Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
11.12.2014 12:58
Яким буде відкритий доступ до реєстрів нерухомості?
Андрій ГевкоАдвокат, партнер юридичної фірми Bargen
25 листопада 2014 року
вступив в дію довгоочікуваний Закон "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних
осіб та публічних діячів". Прийнятий парламентом 14 жовтня 2014 року, цей
закон зм
25 листопада2014 рокувступив в дію довгоочікуваний Закон "Про внесення змін до деякихзаконодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичнихосіб та публічних діячів". Прийнятий парламентом 14 жовтня 2014 року, цейзакон змінює положення Закону України "Про державну реєстрацію речовихправ на нерухоме майно та їх обтяжень», в якому зазначається, що інформація про зареєстровані права та їх обтяження, що міститься уДержавному реєстрі прав, є відкритою та загальнодоступною.
На наступний день післянабрання чинності вказаним законом ні нотаріуси, ні відділи державноїреєстрації речових прав на нерухоме майно, не знали як застосовувати вищезазначеніположення. Тоді ж на сайті Укрдежреєстру з’явилосяповідомлення (http://www.drsu.gov.ua/show/13676) про те, що «практичне застосування наведених положень закону передбачається післяприйняття Кабінетом Міністрів відповідних рішень».
Ще згодом, насайті Мінюсту з’явилися проекти відповідних постанов (http://www.minjust.gov.ua/news/46458) стосовно доступу до реєстрів нерухомості та оголошено про проведеннягромадського обговореннязазначенихпроектів
То що ж насправді дає вказаний закон та які його основні переваги та недоліки?
Задоволенняне з дешевих
РозробленийМінюстом проект постанови КМУ про затвердження «Порядку надання фізичним таюридичним особам інформації з державного реєстру речових прав на нерухомемайно» (надалі – Порядок) передбачає, що інформація з Державного реєстру правдля осіб які не є власниками чи правоволодільцями нерухомого майна надається: упаперовій формі органом державної реєстрації прав, нотаріусом у виглядіінформаційної довідкитау електронній формі через офіційнийвеб-сайт Укрдержреєстру у вигляді інформаційної довідки. В Порядку також зазначено, що заотримання інформації з Державного реєстру прав фізичними та юридичними особамиу вигляді витягу чи інформаційної довідки справляється плата у розмірі,встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 року№ 1204 "Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесеннязмін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та наданняінформації із зазначеного реєстру" (на даний момент це 120 грн). Звісно,стосовно плати за надання інформації в паперовій формі, то з цим все зрозуміло(бланки, утримання персоналу і т.ін.), але як виявляється за доступ до електронногореєстру теж потрібно платити аналогічну суму.
Якщо можна було б припустити, що електронний реєстр буде функціонувати за зразком ІРЦ (доступдо ЄДРПОУ) і в ньому буде міститися обмежена інформація про об’єкти нерухомогомайна та їх власників і її зможе подивитися будь яка особа, а більш повнуінформацію можна буде отримати в нотаріуса чи реєстратора. Проте для того, щоботримати інформацію в електронному реєстрі, заявник має зареєструватися насайті і здійснити оплату за доступ до інформації (і наскільки я розумію заперегляд інформацію про кожен об’єкт заявник повинен сплатити 120 грн.)
Тодля чого мені створювати собі додаткові проблеми, якщо я зателефоную дознайомого нотаріуса і дізнаюся будь яку необхідну для мене інформацію?
Чибудуть старі реєстри?
Як відомо, до1 січня 2013 року функціонувала інша система реєстрації речових прав нанерухоме майно. Інформація про об’єкти нерухомого майна, їх власників, заборониіпотеки містилася в старих реєстрах БТІ та Держкомзему (по землі). Зараз длявнесення об’єкта нерухомого майна до державного реєстру речових прав нанерухоме майно власник має відкрити розділ в існуючому реєстрі. На даний моментбільша частина інформації про об’єктинерухомого майна міститься саме в старих реєстрах, або взагалі в паперових базахБТІ.
Після прийняття закону в багатьох виникло запитання – чи буде відкритимдоступ до старих реєстрів?Слідзазначити, що Мінюст врахував цей факт зазначивши в п. 3 Порядку, що під часнадання інформації з Державного реєстру прав у вигляді витягу або інформаційноїдовідки, у разі відсутності у цьому Реєстрі відомостей використовуютьсявідомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборонвідчуження об'єктів нерухомого майна та/або Державного реєстру іпотек.Проблемними залишається доступ до поземельних книг стосовно земельних ділянокправо власності (користування) на які не зареєстроване в Державному реєстріправ.
Пошукза об’єктом
Змінидо закону передбачають можливість отримання будь-якою фізичною чи юридичноюособою інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заоб'єктом нерухомого майна в електронній формі через офіційний веб-сайтУкрдержреєстру. Зацікавлені особи можуть отримувати інформацію такожпаперовій формі шляхом подання заяви особистоабо пересилання поштового відправлення органам державної реєстрації прав танотаріусам
Основна проблема тут полягає в тому, що пошук буде здійснюватисясаме по об’єкту. Аналіз цієї норми приводить до висновку, що пошук маєздійснюватися саме за адресою об’єкта нерухомості (або кадастровим номеромземельної ділянки). Віднайти інформацію про об’єкт нерухомості за адресоюдосить важко, а інколи – практично неможливо. Якщо брати до уваги нібито основну метуЗакону (виявлення активів в «деяких осіб»), то зазначені зміни можуть привестидо того, що особи, які приховували власність у вигляді нерухомого майна, будутьробити це і далі (наприклад, нічого не вартує повісити іншу табличку з номеромна будинок чи на квартиру, а це в свою чергу створить хоч і мінімальні, алепроблеми). Але якщо квартиру в багатоквартирному будинку ще можнаідентифікувати, то як бути наприклад із земельною ділянки в сільськіймісцевості? Де досить часто адреса – це назва села. А кадастровий номерземельної ділянки дізнатися не так просто.
Слід зазначити,що державний реєстр речових прав на нерухоме майно фактично був відкритий іраніше. Знайомий нотаріус, міг подивитися для Вас інформацію у реєстрі. Дляосіб, яким така інформація була потрібна для роботи (юристи, ріелтори,журналісти), не бачили в цьому жодних проблем. Проте громадськість вимагалавідкритості, що і призвело до прийняття, на мою думку, не досить ефективнихзмін.
Звіснозміни до закону стосовно відкритості реєстрів нерухомості мають в собі багатопозитивних моментів, проте порядок доступу має вдосконалюватися, авищезазначені проекти постанов КМУ мають пройти ще не одне громадськеобговорення.
