Законопроект 3091 про екоконтроль – точно не про європейський шлях України
Після презентації законопроєкту «Про державний екологічний контроль», що відбулася 25 травня, український бізнес занурився у тривалу дискусію й це не безпідставно.
Проєкт закону № 3091 мав би стати очікуваним й необхідним кроком на шляху до євроінтеграції України та реформувати стратегічно важливий сектор державного екологічного контролю. Питання екоконтролю є потенційною зоною розвитку країни, й успішна імплементація європейського досвіду у цьому напрямі могла б створити потужний стимул для розвитку Українського бізнесу та по-новому презентувати країну для міжнародних інвесторів.
Але, проєкт закону № 3091 став продовженням традиції побудови корупційної структури. В існуючій редакції цей законопроект буде порушувати засадничі принципи правового регулювання в Україні, суттєво обмежувати права та інтереси суб’єктів господарювання, порушувати принцип презумпції невинуватості, право особи на захист свої прав. А також стане підґрунтям для зловживання своїми повноваженнями органами державної влади і створить ризики корупційних діянь.
Український бізнес з моменту презентації законопроєкту неодноразово звертався з офіційними листами до Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики і природокористування, в яких вказував на ряд значущих недоліків та протиріч, але нажаль позиція бізнесу була проігнорована.
Цілком іронічно у даному випадку виглядає бажання уряду презентувати цей законопроєкт як наступний крок до Європи у секторі екології. Європейськими цінностями закарбовано бажання урядів країн сприяти та підтримувати розвиток бізнесу. Європейське законодавство є логічним продовженням цих цінностей, а закони корелюють та доповнюють один одного.
В даний проєкт закладено абсолютно інші цінності. По-перше, він вступає у протиріччя до вже існуючого базового Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
По-друге, продовжуючи думку, в традиціях європейських країн бізнес є ключовим партнером та частиною національних інтересів держави. Тому що, бізнес сплачує податки, дає робочі місця, залучає міжнародні інвестиції та є рушійною силою розвитку економіки в цілому. Уряд країни з розвинутою економікою всіляко сприяє можливості розвитку бізнесу та інвестицій в свій локальний ринок.
Проєкт закону № 3091 демонструє ставлення до українського бізнесу, як до свого потенційного ворога, та узаконює реальну можливість закривати підприємства й наділяє таким правом будь-якого інспектора. По суті екологічний контроль поступово може стати ще однією силовою структурою.
Законопроєкт без врахування коментарів та зауважень з боку бізнесу, несе негативні наслідки, а саме погіршення умов для ведення бізнесу, створення підстав для корупційних зловживань, надання органам екологічного контролю надзвичайних повноважень та вихід за межи існуючої правової системи України.
Підсумовуючи, ситуація навколо законопроекту № 3091 ставить під сумнів верховенство права в Україні та у випадку подальшого ігнорування звернень та коментарів з боку українського бізнесу, буде мати негативний вплив на імідж України в очах наших американських та європейських партнерів, що у тому числі відобразиться на інвестиційному кліматі.
Останні події навколо цього законопроєкту більше говорять про новий тренд, а саме протидію українському бізнесу з явно корупційною метою та погіршенню умов щодо інвестиційного клімату в країні.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 367
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 212
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 153
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 129
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 117
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
37829
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 12466
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 11888
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
11864
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11214