рекомендується звертатись до Мінекономіки / КМУ з проханням включити відповідні види послуг/товарів (за укладеними зовнішньоекономічними контрактами з компаніями нерезидентами) до складу товарів/послуг критичного імпорту. Оскільки список товарів критичного імпорту, з моменту введення НБУ валютних обмежень, постійно переглядається (оновлюється) за зверненнями українських підприємств.