Можливості для інновацій, інвестицій та стратегічного партнерства
Нещодавні геополітичні події свідчать, що глобальна система безпеки перебуває або на межі колапсу, або ж переродження. Як виглядатиме нова система безпеки Європи, з чи без США? Як Україна змінила підходи до ведення бойових дій за останні три роки? Яка роль майбутній технологій, і коли найкраще інвестувати в мир і безпеку? Це та інше обговорювали провідні українські та міжнародні експерти на форумі Brave1 Defense Tech Innovations. У цій статті зібрав ключові думки з цього приводу, що звучали у межах заходу.
“Світ більше не є безпечним”, – підкреслив заступник міністра цифрової трансформації України Олександр Борняков на одній із панелей. Попри спроби міжнародної спільноти представити війну Росії з Україною як локальний конфлікт, глобальний характер гібридної війни між демократичним і авторитарним світом стає все важче ігнорувати. Щобільше, демократичний світ майже повністю залежить від міжнародних організацій, таких як ООН, НАТО та інших, які показали свою обмежену ефективність перед обличчям екзистенційних загроз.
Відтак, беручи за основу досвід України з 2014 року, українські експерти вважають, що Європа не готова до потенційного вторгнення з боку більшого супротивника, хай то буде Росія чи Китай, особливо в разі відсутності підтримки з боку США. Крім того, як українські, так і міжнародні експерти погоджуються, що глобальні інвестиції в оборону та безпеку повинні зрости. І при цьому їх важливо позиціонувати саме як внесок у забезпечення миру та стійкості.
Природа війни швидко змінюється
Війна росії проти України продемонструвала, що природа і технології війни між державами суттєво змінилися з часу, коли регіон востаннє переживав масштабну війну близько 80 років тому. За словами представників Збройних Сил України, деякі ключові зміни, які вже відбулися на полі бою в Україні, включають такі:
До цієї війни протиповітряної оборони не існувало. Україні довелося відбудувати систему ППО з нуля, оскільки традиційні системи були розроблені для протидії великим, цілям, що швидко рухаються; тоді як нині найбільшу загрозу становлять малі, повільно рухомі об'єкти. Ззовні України небагато країн інвестують у здатність протидіяти безпілотникам у межах радіоелектронної боротьби чи ж із застосуванням кінетичної зброї.
Математика війни: у тривалій війні між державами виснаження є одним з основних факторів успіху. Тому більшість інновацій орієнтуються на співвідношення вартості та ефективності, що робить безпілотники ідеальною зброєю XXI століття.
Швидкість інновацій стане найбільшим викликом для оборонних компаній. Наразі більшість урядів і компаній працюють за 10-річними циклами закупівель. В Україні середній час від концепції до серіалізації складає не більше 6 місяців, інакше продукт втрачає актуальність через інтенсивність воєнних дій.
Від індивідуальних безпілотників до взаємопов'язаних автоматизованих систем
Безпілотники вже змінили природу війни, але для закріплення цього переходу потрібні подальші розробки. Технології, які зараз перебувають у стадії розвитку, зосереджуються в трьох основних напрямках:
Автоматизація: Присутність оператора для кожного безпілотника стає дедалі небезпечнішою та менш ефективною через активне використання засобів радіоелектронної протидії. Експерти прогнозують впровадження автономних систем, які можуть працювати без людського втручання, а також “зграї безпілотників”, якими може віддалено керувати один оператор.
Стандартизація: Швидкість інновацій означає, що наразі не існує єдиного стандарту для нових систем. Наступним кроком стане адаптація всіх нових рішень до єдиного стандарту, що дозволить їх взаємозамінність як на локальному, так і на глобальному рівні.
Взаємопов'язаність: Поточна війна з безпілотниками обмежена швидкістю ухвалення рішень людиною. Аби мінімізувати цей ефект, необхідно створити цифрову інфраструктуру для великої кількості систем, які присутні на сучасному полі бою, та впровадити взаємопов’язану мережу, що дозволить їм діяти злагоджено. За словами міжнародних експертів, цієї здатності наразі немає у жодної із західних країн, включно із США.
Час для першопрохідців настав
Оборонна промисловість України, ймовірно, є однією з найбільш інноваційних та швидкозростаючих в Європі. Однак, коли мова йде про міжнародну співпрацю, українські оборонні стартапи стикаються з перепоною через відсутність членства в НАТО. "Якщо це не програмне забезпечення, то майже неможливо", – зазначають вони. Для розвитку сильнішої європейської оборонної системи Україні необхідно стати частиною НАТО або іншої альтернативної регіональної безпекової організації (наприклад, Збройних Сил Європи, як нещодавно запропонував Президент Зеленський).
Для сприяння такій співпраці потрібні й політичні рішення на високому рівні. Станом на 2025 рік Україна має значну експортну спроможність (4,6 млн безпілотників, які будуть вироблені, у порівнянні з 2 млн запланованих), проте наразі українські виробники можуть постачати їх тільки на внутрішній ринок.
Попри усі виклики, Україна все ще перебуває в унікальній позиції, щоб допомогти прискорити розвиток світової оборонної індустрії. У співпраці з урядом України та місцевими стартапами, інвестори та виробники можуть отримати прямий доступ до тестування на полі бою, а також можливість оперативно реагувати на змінні потреби армії.
