Як реанімувати український авіапром. Ч.1
Від країни з повним циклом створення літаків - до технологічного відставання. Що робити?
---------------------------------------------
Цим дописом відкривається серія статей про авіабудівну галузь та варіанти рішень для подолання кризи, збереження та розвитку українського авіапрому.
---------------------------------------------
Більшість підприємств авіабудівної галузі входить до складу ДК Укроборонпром.
Після розпаду Радянського Союзу українська авіабудівна галузь зазнала значного скорочення, експорт авіаційної техніки з часом скоротився переважно до продажу військових літаків, що були у використанні або зберіганні Міністерства оборони.
Незважаючи на те, що Україна входить до числа держав, які мають повний цикл проектування та складання літаків, значна частина обладнання та електронних систем є іноземного виробництва. Такі електронні авіаційні системи мають значну частку наукоємних технологій та високу додану вартість, і в Україні переважно не виготовляються, або ж перебувають в стадії дослідних зразків.
---------------------------------------------
Особливості українського авіапрому
Сучасний стан авіаційної промисловості України має особливості, серед яких:
1. значна залежність від зовнішнього ринку збуту продукції (перш за все російського);
2. значна залежність від зовнішніх постачальників (перш за все російських) покупних комплектуючих виробів, електронних систем та матеріалів;
3. незадовільний фінансово-економічний стан багатьох підприємств галузі, в тому числі відсутність обігових коштів;
4. незбалансована державна політика в частині розподілу чистого прибутку в інтересах реінвестування у виробництво та нові продукти;
5. вкрай недостатня державна фінансова та правова підтримка розробників та виробників авіаційної продукції.
Внаслідок втрати стабільного попиту на нові літаки в інтересах силових відомств Радянського Союзу, відсутності обігових коштів та державної підтримки на початку 90-х років авіабудування України почало стрімко втрачати темпи модернізації і технічного переозброєння основних виробничих фондів, високий рівень яких в умовах планової економіки завжди був йому притаманний. В наслідок чого, основним джерелом надходження коштів для виживання став ринок обслуговування літаючого парку літаків Ан та розвиток непрофільних напрямків діяльності.
Це призвело не тільки до прискореного старіння основних фондів, але і породило несприятливу тенденцію технологічного відставання вітчизняних авіаційних підприємств від загального світового рівня. Технологічний розрив з провідними світовими державами, який, на жаль, з кожним роком збільшується, самим негативним чином позначився на науково-технічних та виробничих можливостях з виготовлення новітніх зразків авіаційної техніки.
Вказані вище обставини, з одного боку, залишили в спадщину високий інтелектуальний рівень створення авіаційної техніки, а з іншого боку, в значній мірі звузили поле і ресурси для його функціонування та подальшого розвитку.
---------------------------------------------
Авіаційна промисловість відноситься до пріоритетних галузей економіки України відповідно до Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» від 12.07.2001р. № 2660-ІІІ.
Авіабудування визначено однією із високотехнологічних сфер економіки, що має стратегічний потенціал для створення товарів та послуг з високою доданою вартістю, збереження висококваліфікованих працівників, забезпечення обороноздатності держави, а також має роль розвитку аерокосмічної галузі.
У травні 2018 Уряд схвалив Стратегію відродження українського авіабудування на період до 2022 року. Також затверджено план заходів щодо її реалізації.
Не зважаючи на державні пріоритети, авіапідприємства ДК Укроборонпром продовжують рухатись до занепаду, або ж просто зависли у невизначеному стані.
Наглядно про стан авіабудівної галузі України, та ОПК в цілому, свідчать статистичні данні, підготовлені Профспілками авіабудівників України та які ґрунтуються на даних Державної служби статистики України (завантажити можна на Google Drive):



Далі буде…
- Леся Українка: як англійська література заговорила українською – всупереч заборонам Інна Лукайчук вчора о 15:28
- Як активному споживачу приєднати та використовувати установки зберігання енергії Світлана Камєнєва вчора о 12:03
- Київ більше не задає ціну. Як дешевий квадрат у передмісті змінює правила гри Антон Мирончук 18.12.2025 18:17
- Правило "спідньої білизни" в бізнесі. Як ваша відвертість непомітно руйнує кар'єру Олександр Висоцький 18.12.2025 11:43
- Автоматизація проти ілюзії зайнятості: як повернути час для стратегічної роботи Олександр Скнар 18.12.2025 08:45
- Розбір законопроєкту №12439: важливі зміни для бізнесу щодо обшуків і арештів Роман Тулін 17.12.2025 18:02
- Як зареєструвати народження чи смерть родича з окупованих територій України Віра Тарасенко 17.12.2025 15:10
- Грантові заявки ОМС: чому класичний NGO-підхід не працює для громад Олександра Смілянець 17.12.2025 12:55
- Декалог перемоги і миру: що треба пам'ятати Анастасія Розлуцька 17.12.2025 10:12
- Про пристрасть депутатів до повторення старих помилок Олег Пендзин 17.12.2025 09:20
- Спалах з Півночі Євген Магда 17.12.2025 09:07
- Мотивація без натхнення: що працює, "коли немає сил хотіти" Тетяна Кравченюк 16.12.2025 17:19
- "Корисна дура" чи свідома роль? Георгій Тука 16.12.2025 15:35
- Дострокове зняття догани з працівника Альона Прасол 16.12.2025 14:53
- Виселення за борги: міфи, реальні загрози для боржника Павло Васильєв 16.12.2025 12:58
-
Голова НБУ особисто приніс ветеранові картку в лікарню
Фінанси 54397
-
Круте піке. Чому в Києві різко подешевшала оренда квартир
Бізнес 9924
-
Нові власники "Гулівера" програли перший раунд у суді: у паркінг зайшов старий орендар
Бізнес 6384
-
Вперше з’явилися зображення нової української ракети "Барс"
Технології 5847
-
Нацбанк анонсував зміну іпотечної програми "єОселя" з 2026 року
Фінанси 5030
