Два роки тому у ЗМІ промелькнула інформація про те, що заступник голови СБУ Андрій Кислинський має підроблений диплом про вищу освіту.
Може хто звернув увагу, що ніякого особливого галасу ця новина не викликала. Ну підроблений та і підроблений! А хто із н
Але ж тиждень тому знову у ЗМІз’явилася подібна новина, зокрема: комісія Львівської міської ради післяслужбового розслідування підтвердила факт, що диплом екс-начальника управлінняосвіти міськради Володимира Огури не видавався відповідним навчальним закладом.
Може знову неслід було звертати особливої уваги? Але ж це, мабуть, не поодинокі випадки. Іце тільки верхівка айсбергу. Хоча, скоріше це виклик системі освіти, точнішеставленню суспільства до освіти як такової…
Хіба проблемау дипломі (мається на увазі сама паперово-пластикова корочка)?
Раніше у СРСР бувтакий вираз: людина із вищою освітою.Зараз у нас такого поняття просто немає у природі… Тому що сьогодні в Україні дипломивидають практично усім хто виявив хоч маленьке бажання його отримати іпроплатив навчання у касу ВНЗ. А далі цю людину банально дотягнуть до отриманнядиплому. Головне щоб грошей вистачило на навчання…
Причина такогостану справ у тому, що іноді ректори дають команду: «Нікого не відраховувати,бо це наша зарплатня…» Зрозуміло, що освіта на цьому закінчується, і даліпочинається підробка самогопроцесу навчання…
Крім того, а якже перевіряють справжність диплому: роблять запит до ВНЗ і отримують інформаціющодо того, а чи співпадає серія диплому, чи числилася ця людина у списку групи,чи все у неї проставлено у відомостях тощо…
Але ж сьогоднітакі часи, коли практично у кожному ВНЗ, при необхідності, «проведуть попаперах» будь-якого потрібного студента. Він буде з’являтися лише на здачусесій до завкафедрою, декана або ректора (в залежності від специфіки ВНЗ). Проприватні ВНЗ мова взагалі не йде, там, іноді, гроші можна просто відправляти попошті…
А може кращебуло б перевіряти справжність диплома на наявність знань? А чого вартий такийвипускник? Чи відчувається у ньому школа професора такого-то (наприкладСидорова)…
Чи вироблені унього кваліфікаційні навички, що дають право присвоїти відповідну кваліфікацію?Чи можна взагалі випускнику видавати такий важливий документ?
Я, зокрема,давно вже відрізняю людину з вищою освітою від людини, що має диплом проотримання вищої освіти. Відчуваєте різницю…
Так ось, виходить що один ВНЗнапружується, готує якісних фахівців, дбає про свій імідж, розвивається тощо. ІншийВНЗ просто наповнює ринок праці «фахівцями». Будь-яку письмову роботу там можназамовити прямо на кафедрі: нема потреби навіть обклеювати стовпи об’явами «пишукурсові, контрольні, дипломи»… Доповнює картину те, що ще з часів коли ВНЗ мовгриби «росли» у певних ВНЗ: не кожну випускову кафедру очолює професор; некожний завкафедрою має профільну освіту і відповідний науковий ступінь; некожний викладач, знається на предметі що викладає; не кожний підручник з грифомМОНУ відповідає змістом назві… Мабуть це дрібниці…
Проте, як на мене, головнапроблема усе ж таки у тому, що на ринку праці занизький попит на якісну «робочусилу». Студенти не бажають вчитися, бо не бачать у цьому сенсу.Працевлаштуватись за своїм профільним напрямком практично неможливо. Державноїполітики у цьому напрямку мабуть немає. Ми тільки чуємо про те, що необхідноінвестувати в освіту. Підтвердженням наявності освіти є лише диплом. Але жбільшість дипломів підроблених або по суті або по формі…
То чого ж вартий та чи єсправжнім диплом, якщо він не дає жодних переваг та можливостей упрацевлаштуванні і ніяким чином не характеризує свого власника?
