Законодавці готуються скасувати покарання за зберігання та виготовлення зброї
До Кримінального Кодексу України пропонуються зміни. Статті про незаконне поводження зі зброєю можуть декриміналізувати.
З Кримінального Кодексу може зникнути стаття 263 (про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) та стаття 263-1 (про незаконне виготовлення, переробку чи ремонт вогнепальної зброї, виготовлення бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв).
За такі статті зараз карають позбавленням волі на термін від 3 до 7 років. Проте, в планах законотворців декриміналізувати ці статті. В парламенті вже зареєстрований відповідний проєкт закону №11073.
На передодні обговорення цієї ініціативи – варто розібратися, що пропонується, які норми можуть діяти після змін та який вплив на питання безпеки це має загалом.
На початку потрібно розібратися, навіщо в цілому потрібна декриміналізація цих статей? Тут маємо звернутися до судової практики, адже саме вона яскраво демонструє наскільки застаріла стаття 263 КК. Дуже багато суддів не карають людей за незаконне поводження зі зброєю, бо зараз просто немає відповідного закону. Цілком логічно, що покарання відбувається лише тоді, коли зброя стала знаряддям певного злочину. Зараз загалом склалася парадоксальна для юристів ситуація – коли стаття 263 КК посилається на закон, якого не існує.
На практиці це виглядає так – ви зберігаєте вдома трофейний пістолет, який, наприклад, знайшли після окупації вашого населеного пункту. З якихось особистих причин ви вирішили зберігати цю зброю. Так от, якщо у вас цю зброю знайдуть правоохоронці, вас будуть звинувачувати, що ви порушили відсутній закон та запевняти, що вам загрожує ув’язнення.
З іншого боку існує проблема з формальною законністю діяльності людей, які займаються постачанням елементів для FPV-дронів. В чинних нормах виходить так, що люди працюють постійно ризикуючи, що їх притягнуть за статтею 263 КК, адже бойові дрони мають вибухонебезпечні речовини. Фактично, в будь-який момент, ці люди ходять під загрозою того, що їх можуть притягнути до відповідальності, адже дрони – це саме зброя. Тож, ми маємо законодавчо врегулювати, як надалі правоохоронним органам та експертам кваліфікувати такі речі.
Трохи інша ситуація по статті 263-1 ККУ. Ця стаття відносно молода в Кримінальному кодексі та з’явилася у 2012 році для того, щоб контролювати потенційних виробників зброї. Зрозуміло, що під час дії воєнного стану така норма повністю неактуальна та потребує змін.
"Вилучення ст. 263-1 Кримінального кодексу України, яка була додана за часів президентства Януковича, стане сигналом для розвитку зброярського підприємництва та належної конкуренції, без остраху бути притягнутим до відповідальності фактично за допомогу Збройним Силам України", - зазначають ініціатори законопроєкту.
Насамкінець потрібно нагадати, що питання регулювання поводження зі зброєю – це багаторічна дискусія не тільки в українському суспільстві. Зрозуміло, що в умовах активної фази збройного конфлікту – не на часі теоретизувати, коли мова йде про захист держави, проте останні роки лунає багато побоювань у суспільства, громадських діячів та експертів в тому, що по закінченню воєнних дій, ми стикнемося з величезною проблемою. Кількість зброї – це багатокомпонентна проблема, в якій має бути чітке законодавче регулювання та розуміння, як це має виглядати в мирному житті.
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 16:10
- Водневі ініціативи в Україні: роль адвокації та GR у розбудові майбутньої енергетики Олексій Гнатенко 12:35
- Ваші гроші, ваше майбутнє: чому важливо перемогти фінансові злочини в державному секторі Акім Кібновський вчора о 21:38
- 60 днів до межі: чому ротація рятує життя і фронт Віктор Плахута вчора о 12:46
- Чого чекати від 15 серпня? Олександр Скнар вчора о 09:03
- Дистанційне управління бізнесом: приховані загрози та мільйонні втрати Артем Ковбель 12.08.2025 23:15
- Небезпечний Uncapped SAFE Note: що це таке і як інвестору не потрапити в пастку Роман Бєлік 12.08.2025 18:30
- Тіньова імперія Telegram: як право і держава приборкують анонімну свободу Дмитро Зенкін 12.08.2025 14:58
- Гра за правилами: чому відповідальність – це основа гемблінг-індустрії Михайло Зборовський 12.08.2025 12:30
- Перемовини США та рф приречені Ігор Шевченко 12.08.2025 12:27
- Зберегти код нації: особистий досвід гуцулки про українську ідентичність за кордоном Наталія Павлючок 12.08.2025 11:22
- Ваш генератор може заробляти Ростислав Никітенко 12.08.2025 10:14
- Базовая военная подготовка в вузах: права студентов и последствия отказа Віра Тарасенко 11.08.2025 22:18
- Порівняння податкових навантажень: Велика Британія vs Кіпр для IT-компаній і фрілансерів Дарина Халатьян 11.08.2025 17:41
- Енергія хорошої пам'яті Євген Магда 11.08.2025 17:20
-
Вкладник намагався відсудити у ПриватБанку 3 млрд євро за депозит 1995 року
Фінанси 23938
-
У "маркетплейсі дронів" DOT-Chain Defence виконали перші замовлення
оновлено Бізнес 7859
-
Гетманцев: Рада не планує ухвалювати закон щодо крипторезерву, НБУ проти
Фінанси 6220
-
Галина Ободець: "Українське походження товару – ще не гарантія успіху на полиці"
Новини компаній 4579
-
Шмигаль терміново зв'язався з главою Rheinmetall після його скарг на бюрократію в Україні
Бізнес 4059