Суд прийняв Три рішення для звільнення майна з-під арешту
Кожний прагне отримати результат якнайшвидше та з мінімальними витратами.
В 2004 році арешт на квартиру громадянина накладено на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва. Судом під час розгляду справи було встановлено, що ухвала про забезпечення позову була прийнята в межах розгляду цивільної справи про визнання недійсним договору поруки.
Після прийняття остаточного рішення у справі судом не вирішено питання про скасування заходів забезпечення позову.
Для звільнення майна з-під арешту були вжиті наступні заходи:
I. Звернення до суду з позовною заявою про звільнення майна з-під арешту
В червні місяці 2019 року громадянин звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати накладений арешт.
У вересні 2019 року судом по даній справі прийнято рішення, яким громадянину відмовлено у задоволенні про що зазначено наступне:
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки предметом позову є вимоги про скасування арешту на об`єкт нерухомого майна, який накладено судом в порядку забезпечення позову в межах розгляду цивільної справи, для скасування заходів забезпечення позову визначено спеціальний порядок, який регулюється положеннями цивільного процесуального кодексу України, та передбачає звернення до суду з відповідною заявою особи, що бере участь у справі, тому заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Строк розгляду справи в суді першої інстанції склав 3,5 місяці.

II. Подача апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції
Не погодився із вказаним судовим рішенням громадянин подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про незаконність рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Постановою Київського апеляційного суду в задоволенні апеляційної скарги відмовлено оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, у зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Загальний строк розгляду справи склав 6,5 місяці.
Отже, за результатами подання позовної заяви та оскарження рішення суду першої інстанції Позивачем не отримано позитивного судового рішення, яке давало можливість звільнити майно з-під арешту.
Після отримання двох негативних судових рішень, Позивачу не залишалося іншого варіанта як обрати найпростіший з усіх варіантів, а саме подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

III. Подача клопотання про скасування заходів забезпечення позову
У грудні місяці 2019 року Позивач звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва вже з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
В січні місяці 2020 року судом задоволено вищевказане клопотання та прийнято рішення про скасування арешту майна.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглянуто протягом 1 місяця.
Отже, внаслідок подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову майно Позивача звільнено з-під арешту.
В даному випадку Позивачем використані всі можливі механізми для зняття арешту з майна: подано позовну заяву про звільнення майна з-під арешту, апеляційну скаргу на рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог, клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевказані обставини, а саме відмову суду в задоволенні позовної заяви, доцільним було одразу подати клопотання про скасування заходів забезпечення позову замість апеляційної скарги.
Крім того, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову повинно бути розглянуто судом не пізніше п’яти днів з дати отримання та за його розгляд не потрібно сплачувати судовий збір.
Підсумовуючи викладене, Позивач отримав рішення про скасування арешту протягом одного місяця з дати звернення до суду, натомість вчинені дії на І, ІІ етапі не привели до необхідного результату.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23130
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17395
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17024
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13633
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11691