Синхронна реалізація всіх регіональних стратегій створить нову країну

Стратегією розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки ми ставимо високу планку – Полтавщина повинна стати зручним та комфортним регіоном, де хочеться жити, працювати й народжувати дітей.

Чіткий план дій – запорука успіху і результату в будь-якій справі. Таким сформованим порядком дій для кожного регіону є Стратегія розвитку області: з цілями, завданнями й проєктами. Тобто це – основний документ, генеральний план, за яким житиме область у подальші роки. Саме таку Стратегію розвитку Полтавської області на 2021-2027 роки ми представили днями. Цю планку ставимо для того, щоб Полтавщина стала зручним і комфортним регіоном для людей. 

Раніше до цього важливого документа ставилися, як до звичайної макулатури. Попередня Стратегія, розроблена у 2019 році, була умовною, для галочки. Тому останні пів року Полтавська обласна державна адміністрація разом із депутатами обласної ради вносили зміни, щоб створити дієвий та чіткий генплан, на який би орієнтувалася вся область і через рік, і через три, п’ять, та навіть сім років потому. 

Ця Стратегія повністю відповідає цілям Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, а реалізовуватися вона буде в кілька етапів. 

Кроки втілення Стратегії 

Отже, ціль №1 – забезпечити високу якість життя всіх мешканців Полтавщини, комфортні й безпечні умови та їхній добробут. У цьому напрямку Стратегією передбачені конкретні дії в галузях охорони здоров’я, освіти, фізичної культури і спорту, інклюзії, соціального та цивільного захисту. Наприклад, розписаний реальний план реконструкції всіх відділень двох обласних лікарень – дорослої та дитячої, будівництва корпусу невідкладних станів у Полтавській обласній клінічній лікарні імені Скліфосовського, реконструкції приймальних відділень лікарень у Гадячі, Горішніх Плавнях, Кременчуці, Лубнах, Миргороді, Полтаві, Хоролі за прикладом приймально-діагностичного та рентгенологічного відділень у ПОКЛ імені Скліфосовського, будівництво двох нових корпусів онкодиспансерів у Полтаві та Кременчуці, створення лікувально-діагностичного інфекційного комплексу (обласна інфекційна лікарня має переїхати зі старих корпусів до нового приміщення) тощо. 

Щодо сфери освіти, то шляхом реконструкції будівель дитсадків у Глобиному, Кременчуці, Лубнах, Миргороді, Опішні та інших населених пунктах з’являться 1 000 нових місць у дитячих садочках. Також до 1 вересня 2024 року буде створено 38 профільних ліцеїв, реконструйовано школи в Андріївці Полтавського району, Диканьці, Лубнах, Миргороді, Пирятині, Шишаках і Щербанях Полтавського району тощо. Крім цього, заплановано оснащення закладів STEM-лабораторіями, створення інтерактивного простору «Музей науки», придбання обладнання для навчальних класів і шкільних автобусів для забезпечення підвезення учнів, оновлення їдалень опорних закладів освіти, ремонт приміщень, поліпшення матеріально-технічної бази та створення безпечних умов для навчання в закладах вищої, фахової передвищої та професійної освіти. 

Стратегією розвитку передбачене будівництво в Полтаві Палацу спорту для ігрових видів спорту, водної арени ДЮСШ «Олімпійські надії» та добудова спортивно-видовищного комплексу на вулиці Петра Юрченка в обласному центрі, модернізація багатьох спортивно-оздоровчих таборів. 

Важливий момент – глобальна цифровізація, у цьому напрямку заплановано підключити всі державні установи і соціальні заклади до широкосмугового Інтернету зі швидкістю 100 Мбіт/с. 

Зрештою, не забута й культура: буде завершено реновацію обласної філармонії, реконструйовано Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, створено музей у Більську, внесено практику вишивки «білим по білому» до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, збережено, приміром, Палацово-парковий комплекс «Палац Муравйових-Апостолів» та Палацово-парковий комплекс «Садиба Закревських». До речі, наша Стратегія зосереджена, зокрема, на розвитку внутрішнього туризму, де, крім популяризації туристичного потенціалу, йдеться і про створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розбудову туристичної інфраструктури. 

Загалом проактивна підтримка залучення інвестицій у регіон (у планах – створення п’яти індустріальних парків) дозволить створити понад 4 тисячі нових робочих місць, збільшити обсяг капітальних інвестицій на 3,2 млрд грн за сім років та забезпечити приріст прямих іноземних інвестицій у розмірі $700 млн. Значному покращенню інвестиційного клімату також сприятиме розбудова інфраструктури міжнародного аеропорту «Полтава», спорудження Кременчуцького мосту та продовження ремонтів автомобільних доріг, за темпами яких Полтавщина в межах національної програми «Велике будівництво» вже посідає лідерські позиції. 

Реальність, яку вже можна відчути 

Я впевнений, що Полтавській області вдасться реалізувати ті завдання у сферах медицини, інфраструктури, освіти, фізичного виховання, культури, сільського господарства, цифровізації, підвищення інвестиційної привабливості, які передбачає наша Стратегія. Таку впевненість вселяє 2020 рік, коли в області було втілено в життя 80 амбітних і масштабних проєктів у дорожній, медичній, освітній та соціальній інфраструктурі. Ці досягнення – не просто гарна картинка, а реальність, яку можна відчути, відвідуючи, наприклад, нову школу в місті Заводське, нове приймальне відділення в Полтавській обласній клінічній лікарні, оновлений дитячий садок у місті Лохвиця, новий обласний кардіоцентр у Полтаві, їдучи новою дорогою до Києва чи граючи у футбол на новому стадіоні в Миргороді. 

Якщо раніше жодна область не знала точно, скільки коштів вона отримає для своїх проєктів від Державного фонду регіонального розвитку, то з наступного року ситуація зміниться. Зараз Мінрегіон завершує реформу ДФРР. Вона полягає в чіткому поділі фінансування: 50% – на проєкти та програми Державної стратегії, 30% – фінансування регіональних стратегій розвитку, 20% – проєкти та програми, розвиток інфраструктури територіальних громад. 

Три основні акценти: перший – як мінімум 50% фінансування ДФРР буде спрямовано на проєкти й програми, які пропонують безпосередньо регіони; другий – щоб отримати фінансування ДФРР, територіальні громади мають розробити свої стратегії розвитку; третій – ніхто не залишатиме довгобуди, не втягуватиметься в реалізацію проєктів будівництва, доки повністю не будуть зрозумілими джерела фінансування, бо реалізація більшості проєктів – не на кілька місяців, а на три-чотири роки. 

Ми переконані, що одночасне втілення в життя не лише нашої окремо взятої Стратегії розвитку Полтавщини, а й усіх українських регіональних стратегій дасть справжній кумулятивний ефект для стрімкого поліпшення добробуту українців та глобального економічного зростання нашої країни. І не на гучних, але порожніх словах, а на конкретному й чітко розпланованому ділі.