Якою буде доля конкурсу на посади суддів, що був оголошений в 2023 році?

Чи існують фактичні підстави для скасування конкурсу?

05 грудня 2023 року в спеціалізованих юридичних групах в соцмережах вибухнула новина – було оприлюднено лист народного депутат Д.В. Маслова, Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, адресованого Вищий кваліфікаційній комісії суддів України, щодо надання позиції з приводу ініціативи окремих представництв західних країн щодо необхідності скасування оголошених у вересні 2023 року конкурсів на посади суддів.

Згідно оприлюдненої інформації, така ініціатива надійшла від представництв окремих держав в межах підготовки Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики до другого читання законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри» №10140-д. 

Коротка історія питання

У 2017 році Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила добір на посади суддів місцевих судів. За задумом добір, який включав в себе: вступний іспит, психологічне тестування, спеціальну перевірку, 9ти місячне навчання в Національній школі суддів із проміжними іспитами та практикою в судах, та як фінал – кваліфікаційний іспит і конкурс на посади, мав завершитися в 2019 році.

Однак у 2019 конкурс був фактично зупинений внаслідок розпуску старого складу ВККС, та був відновлений лише влітку 2023 року новим складом ВККС, обраним в цьому ж році.

Того ж 05 грудня 2023 року учасники незавершеного конкурсу на посади суддів місцевих судів (а це приблизно 400+ осіб) звернулися до Комітету з питань правової політики із відкритим листом щодо необхідності врахування їх позиції, яка полягає у відсутності будь-яких фактичних підстав, які б зумовлювали необхідність скасування оголошеного конкурсу.

Беручи до уваги гостроту питання, а саме – незаповненість близько третини вакансій суддів  в судовій системі України (близько 2000 з 6000 наявних), та неможливість відправлення правосуддя в окремих судах через це, хотілося би озвучити такі побажання щодо прийняття кінцевого рішення: 

І. Демократичність та відкритість 

Демократія, поза будь-яким сумнівом, означає відкриту дискусію. І саме тому, якщо певні вітчизняні «гравці» (а інформація щодо їх можливих персоналій  уже активно шириться в соціальних мережах) мають заперечення щодо конкурсу, вони мали б поставити це питання на обговорення суспільства та всієї зацікавленої спільноти – Ради суддів, ВККСУ, ВРП, вищих судів, профільного Комітету Верховної Ради, громадських організацій, і напевно - самих конкурсантів також.

Натомість ці «гравці» вирішили тихо, не привертаючи зайвої уваги, переконати наших міжнародних партнерів та досягти бажаного для себе результату саме їх руками, в обхід відкритої процедури.

ІІ. Обґрунтованість 

Якщо зазначені «гравці» дійсно мають в розпорядженні певні факти, що свідчать про незаконність (несправедливість, нелегітимність тощо) конкурсу, то хотілося би ці факти почути й дослідити.

Поки що ніхто, і це треба окремо підкреслити – абсолютно ніхто не озвучив, хто ж саме на думку цих «гравців» є певними недоброчесними кандидатами, на користь яких проводився добір, та чим саме така недоброчесність підтверджується.

За таких умов всі твердження про якусь «неправомірність» цього конкурсу радше є маніпуляцію, аніж становлять обґрунтовані претензії. 

ІІІ. Дотримання процедур 

Абсолютно не зрозуміло, чому питання про скасування конкурсу не було поставлено перед суб’єктом, який згідно закону відповідає за його проведення – тобто ВККСУ?

Адже в тому разі, якщо дійсно існують певні обґрунтовані сумніви в законності оголошеного конкурсу, в першу чергу Вища кваліфікаційна комісія суддів України, в особі її оновленого складу, мала б розглянути такі факти та надати їм належної правової оцінки в межах процедури оголошеного конкурсу. 

Замість післямови 

А поки в мене залишається стриманий оптимізм, що Комітет з питань правової політики, Вища кваліфікаційна комісія суддів та інші органи суддівського самоврядування підійдуть до вирішення цього питання максимально об'єктивно та вимогливо, не залишаючи місця для жодних маніпуляцій.

Крім того, беручи до уваги щиру зацікавленість міжнародних партнерів у подоланні проблем судової системи України, абсолютно не виключаю і певну конструктивну зміну або пом’якшення позиції міжнародних партнерів за наслідками відкритого обговорення цього питання.

Переконаний, що існують і компромісні варіанти вирішення питання, які одночасно можуть надати додаткові гарантії проти можливих зловживань або помилок у ході цього чи іншого майбутнього конкурсу, а також забезпечити наповнення вакантних позицій у судах, на критичність чого неодноразово звертала увагу в Венеційська комісія «За демократію через право».