Новий прапор Криму
Після деокупації Кримського півострова він заслуговує на новий Прапор, який відповідатиме спорідненій меті Кримськотатарського та Українського народів. Саме під таким Прапором Україна має повернутися на окуповану РФ територію півострова.
Діяльність окупаційної адміністраціїКриму та Севастополя зганьбила всі автономістські надбання місцевих громад АРК,поховала надію на всебічний економічний та культурний розвиток, надію накультурне відродження Кримськотатарського народу на історичній Батьківщині. Зсумом слід констатувати, що проблемами окупованого півострова влада опікуєтьсялише під натиском громадськості не полишаючи спроб знехтувати думкою тієї ж громадськості,коли мова іде про бізнес інтереси окремих груп осіб, в т.ч. щодо товарної блокадиКриму. Але чи такі вже складними є кроки адміністративного характеру, які, посуті, не потребуватимуть значних витрат дефіцитного нині ресурсу – бюджетних коштів?До речі, чому кримські татари не можуть розраховувати на частину матеріальнихблаг лише тому, що частина з них знаходиться на окупованій території?
Які кроки маємо на увазі.По-перше, це розробка спеціального Закону України «Про подолання наслідківокупації території АРК та міста Севастополь» ще зовсім не розпочата, навіть, наконцептуальному рівні. А всі (в т.ч. і окупанти, колаборанти тощо) маютьнаперед знати про правові наслідки повернення юрисдикції України на півострів.В цьому нормативному акті мають бути закріплені принципові речі, від яких би невідмовився як новий КабМін, так і наступні за ним. Чому і досі не доведений до логічного кінцята не прийнятий проект Закону України щодо припинення дії Угоди міжУкраїною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту та Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебуванняЧорноморського флоту Російської Федерації на території України?
По-друге, питання створення вжесьогодні військово-цивільної адміністрації АРК та міста Севастополь маєпоказати серйозність намірів та засвідчити те, що сформований спеціальнийорган, здатний системно реалізовувати державну політику (зародок якої вжевимальовується) щодо подолання наслідків окупації. Наприклад, про які наслідкимає йти мова? Відомо, що саме керченська переправа зіграла значну роль упроникненні окупантів на півострів з подальшим його захопленням, тож поприймовірний економічний зиск, який був досить відчутним протягом роботипереправи, сприяв напливу відпочивальників з РФ тощо, переправа має бутизакрита, її інфраструктура має зазнати зміну цільового призначення. Введення посади Міністра з питань тимчасовоокупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (Вадим Черниш) всклад нового КабМіну є добрим знаком, однак слід детально проаналізувати йогокомпетенцію, коли буде видано відповідний нормативний акт з цього питання, бо єпідозра, що діяльність такого Міністра обмежиться лише окремими окупованими районамиДонецької та Луганської області, а Крим залишиться «за скобками» (відповідно досумнівних трендів міжнародного ставлення до проблеми деокупації АРК).
По-третє. Які кроки слід зробитидля відновлення (активізації) процесів національного відродженняКримськотатарського народу? Наприклад, чому вже зараз не приступити достворення Кримськотатарського Національного Університету як самоврядногодержавного вищого навчального закладу? Чому на базі розгромленого окупантамиКримського наукового центру НАН України не створити Інститут історії та культуриКримськотатарського народу (нехай поки що у вигнанні)? Не так вже й багатовитрат, які, до речі, можна компенсувати цільовими грантами ЄС за тих умов, що,наприклад, КабМін поставить на державному рівні перед інституціями ЄС такупроблему. Але її ніхто не ставить, а інституції ЄС без озвучування проблемизбоку України грантні програми формувати не будуть (і не мають права).
Набір цих кроків передбачає лишепроявлення ініціативи збоку владних інституцій і не слід боятися їх робити.Слід в такий тяжкий час усіляко допомагати всім без виключення громадянамУкраїни, вигнаним всілякими обставинами з їх постійного місця проживання.Особлива увага має бути прикута до тієї обставини, що культурне відродженняКримськотатарського народу було перерване окупацією так толком і нерозпочавшись. А що ми зробили, щоб воно ні на мить не переривалось навітьокупацією?

- Стамбул 2.0 Василь Мокан 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 08:50
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
24475
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 17180
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 12206
-
Держава і бізнес: партнерство краще за протистояння
Думка 11062
-
"Російська весна – 2025". Як Москва посилила агресивну кампанію проти Молдови й Одещини
5428