Основні проблеми використання коштів ДФРР: погляд регіонів

Основні проблеми використання коштів ДФРР: погляд регіонів.

ВГО Асоціація сприяння самоорганізації населення в рамках дослідження «Аналіз ефективності державної підтримки проектів регіонального розвитку» провела напівструктуровані інтерв’ю в п’яти регіонах України: Одеському, Львівському, Луганському, Чернігівському та Чернівецькому. Дослідження пройшло за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Основна мета інтерв’ю – виявити проблеми з якими стикаються регіони у використанні коштів ДФРР.

Експертами Асоціації було опитано 57 респондентів, що представляють таких аплікантів:

• 8 посадових осіб сільських рад (не ОТГ);
• 10 посадових осіб ради ОТГ (5 селищних, 5 сільських);
• 5 посадових осіб селищних рад;
• 7 посадових осіб міських рад – райцентрів;
• 6 посадових осіб міських рад (міст обласного значення);
• 8 представників райдержадміністрації;
• 6 ОДА/ОВЦА – члени регіональної комісії з оцінки проектів розвитку;
• 5 Члени регіональної комісії з оцінки проектів розвитку (представники НГО);
• 1 Члени регіональної комісії з оцінки проектів розвитку (представники АМУ);
• 1 Члени регіональної комісії з оцінки проектів розвитку («Центр розвитку місцевого самоврядування».

Респондентів попросили відповісти на запитання щодо:

• інформованості потенційних заявників про вимоги до підготовки проектних заявок на ДФРР;
• активності ОДА в інформуванні та навчанні потенційних заявників про процедуру подання заявок до ДФРР;
• оцінки якості заявок, що подаються до ДФРР, їх тематичної направленості та впливу на соціально-економічний розвиток регіону, району, громади;
• оцінки роботи регіональних комісій як їх членами, так і заявниками;
• щодо можливого впливу на роботу регіональних конкурсних комісій з боку народних депутатів та інших посадових осіб.

Проведене інтерв’ю дозволило виявити наступні проблеми:

• Обласні державні адміністрації проводять інформування та роз’яснення з тематики ДФРР, однак якість заявок залишається стабільно низькою.

Велику кількість неякісних проектних пропозицій опитані пояснюють відсутністю навичок у місцевого самоврядування в проектному менеджменті, нерозумінні необхідності комплексного підходу до розвитку громад, як наслідок – подаються точкові проекти, які не сприяють розвитку місцевої економіки. Також була озвучена думка, що через високу вартість розробки проектно-кошторисної документації (ПКД) громади пишуть проекти, які потребують мінімальних витрат на ПКД та не масштабні за своїм характером.

Про можливості подання проектів на фінансування за рахунок коштів ДФРР аплікати довідувалися насамперед від обласної державної адміністрації, районних державних адміністрацій, які розсилала інформаційні листи із запрошенням подавати проекти, а також організовувала спеціальні заходи (37 респондентів). Тільки п’ятеро респондентів зазначили, що вперше дізналися про фонд з Інтернету, ще один – почув на нараді в Мінрегіоні, один міський голова – від свого виконкому.

Судячи з відповідей, роль облдержадміністрації у поширенні інформації про ДФРР та залученні потенційних заявників є доволі активною. По суті, всі опитані бодай один раз брали участь у навчальних заходах на тему подачі заявок до фонду або чув про такі заходи, що проводилися в ОДА. Крім того, навчальний семінар на тему ДФРР став одним із перших заходів новоствореного Центру розвитку місцевого самоврядування в Чернівецькій області.

На думку членів регіональної комісії – представників ОДА, потенційні заявники проектів та програм розвитку достатньо обізнані про можливості отримання коштів із ДФРР, знають процедури та нормативну базу.

Однак, члени регіональних комісій за квотою громадянського суспільства та посадові особи місцевого самоврядування вважають, що інформаційних семінарів недостатньо і існує необхідність в додаткових заходах:

• «приїхати здалеку теж проблема на курси, семінари. Можливо необхідно проводити вебінари, наприклад. Можливо необхідна платформа, де можуть подивитися всі», – зазначає член регіональної комісії від громадських організацій;
• «існує необхідність у розробці покрокової інструкції для громад з підготовки проектів», – голова об’єднаної територіальної громади;

На думку членів регіональної комісії з відбору проектів розвитку ДФРР та окремих заявників, якість проектних пропозицій – одна з основних проблем:

• «з якістю трохи проблематично. В основному проекти виписуються для «бюджетних дірок», мало проектів розвитку, глобального характеру, в основному локальні», – представник міської ради;
• «основна проблема, це нерозуміння як необхідно писати проект, нерозуміння того, що потрібно подавати проекти не лише по ремонту та реконструкції , а мають бути проекти, що носять м’яку складову, де можна проводити навчання, тренінги, семінари, розробка брошур. Поки що заявники не розуміють, що це також необхідні заходи, які сприяють розвитку громади», – член регіональної комісії за квотою ОДА;
• «багато державних службовців та самоврядування, не вміють писати проекти, виписати їх. Більшість проектів написані на швидку руку. У них немає кваліфікаційного рівня та досвіду», – член регіональної комісії за квотою НУО;
• «самі проекти досить слабенько написані, не всі вони відповідають стратегії, а дуже важливо, що б вони були дуже докладно та сильно написані. Соціально-гуманітарна складова є, екологія, освіта, послуги, а наприклад, на підтримку дрібного та середнього бізнесу, такі проекти відсутні» – член регіональної комісії за квотою НУО;
• «одна з основних причин низької якості проектів ? відсутність проектної технічної документації, яка стала дорожче. І тут виникає невпевненість, що гроші на технічну документацію будуть витрачені, а гарантій, що проект виграє ? немає», – член регіональної комісії за квотою ОДА;
• «більшість заявників звертають увагу на кількість, забуваючи про якість підготовки проектів, але, порівнянні з минулим роком спостерігається позитивна динаміка… Головна проблема, це відсутність бажання заповнювати самі заявки, в тому числі якісного заповнення, та формування всіх додатків до проекту», – член регіональної комісії за квотою ОДА;
• «в першу чергу – відсутність проектної документації. Будь-яка рада, яка подається повинна виділяти 10%, вони повинні знати, що закладати витрати потрібно на рік вперед. Розробка проектів коштує досить багато. Іноді на проект в 1,5 млн. грн.. потрібно 200 тис. грн.., що б його написати», – голова міської громади.

• Труднощі, які виникають у процесі оцінки проектів членами регіональних конкурсних комісій.

Члени регіональних конкурсних комісій зазначали, що існують проблеми із якісною оцінкою проектних пропозицій у стислі терміни:

• «потрібно розуміти що це не 5-хвилинна робота. Коли тобі на розгляд надається 50-60 проектів, ти повинен їх оцінити і мислити регіонально … яка це відповідальність! Ти повинен поставити оцінку з коментарями і нести відповідальність», – член регіональної комісії по квоті НУО;
• «коли кількість проектів 500-600, то нереально їх оцінити нормально. Багато проблем на місці, але на всіх грошей не вистачить. Проблема вибору пріоритетних проектів», – член регіональної комісії по квоті НУО.

Також були виявлені окремі випадки впливу депутатів обласних рад та нардепів на результати конкурсного відбору.

Респонденти, які входять до складу регіональних комісій з відбору проектів розвитку за рахунок ДФРР акцентували увагу на таких проблемах у своїй роботі:

Врешті, відповіді двох опитаних дають підстави припускати, що певний вплив на конкурс та розподіл коштів чинять (або принаймні намагаються чинити) народні депутати України та депутати обласних рад, обрані за одномандатними округами. Зокрема, один респондент прямо подякував депутату обласної ради, який є членом регіональної комісії, за сприяння в підтримці проекту, а також згадав ще одного нардепа, до якого також звертався по допомогу.

Другий респондент зазначив, що робота ДФРР та регіональна політика загалом були б ефективнішими, якби народні депутати не втручалися.

Два члени регіональної комісії за квотою НУО повідомили, що вплив особисто на них не здійснювався: «особисто на мене не чинили ніякого впливу. На великих зборах комісії ніхто не впливав. Ніхто з громадських працівників не просив і не втручався в роботу комісії». «Не стикався і не чув про таке. На мене не впливали. Йде дублювання, практично неможливо впливати. Це відмінний спосіб. Тут питання не впливу, а питання в сумлінності».

«Був зафіксований один випадок коли зацікавлені особи підходили до членів комісії і просили за конкретний проект. Однак,  вони не знали хто буде здійснювати оцінку тому вплинути не могли», – член регіональної комісії за квотою ОДА.

Однак один член регіональної комісії – представник ОДА не вбачає в лобізмі депутатами проектів негативних аспектів: «Кожен заявник хоче щоб його проект пройшов, тобто кожен, хоче підсилити свою заявку чи додатковим звернення депутатів, чи додатковим звернення рішенням місцевої ради, чи просто окремим листом сільські, селищні, міські голови писали – просимо підтримати. Це звісно, нормальна робота, нормальний здоровий лобізм…».

До позитивних аспектів було віднесено удосконалення критеріїв оцінки проектних пропозицій: «треба віддати належне, що в цьому році була змінена шкала оцінки. Вона дуже формалізована і тут не дуже по імпровізуєш, вона була достатньо проста для того, щоб оцінювати проекти», – член регіональної комісії по квоті НУО.

Також головою міської громади було позитивно оцінено доповнення регіональних комісій представниками громадянського суспільства, що, на його думку, сприяє прозорості роботи комісії.

• Відсутність консультацій з мешканцями при виборі тематики проектів розвитку.

При виборі тематики проектів, які подаються на фінансування за рахунок коштів ДФРР, консультації з мешканцями майже не проводяться. Попри те, що чимало опитаних зазначали, що обговорювали теми майбутніх проектів у громадах, більшість з них не змогли розповісти в якій формі вони проходили. Шість  сільських голів зазначили, що проводили загальні збори.

Виняток  – невелика міська громада, в якій через директорів шкіл серед батьків було поширено анкету з трьома простими питаннями: «Що вам подобається у місті?» «Що не подобається?» «Яким ви бачите місто через 10 років?» У такий вельми простий спосіб було отримано зворотний зв’язок від близько 10% повнолітніх городян, і за його підсумками обрано пріоритетні теми для розробки проектів. 1 представник ОТГ повідомив, функція консультацій із громадськістю щодо проектів розвитку була покладена на старост.

У переважній більшості випадків рішення про направленість проектів місцевих рад, їх тематику приймались виконавчими комітетами та депутатами. Респонденти вважають, що думки обраних представників громади цілком достатньо.

Також була озвучена думка міською головою, що повноцінні консультації з мешканцями не дозволяють провести обмежені строки подання проектних заявок.

• Проблеми у реалізації проектів за кошти ДФРР.

Респонденти, які мають такий досвід, визначили наступні основні проблеми у виконанні проектів, що фінансуються за кошти ДФРР: через тривалу процедуру відбору кошти надходять лише в другому півріччі, тому лишається мало часу на виконання проектів. Також наголошувалось на тому, що через інфляцію вартість робіт та матеріалів зростає. Про таку проблему зазначили 6 респондентів. Деякі думки респондентів:

• «Якщо вести розмову про те, наскільки ефективна надходять гроші. На мій погляд, кошти надходять несвоєчасно. В громади гроші попадають в серпні як мінімум. По нашому місту, наприклад, нібито дали нам майже 35 млн. грн., зайшло 1,8 млн. грн., решта прийшли в листопаді-грудні. Виходить, що гроші йдуть по колу», – голова міської громади.
• «Фінансова підтримка відбувається за кілька годин до закриття казначейського входу, кошти не встигають розходитися», – заступник селищного голови.
• «цього року ще було введено це квотування по 10% на 3 напрямки, то люди які подавали свої заявки ще у грудні місяці мусили чекати ще до березня місяці, поки це квотування набере достатню кількість проектів і відповідно це збило дуже темпи», – член регіональної комісії зо квотою НУО;
• «через нестабільну фінансово-економічну ситуацію та інфляційні процеси вже на початку виконання проектів бюджети багатьох із них перестали відповідати ринковим цінам; як наслідок, постала необхідність дофінансовувати розпочаті проекти (особливо стосується 2015 року)» – голова міської ради.
• Переважно соціальне спрямування проектів розвитку, недостатня кількість проектів, які сприятимуть розвитку місцевої економіки.

Майже всі проекти, по яких опитувалися виконавці, були спрямовані на розвиток житлово-комунального господарства та соціальної інфраструктури (школи, дитячі садочки, лікарні). При цьому більшість респондентів – представників місцевого самоврядування вважають, що такі проекти здатні сприяти й економічному розвитку їхніх громад, хоча й демонструють переважно розмите, а часом і хибне, розуміння того, як це має відбуватися.

Наприклад, потенційні економічні ефекти від будівництва дитячого садка обґрунтовувалися такими сумнівними аргументами, як «діти – наше майбутнє», «це нові робочі місця», «людям необхідно десь залишити дитину, аби працювати» тощо. Також висловлювалася думка, що «проект є проект, і будь-який проект сприяє економічному розвитку».

Більшість респондентів – членів регіональних комісій окремо виділяли проблему відсутності розвитковості в проектах та дали меш оптимістичні оцінки. Декілька коментарів:

• «подаються міні-ідеї, направлені максимум на розвиток одного закладу в одному регіоні. Сьогодні масштабними проектами є ремонти, реконструкція закладів охорони здоров’я обласного значення»;
• один заступник голови ОДА озвучив думку, що проекти ДФРР матимуть позитивний вплив за умови «принципового дотримання методології ДФРР, реалізації за ці кошти регіональних проектів, а не «латання дірок». Реалізації проектів регіонального значення, які вирішують проблеми всієї обласної громади і дають найбільший ефект».

Один представник ОДА пояснив, чому громади подають переважно соціальні проекти: «як можна говорити про розвиток, коли відсутня соціальна інфраструктура, наприклад школи, де діти можуть навчатись в нормальних умовах, це формує їх свідомість. Ми поки не маємо достатньої підтримки соціальної інфраструктури, тому люди дуже мало подають розвиткові проекти. Звісно, що за законодавством, ми повинні інвестувати в проекти розвитку, які дають прибуток в бюджети розвитку громад, за які потім вони можуть вирішувати свої соціальні проблеми».

20 респондентів вважають, що підтримані проекти їх громад позитивно впливатимуть на вирішення переважно соціальних проблем.