Відшкодування збитків, завданих військовою агресією рф
Як українському бізнесу відшкодувати збитки, завдані військовою агресією рф ? Яким чином отримати компенсацію за пошкоджене майно та неотримані доходи ?
В зв’язку з військовою агресією росії, - непоправні матеріальні збитки були завдані як звичайним пересічним українцям, так і нашим підприємствам у різних галузях економіки.
Зокрема, в результаті воєнних дій велика кількість підприємств повністю зупинили комерційну діяльність. Як наслідок, бізнесу заподіяно реальні збитки (пошкодження, знищення майна) та упущену вигоду (неодержаний прибуток).
У даному блозі надається практична інформація / рекомендації щодо необхідних покрокових дій для можливості відшкодування українським підприємствам завданих збитків, притягнення рф до відповідальності у міжнародних судах та отримання у подальшому грошових компенсацій.
Порядок дій у разі заподіяння українським підприємствам реальних збитків, - знищення / пошкодження майна:
1) фото / відеофіксація знищення чи пошкодження майна;
2) виклик ДСНС на місце події, огляд і фіксування органами ДСНС знищення чи пошкодження майна, отримання акту чи протоколу про пошкодження майна, з підписом уповноваженого працівника ДСНС;
3) виклик за можливості представників органів місцевого самоврядування, райдержадміністрації, поліції, - огляд і фіксування ними факту знищення чи пошкодження майна, отримання акту чи протоколу про пошкодження майна, з підписом уповноваженого працівника;
4) фіксація і зберігання контактних телефонів свідків, які були очевидцями знищення чи пошкодження майна (також за можливості отримання від свідків письмових, аудіо чи відеосвідчень про подію);
5) збір матеріалів із ЗМІ, якщо у них були висвітлені події про знищення чи пошкодження майна;
6) підготування документів, які підтверджують право власності на майно;
7) проведення за можливості експертної оцінки пошкодженого майна;
8) подання заяви до поліції (поштою, онлайн, в телефонному режимі) для фіксації правопорушення, пов’язаного зі знищенням чи пошкодженням майна, отримання витягу з ЄРДР про початок досудового розслідування;
9) подання онлайн повідомлення про подію на офіційні державні портали, які ведуть облік відомостей про військові злочини, вчинені РФ (wacrimes.gov.ua; damaged.in.ua; dokaz.gov.ua);
10) подання онлайн-заявки про пошкодження майна в електронній системі «ДІЯ».
Надалі компенсація може бути здійснена за рахунок нещодавно створеного Урядом Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури.
Також, на підставі вищенаведених підготовлених документів, можна буде в окремому порядку готувати відповідні позови до міжнародних судових інстанцій про відшкодування шкоди (за рахунок заарештованого майна рф за кордоном).
Порядок дій у разі завдання збитків українським компаніям у формі упущеної вигоди, - неодержаних доходів у зв’язку з воєнними діями:
Згідно постанови КМУ від 20.03.2022р. № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» на даний час визначається лише загальна можлива процедура відшкодування збитків / втрат підприємств у формі упущеної вигоди (неодержаних прибутків).
Зокрема, передбачено, що економічні втрати підприємств включають втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Основні показники, які оцінюються для визначення економічних втрат підприємств:
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств;
- вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;
- упущена вигода державних підприємств;
- упущена вигода підприємств недержавної форми власності;
- втрати державних підприємств від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;
- втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
При цьому відповідно до постанови КМУ від 20.03.2022р. № 326, - визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. Вказана методика повинна бути розроблена і затверджена органами виконавчої влади у 6-місячний строк.
Отже, у даному разі для визначення завданих збитків підприємств у формі упущеної вигоди (які не пов’язані з пошкодженням чи знищенням майна) необхідно керуватись положеннями Методики визначення шкоди та збитків підприємств, яка повинна бути прийнята і затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції. У подальшому, на підставі даної методики, можна буде в окремому порядку готувати відповідні позови до міжнародних судових інстанцій про відшкодування збитків підприємств у формі упущеної вигоди (за рахунок заарештованого майна рф за кордоном).
Виходячи з наведеного, рекомендується у превентивному порядку здійснити такі дії (з метою фіксації фінансового стану підприємства і завданих збитків у формі упущеної вигоди):
- провести аудиторську перевірку компанії, якою зафіксувати зниження / відсутність доходів з 24.02.2022р. по теперішній час;
- провести експертну оцінку вартості бізнесу, якою зафіксувати зниження вартості бізнесу з 24.02.2022р.
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус вчора о 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак вчора о 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко вчора о 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський вчора о 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Коли рак – це геополітика. Або чому світ потребує термінової операції Дана Ярова 26.06.2025 12:35
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України Валерій Карпунцов 26.06.2025 12:18
- Воднева революція на колесах та чому Україні не можна залишатися осторонь? Олексій Гнатенко 26.06.2025 12:15
- Ризики Закону про множинне громадянство Андрій Хомич 26.06.2025 10:57
- Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України Дмитро Зенкін 25.06.2025 13:10
- Товарознавча експертиза у справах про недостовірне декларування Віктор Худоченко 25.06.2025 13:00
- Симуляція безпеки: таблички замість життя. Троянди – на бюджеті. Люди – на підлозі Дана Ярова 25.06.2025 12:36
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві Тетяна Бойко 25.06.2025 09:30
- Дискреція не без меж: перші рішення на користь кандидатів до апеляцій 1633
- Як керувати бізнесом за тисячі кілометрів і залишатися лідеркою: мій особистий досвід 444
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 430
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 89
- Реформа "турботи" 83
-
"Гра в кальмара 3": ексклюзив LIGA.net з режисером і зірками шоу про фінал, конфлікти і продовження
Життя 18289
-
Покращують травлення та зміцнюють імунну систему: переваги пребіотиків у раціоні
Життя 13555
-
Дратують фото з моря: чому чужі Instagram-відпустки викликають заздрість і чи це нормально
Життя 11964
-
Татусь Трамп і саміт НАТО. Кроки на порятунок глибоко хворого пацієнта
10464
-
Чому жінки після 40 йдуть з сім’ї, а чоловіки купують мотоцикли: правда про кризу середнього віку
Життя 9407