Зменшення ризику призупинення митного оформлення товарів дистриб'ютора
Абсолютна більшість товарів XXI сторіччя містять об’єкти прав інтелектуальної власності, які підлягають охороні, тому ігнорування або неврахування даної обставини дистриб’ютором у своїй діяльності є найбільшою його помилкою, яка негативно впливає на експор
Українські виробники та дистриб’ютори, незважаючи натимчасовий економічний спад, продовжують поставляти на європейський ринок товариагропромислового виробництва, недорогоцінні метали, вироби з них, товаримашинобудування й автозапчастини, мінеральні добрива та інші товари, а тому невтрачає своєї актуальності питання митного оформлення товарів, якіекспортуються.
Оскільки, на відміну від виробника, дистриб’ютор не виготовляєвласного продукту, його положення на ринку залежить, по-перше, від ціновоїпропозиції й умов поставки товару та, по-друге, від відсутності в діловійпрактиці дистриб’ютора випадків порушення умов поставки. Безперешкодне ташвидке митне оформлення товарів безпосередньо впливає на дотримання ним умовпоставки. Очевидно, що жоден контрагент не погодиться на отримання товару ізпростроченням до 20 робочих днів.
Абсолютна більшість товарів XXI сторіччя містятьоб’єкти прав інтелектуальної власності, які підлягають охороні, томуігнорування або неврахування даної обставини дистриб’ютором у своїй діяльностіє найбільшою його помилкою, яка негативно впливає на експорт товару.
Перш за все, необхідно відзначити, що призупиняючимитне оформлення товарів, органи доходів і зборів відповідно до п. 9 ч. 2 ст.544 Митного кодексу України (далі за текстом – МК України), підпункту 23 п. 4Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого УказомПрезидента України № 141/2013 від 18.03.2013, виконують покладене на нихзавдання, спрямоване на сприяння правовласникам у захисті правінтелектуальної власності та недопущення переміщення через митний кордон Україниконтрафактних товарів. Тому закріплення інституту призупинення митного оформленнятоварів є позитивним кроком у напрямку захисту прав інтелектуальної власності.
Безумовно, як убудь-якій іншій сфері, є певні зловживання у реалізації даного інституту права.Таким зловживанням, наприклад, можна вважати діяльність непрактикуючих осіб (англ. non-practicingentity).
Однак, у даній статті мова піде не продіяльність непрактикуючих осіб та їх вплив на експорт/імпорт товарів, а про недоліки в організаціїдіяльності самих дистриб’юторів, які вони допускають та які збільшують ризикпризупинення митного оформлення товарів, експортованих ними.
Логічним бажанням кожного виробника, який створює унікальнийпродукт або продукт, який за своєю якістю перевершує товар конкурентів, єбажання зберегти провідне місце на ринку та захистити себе від наповнення ринкуаналогічним контрафактним товаром.
Одним з напрямків дій, спрямованих на досягненнявказаної мети виробника, є захист прав інтелектуальної власності на об’єкти,які становлять такий продукт, який включає в себе, поміж іншим, подання заяви просприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності до центрального органувиконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову імитну політику відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Прозатвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів праваінтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» № 648 від 30.05.2012.
Внаслідок поданнятакої заяви інформація про охоронюваний об’єкт прав інтелектуальної власності будевнесена до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, якіохороняються відповідно до закону (далі за текстом – Митний реєстр).
Відповідно до ч.1 ст. 399 МК України у разі якщо орган доходів і зборів на підставі данихмитного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняютьсявідповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власностіщодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митнеоформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цьогооргану.
Отже,з моменту внесення інформації до Митного реєстру митне оформлення товарів всіхдистриб’юторів, які не врегулювали із виробником відносини, пов’язані іззахистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, що містяться у продукті, деюре, підлягає припиненню. З метою зменшення вказаних ризиків можливим єдотримання наступних рекомендацій:
По-перше,дистриб’ютору при формуванні партії товару на експорт необхідно досліджувати товарна предмет наявних об’єктів інтелектуальної власності, інформація про яківнесена до Митного реєстру.
Відповідно до ч.6 ст. 398 МК України органи доходів і зборів забезпечують оприлюднення перелікуоб'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру об'єктівправа інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, насвоєму офіційному сайті.
Таким чином,будь-яка особа має встановлену законом можливість отримати доступ до такоїінформації. Якщо виникає сумнів щодо актуальності оприлюдненої інформації, токожний має право звернутись до суб’єкта владних повноважень із запитом наінформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
По-друге,зметою дотримання правової визначеності при укладені договору поставки міждистриб’ютором (покупцем) та виробником (постачальником) можливим євстановлення певних застережень, серед яких - застереження зі сторонипостачальника про належність прав на об’єкти інтелектуальної власності, якімістить в собі товар, виключно постачальнику, за наявності таких. А зі сторонипокупця - застереження про використанняпридбаного товару з метою його подальшого експорту, що дозволить вказувати напоінформованість постачальника про необхідність виконання митних формальностейпокупцем у подальшому щодо придбаної партії товару.
По-третє,після інформування виробника продукції про ту обставину, що дистриб’ютор у подальшому буде експортувати придбанийтовар, останній в праві ставити перед виробником питання щодо внесенняінформації про нього до Митного реєстру як про особу, яка здійснює експорттоварів, що містять об'єкт інтелектуальної власності, за умови, що такийвиробник подав заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єктправа інтелектуальної власності. Такі дії виробника за умови належної ідентифікаціїтовару, придбаного у правовласника, зведуть до мінімуму ризик призупинення митногооформлення товарів, експортованих дистриб’ютором.
По-четверте,приукладенні договору поставки між дистриб’ютором (покупцем) та постачальником(виробником) є можливим укладення ліцензійного договору, яким буде визначенопорядок використання об’єкту інтелектуальної власності дистриб’ютором. Враховуючиособливості окремих положень законодавства, які регулюють виконання ліцензійнихдоговорів, серед яких ч. 6 ст. 1109 Цивільного кодексу України, рекомендуємо сторонамдетально визначати об’єкт прав інтелектуальної власності та способи йоговикористання дистриб’ютором. Наявність укладеної ліцензійної угоди свідчить проправомірність використання об’єкта прав інтелектуальної власностідистриб’ютором, що виключає одну з формальних підстав призупинення митногооформлення товарів, встановлених ч. 1 ст. 399 МК України.
Виконавшивказані чотири рекомендації та дотримуючись встановлених із виробникомдомовленостей, дистриб’ютор зведе до мінімуму юридичний ризик призупиненнямитного оформлення товарів, експортованих ним.
Однак, у зв’язкуіз тим, що органи державної влади при здійсненні владних повноважень з митногооформлення товарів можуть допустити порушення законодавства, то дистриб’ютор також може виконати п’яту рекомендацію, а саме – встановитиу договорах на експорт товару, де він виступає постачальником, обставинупризупинення органами доходів і зборів митного оформлення партії товару як відкладальнуобставину, що змінює зобов’язання з поставки товару в частині строків поставкитовару. Така обставина зменшить економічний тиск зі сторони покупця товару надистриб’ютора у випадку призупинення митного оформлення товару.
Отже,технологічний та інформаційний розвиток суспільства та національнезаконодавство диктує дистриб’юторам умови, відповідно до яких останні приздійсненні своєї діяльності зобов’язані звертати увагу на об’єкти правінтелектуальної власності як на складову придбаних ними для експорту товарівта, як наслідок, їм необхідно запроваджувати у своїй діяльності механізми, якізахистять дистриб’ютора від юридичних та економічних ризиків, зокрема, від можливостіпризупинення митного оформлення товарів.
- Благодійна діяльність в Україні під час дії воєнного стану Оксана Соколовська 16:10
- Юридична практика у спорах з банками: реальний приклад Павло Васильєв 12:18
- Нові правила експортного контролю: виклики та можливості для українського бізнесу Ростислав Никітенко 12:12
- Від entry-level до CEO: розбираємо головні бар'єри для жінок у корпоративному світі Юлія Маліч 12:10
- Про Молдову, вибори і російський слід Галина Янченко 09:58
- Судовий збір при заявлені цивільного позову у кримінальному провадженні Євген Морозов вчора о 20:02
- Скасування Господарського кодексу: ризики для бізнесу та економіки Володимир Бабенко вчора о 17:11
- Розпочато роботу над вебплатформою судових рішень War Crime Леонід Сапельніков вчора о 14:41
- Маємо забезпечити армію якісним майном Дана Ярова вчора о 14:21
- Нові зміни до Кримінального кодексу України: що потрібно знати Оксана Соколовська вчора о 13:27
- Судова практика: відміна виконавчого напису приватного нотаріуса Павло Васильєв вчора о 12:31
- Сектори польської економіки, в які інвестує український бізнес Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 12:10
- Санкції та їх оскарження в ЄС: що варто знати українському бізнесу та адвокатам Ростислав Никітенко вчора о 12:08
- Відвід судді: закон, практика та поради Владислав Штика 03.11.2024 23:06
- Темна сторона онлайн-шопінгу: Temu потрапив під приціл ЄС Дмитро Зенкін 03.11.2024 21:00
-
Освітні втрати набирають обертів: чому школярі масово виїжджають і не планують повертатися
Думка 20830
-
Найбільший завод з виробництва свинцю в Україні визнали банкрутом
Бізнес 10741
-
Укрнафта пробурила найглибшу свердловину за останні вісім років. Дає нафту та газ
Бізнес 10248
-
Хазяїн Грузії, Потопельники зі США, Українські скамери оббирають росіян. Найкращі історії світу
4613
-
Україна відбудувала останній з трьох мостів через Десну, які були зруйновані у 2022: фото
Бізнес 4267