Виїзд за межі України осіб, які проходили альтернативну службу під час дії воєнного стану
Проблемним під час дії воєнного стану є питання щодо можливості виїзду за межі України осіб, які проходили альтернативну службу.
Проаналізувавши законодавство, нами також направлено відповідний адвокатський запит до Адміністрації Державної прикордонної служби України з метою отримання інформації щодо вказаного питання.
Аналіз законодавства
Ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» визначено, що альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
Ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначає, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
Згідно вимог ч. 2 ст. 17 Конституції України оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Стаття 35 Конституції України передбачено, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Ч. 3 ст. 4 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» вказується, що ніхто не може з мотивів своїх релігійних переконань ухилятися від виконання конституційних обов'язків. Заміна виконання одного обов'язку іншим з мотивів переконань допускається лише у випадках, передбачених законодавством України.
Проте, згідно ч. 4 ст. 35 Конституції України ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Ч. 4 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» також вказано, що громадяни України мають право на заміну виконання військового обов'язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".
Cтаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить перелік випадків, коли військовозобов’язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, проте про альтернативну (невійськову) службу не йдеться.
У відповіді Державної прикордонної служби України йдеться про те, що проведення заходів і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану», покладено на військові формування, зокрема Державну прикордонну службу України.
З метою врегулювання питань перетину громадянами України державного кордону України під час воєнного стану Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 р., якими визначено умови за яких чоловіки – громадяни України віком 18-60 років, мають право на перетинання державного кордону України.
Станом на сьогодні, законодавством України не визначено право виїзду за межі України, під час дії на території України воєнного стану, священнослужителів та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу.
Урядом доручено Міністерству культури та інформаційної політики України підготувати пропозиції щодо врегулювання даного питання.
Підсумовуючи вищевикладене, доходимо висновку, що на законодавчому рівні перетинання державного кордону під час дії воєнного стану священнослужителів та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу не врегульовано.
- Геніальність від народження? Філософія, маркетинг чи шлях розвитку? Вільям Задорський 06.12.2025 20:02
- Лобіювання як інструмент для українських ветеранів Олексій Шевчук 06.12.2025 18:16
- Листопад 2025 року показав тенденцію до скасування розшуків, оформлених ТЦК Павло Васильєв 05.12.2025 22:21
- Про необхідну оборону – як версію захисту Костянтин Рибачковський 05.12.2025 22:17
- Бронювання працівників: правила та вимоги Віталій Соловей 05.12.2025 17:55
- Чому найуспішніші люди бояться слабкості і як це впливає на їхнє лідерство Юлія Буневич 05.12.2025 17:30
- Якими будуть інтер’єри 2026 Алеся Карнаухова 05.12.2025 13:42
- Не бути туземцем Сергій Дідковський 05.12.2025 10:28
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук 04.12.2025 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей 04.12.2025 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький 04.12.2025 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт 04.12.2025 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар 04.12.2025 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 882
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 292
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі 285
- Бронювання працівників: правила та вимоги 210
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 175
-
У Новий рік без шампанського та коньяку: що зміниться з 1 січня 2026 року
Думка 31786
-
Турецький буксир "з невідомих причин" кинув танкер, підбитий Україною, у болгарських водах
Бізнес 2343
-
"Женя, шо па Міндічу?" Ми сходили на концерт Кварталу 95 – про що там жартують після скандалу
2317
-
Росія вдарила по електростанціях: графіки відключень світла будуть гіршими
Бізнес 2064
-
Таємниці екіпажу "Тунгуски": як радянська зенітка захищає Київ від "шахедних" атак
1738
