Спекуляції питанням блокади окупованих територій продовжуються
Офіційна блокада торгівлі з окупованими територіями не дає спокою окремим ФПГ. Наслідком такого «свербежу» є низка законопроектів щодо припинення «торговельної блокади» окупованих РФ окремих районів Донецької та Луганської області
Початок осіннього політичногосезону, події на міжнародній арені та надія на скору деокупацію окремих частинДонецької та Луганської області, а також збитки для провідних ФПГ віддержавницького рішення про заборону торгівлі з окупованими територіями з метоюпідвищення ціни окупації для країни-агресора, змушують низку народних обранціввід начебто різних політичних сил займатися продукуванням законотворчого спаму.Кожна така «ініціатива» дозволяє виявити реальних спонсорів будь-якої політичноїсили та зрозуміти, чи на державницькій платформі базується ідеологія (програма)такої політичної сили, чи за гучними патріотичними та іншими гаслами криєтьсялише користь від торгівлі на крові?
14 вересня 2017 року н.д. Н.В.Веселовою (Об’єднання «Самопоміч») на розгляд Верховної Ради подано проект Законупро припинення економічної та транспортної блокади території України, деоргани державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження(реєстр. № 7047-1), що позиціонується як альтернативний до проекту 7047від 29 серпня 2017 року (н.д. В.З. Рабінович, «Опозиційний блок»). Однак,як видно альтернативний проект передбачає не тільки зняття економічної блокади,а транспортної (на чому зроблено у назві окремий наголос). Провідним визначенийКомітет з питань економічної політики.
Мета законопроекту, на мою думку, є провокаційноюта полягає в полегшенні завдань для проросійської окупаційної адміністраціїщодо утримання окремих частин Донецької та Луганської областей. Так, авторкавідзначає у Пояснювальній записці, що «Метою і завданнями проекту Законує припинення економічної та транспортної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово нездійснюють свої повноваження, в обмін на повернення захопленихпідприємств до функціонування згідно із законодавством України, у тому числі,із забезпеченням повернення повного контролю України за такими підприємствамина території України, де органидержавної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження». Зноввиникає паралель з уже поданим законопроектом № 7047 та що означає це «в обмінна повернення захоплених підприємств»? Як вони собі на практиці уявляють цюпроцедуру? Шляхом підписання актів приймання-передачі від окупаційноїадміністрації та нових/старих власників так званих «захоплених підприємств»?Економічна та транспортна блокада є одними з дієвих способів тиску на державуагресора за умов значного скорочення ресурсів в РФ для ведення більш агресивноїполітики щодо України, в т.ч. військовими засобами. Далі. «Залученняпідприємств з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїповноваження, до легалізації під юрисдикцією України та сплати податків добюджету України». Це, звісно все так, логіка в цьому є. Але економічнестановище України вже не таке критичне, як, скажімо, в 2015 – на початку 2016року. Економіка адаптувала до цих втрат, падіння промвиробництва зупинилося та,навіть, фіксується його зростання. Тобто крайньої необхідності з економічноїточки зору така пропозиція не має. Більш того, відновлення роботи підприємствбуде супроводжуватися відкритим або прихованим «рекетом» збоку терористичнихутворень, що буде джерелом живлення їх діяльності протягом необмеженого часу.
«Легалізація пасажирськихтранспортних перевезень, що надасть додаткові надходження до бюджету України,зменшить корупцію та забезпечить безпеку, як пасажирів, так і працівників такихтранспортних перевезень». Це, звісно, норма – відверте лобіювання інтересівперевізників Донецької та Луганської області. Це само по собі небезпечне явище,адже така лібералізація переміщень через лінію зіткнення сприятиме контрабандізброї, наркотиків, контрафактної продукції тощо. А це вже аспект національної безпеки.
У преамбулі проекту сказано(окрім декларацій про відновлення територіальної цілісності тощо), що метою є «відновлення… контролю над територією України, деоргани державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження». Якможна забезпечувати контроль, та ще й ефективний, коли органи влади не здійснюютьсвої повноваження? Як це розуміти? Хто тоді буде здійснювати «ефективнийконтроль» від імені України? Натяк на легалізацію окупаційної адміністрації?
Далі за текстом проекту знаходимо4 доволі об’ємних статті з розмірковуваннями авторки щодо можливихорганізаційних механізмів відновлення контролю над захопленими підприємствами,тобто, по суті, над механізмами фінансування терористичних організацій (див.вище). У другій частині статті 1 проекту міститься цікаве положення про те, що «У разі загрози виникнення надзвичайноїситуації після припинення економічної блокади території України, де органидержавної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, тавідновлення контролю над територією України, де органи державної влади Українитимчасово не здійснюють свої повноваження, блокада може бути відновлена, атранспортне сполучення припинено повністю або частко шляхом прийняттявідповідного рішення Верховною Радою України». Яка це надзвичайна ситуація?Дощ? Злива? Землетрус? Чи відновлення активних бойових дій на лінії зіткнення?Зовнішньо чи внутрішньополітичні провокації, влаштовані країною-агресором?
У статті 2 спостерігаємо 6пунктів-настанов для суб’єктів господарювання та органів державної влади, які,до речі, свої повноваження на цій (окупованій) території не здійснюють. Статті3 та 4 законопроекту, навіть, немає потреби аналізувати.
Слід звернути увагу натехніко-юридичний аспект даного проекту № 7047-1 та його низьку якість. Віноформлений як постанова, тобто із вказівками поведінки органам державноївиконавчої влади, правоохоронним органам, керівництву антитерористичної операції,суб’єктам господарювання, що неприпустимо для конструювання норм такогонормативного акту як Закону України. Також присутні й інші техніко-юридичніпомилки.
Цей та подібні законопроектиможуть розглядатися окупантами як налагодження діалогу української влади зтерористами та обов’язково використовуватимуться з пропагандистською метою.Кожен день простою «захоплених» підприємств, з одного боку, це збитки власникам(необхідна плата для них за недалекоглядну політику стосовно подій «руськоївесни» березня-травня 2014 року), з іншого боку, підвищення для РФ ціниокупації шляхом необхідності підтримки таких підприємств та утримання соціальноїсфери. Норми законопроекту є абсолютно нереальними з точки зору їх практичного застосування,підривають авторитет держави Україна на зовнішньополітичній арені, слугують актомпрямої підтримки терористичних організацій. Мета законопроекту – максимальне подовженняокупації окремих районів Донецької та Луганської областей, задоволення потреб,передусім, власників захоплених підприємств та відновлення їх прибутків, а не якнайшвидшезвільнення окупованих РФ територій, як декларується. Такий законопроект йде урозріз з прийнятим обґрунтованим рішенням про блокаду окупованих територій тане може бути підтриманий у Сесійній залі Верховної Ради. Розробникам такихпроектів слід порадити краще сфокусувати власні нормативні ініціативи наудосконалення порядку інвентаризації майна на окупованих територіях, спрощенняйого реєстрації та обліку, моніторингу стану з метою калькуляції завданих збитківз метою наступного подання позовові в міжнародні судові інстанції.
Гадається, що норми проектів №7047 та 7047-1 відображають побажання в більшій мірі держави-агресора, аніжгромадянського суспільства в Україні, є способом торгу з Україною, способомзменшення витрат на окупаційну адміністрацію. Ці законопроекти можна розглядатияк офіційну пролобійовану РФ («руками» народних обранців) оферту до України щодоможливостей пом’якшення зовнішнього політичного та економічного тиску надержаву-агресора збоку ЄС та США. Ці законопроекти є також «пробами» щодонастроїв в середині Українського суспільства щодо сприйняття ідей замороженняконфлікту. Головною умовою зняттяекономічної та транспортної блокади має бути відновлення здійснення повноваженьорганами державної влади України та звільнення окупованих територій. Всеінше – політичні спекуляції такою важливою та болючою для суспільства й економікитемою.
- Строк нарахування 3 % річних від суми позики Євген Морозов 09:52
- Судовий захист при звернені стягнення на предмет іпотеки, якщо таке майно не відчужено Євген Морозов вчора о 13:02
- Система обліку немайнової шкоди: коли держава намагається залікувати невидимі рани війни Світлана Приймак вчора о 11:36
- Чому енергетичні та газові гіганти обирають Нідерланди чи Швейцарію для бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 08:47
- 1000+ днів війни: чи достатньо покарати агрессора правовими засобами?! Дмитро Зенкін 21.11.2024 21:35
- Горизонтальний моніторинг як сучасний метод податкового контролю Юлія Мороз 21.11.2024 13:36
- Ієрархія протилежних правових висновків суду касаційної інстанції Євген Морозов 21.11.2024 12:39
- Чужий серед своїх: право голосу і місце в політиці іноземців у ЄС Дмитро Зенкін 20.11.2024 21:35
- Сталий розвиток рибного господарства: нові можливості для інвестицій в Україні Артем Чорноморов 20.11.2024 15:59
- Кремль тисне на рубильник Євген Магда 20.11.2024 15:55
- Судова реформа в контексті вимог ЄС: очищення від суддів-корупціонерів Світлана Приймак 20.11.2024 13:47
- Як автоматизувати процеси в бізнесі для швидкого зростання Даніелла Шихабутдінова 20.11.2024 13:20
- COP29 та План Перемоги. Як нашу стратегію зробити глобальною? Ксенія Оринчак 20.11.2024 11:17
- Ухвала про відмову у прийнятті зустрічного позову підлягає апеляційному оскарженню Євген Морозов 20.11.2024 10:35
- Репарації після Другої світової, як передбачення майбутнього: компенсації постраждалим Дмитро Зенкін 20.11.2024 00:50
-
Що вигідно банку – невигідно клієнту. Які наслідки відмови Monobank від Mastercard
Фінанси 25102
-
"Ситуація критична". У Кривому Розі 110 000 жителів залишаються без опалення
Бізнес 21317
-
Мінекономіки пояснило, як отримати 1000 грн єПідтримки, і порадило задонатити їх на ЗСУ
Фінанси 12504
-
Курс євро впав на 47 копійок: Який курс долара НБУ зафіксував на понеділок
Фінанси 9591
-
Селена Гомес, Демі Мур та Єва Лонгорія: найкращі образи найуспішніших жінок Голлівуду – фото
Життя 8309