Як реанімувати український авіапром. Ч.2
Вплив політики ДК "Укроборонпром" на розвиток авіабудівної галузі. Імітація реформ.
---------------------------------------------
Продовження. Початок - тут.
---------------------------------------------
Вплив політики ДК «Укроборонпром» на розвиток авіабудівної галузі
Зазначена в частині 1. кризова ситуація галузі також погіршується невдалою управлінською політикою з боку уповноваженого органу управління – ДК «Укроборонпром». На прикладі ДП Антонов видно, що за період управління Концерном не укладено жодного твердого контракту на виробництво українських літаків, а на авіабудівних підприємствах не побудовано жодного серійного літака.
Концерн активно втручається в оперативну внутрішньогосподарську діяльність цих підприємств, встановлюючи для них обов’язок сплачувати в інтересах Концерну регулярні внески, які не передбачені законодавством. При цьому, Концерн, як орган управління даними підприємствами не забезпечив підприємства авіаційної промисловості жодним твердим замовленням на виробництво літаків.
Концерн вживає заходів щодо запровадження широкомасштабної корпоратизації, яка спрямована перш за все на тотальне поглинання Концерном цих держпідприємств шляхом отримання 100 відсотків їх пакетів акцій (після їх перетворення в акціонерні товариства) у статутний капітал Концерну (https://blog.liga.net/user/vplakhuta/article/30255). Такий стратегічний крок Концерну спрямований також на узаконення регулярних внесків та вирішення проблемних питань щодо утримання апарату Концерну, як управлінської надбудови над державними підприємствами ОПК за рахунок безпосереднього доступу до управління всіма прибутками підприємств від дивідендів через такі пакети акцій. При цьому, підприємствам, що будуть корпоратизовані у такий спосіб, зазначений крок не дасть поштовху для розвитку та стимулювання виробництва.
Концерн активно втручається у зовнішньоекономічну діяльність експортно-орієнтованих підприємств, якими є у першу чергу є державні та приватні підприємства авіаційної промисловості. Таке втручання відбувається через необхідність погодження експортерами з Концерном можливості проведення зовнішньоекономічних переговорів, укладання зовнішньоекономічних контрактів на продаж (купівлю) товарів військового та подвійного призначення та встановлення зовнішніх цін в таких контрактах (у тому числі й на продукцію власного виробництва).
Зазначене втручання відбувається на фоні повної відсутності допомоги з боку Концерну в отриманні підприємствами авіапромисловості зовнішньоекономічних контрактів, просування експортних інтересів приватних виробників.
---------------------------------------------
Імітація реформ Концерном
Концерн у 2015 році, зробив спробу імітувати реформування авіаційної галузі шляхом утворення так званого «авіаційного кластеру» у вигляді Корпорації «Українська авіабудівна компанія» (далі – Корпорація УАК) у складі Державного концерну «Укроборонпром». Корпорація УАК була утворена на добровільних засадах декількома підприємствами під егідою та патронатом Державного концерну «Укроборонпром». Проте, як свідчить досвід трьох років існування Корпорації УАК, зазначений «авіаційний кластер» виявився звичайною фікцією, а створення вертикально-інтегрованої компанії залишилися лише на папері. Фактично Корпорацією УАК не було реалізованого жодного дієвого авіаційного проекту. Внаслідок її створення не відбулося жодного інтеграційного процесу або стимулювання росту виробництва. За своєю організаційною формою Корпорація УАК є прибудовою до підприємств авіаційної промисловості, слабкою організацією, яка не має функцій та інструментів для впровадження інтеграції навколо розробників авіаційної техніки, а також зосередження їх ресурсів з орієнтацією на управління життєвим циклом авіаційної техніки.
Таким чином, зазначена політика ДК «Укроборонпром» щодо управління авіаційною галуззю є хибною та вкрай неефективною. Незважаючи на аргументовану мотивацію створення «авіаційного кластеру» у вигляді Корпорації УАК, запропонована політика є лише звичайною імітацією управління.
Далі буде…
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 34367
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
13132
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 9177
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7775
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 7246