Діалог влади з бізнесом в умовах війни: які проблеми слід розглядати першочергово?
На які нарікання зі сторони бізнесу необхідно владі звернути увагу та які проблеми вирішити, аби уникнути хаосу на ринках України та забезпечити економічне зростання замість стагнації?
Голова партії "Слуга Народу" Олена Шуляк закликає до організованих комунікацій влади з бізнесом аби уникати хаосу, оперативно ознайомлюватися з проблемами та швидко їх вирішувати.

Позитивна ініціатива та дуже потрібна у ситуації, що склалася.
Відгукуючись на вказану заяву народної обраниці, є пропозиції долучити до розгляду влади , нижче окреслених проблеми. Саме них, переконаний, необхідно вирішити найближчим часом.
Насамперед, наберуся сміливості сказати, що український бізнес, напевне, займає друге місце після ЗСУ щодо організації ефективного опору російським окупантам з перших днів війни.
Саме представники бізнесу, разом з тисячами волонтерів, з перших днів російської агресії адаптувалися до умов збройного конфлікту, відклали бізнес-інтереси та заробітки в сторону, а власні задатки, таланти та досвід, матеріальні ресурси тощо - спрямували на максимальне забезпечення логістичних потреб військових у амуніції, озброєнні та обладнанні тощо, на забезпечення обороноздатності держави.
Одночасно з цим, прикро констатувати, що величезна армія державних чиновників (державний апарат) виявився вкрай неефективною. Більше того, додумалася за старою звичкою створювати формальні та бюрократичні перешкоди бізнесу.
На мій погляд, у багатьох «старих» чиновників відсутня не лише здатність миттєво реагувати на виклики воєнного часу, а навпаки – у деяких, на жаль, зберігається бажання продовжувати «заробляти» кошти, паразитувати в умовах війни. Створювати безлад і хаос, а потім на цьому заробляти, «допомагаючи» оминати бюрократичні перешкоди – невже дозволимо подальше існування такої чиновницької ментальності?
Загалом, відтепер всі вантажі рухаються не через порти (майже 80% логістики до війни), а через автодороги.
Відповідно, бізнес почав активно збільшувати автопарк задля задоволення логістичних потреб. Відповідно, збільшився попит на державні послуги.
Отже, в рамках розпочатого діалогу необхідно звернути увагу на наступні проблеми.
Проблема №1
Оскільки через війну заблоковані морські перевезення, зупинене авіасполучення, частково пошкоджене залізнодорожнє сполучення, то найбільше логістичне навантаження спостерігається на автомобільні шляхи.
Наприклад, останнім часом на Україно-Польському кордоні автомобільні черги зросли до 25-35 кілометрів. Це тисячі автомобілів, які простоюють в чергах 4-7 діб в очікуванні отримати послуг від держави при температурі повітря, так як сьогодні, 30 градусів за Цельсієм. ПП «Ягодин» пропускає приблизно 300-400 вантажівок за добу. Відтак водії вимушені жити в чергах.
Там виникають і бійки, і сварки та навіть нервові зриви. Ніхто з високопосадовців, на жаль, на проблему не відгукується. Жодних, навіть елементарних умов для перебування у таких довгих чергах не створено, що не скажеш про комфортні кабінети топ-посадовців з кондиціонерами та туалетами тощо.
Візьмемо також паливний ажіотаж та додаткове збільшення автовозів з пальним, також і те що всі перевізники, які працювали в напрямку Азії через Росію і Білорусь, тепер спрямували свою діяльність на Європейські ринки, і все це тепер виявилося у формі гігантських черг на західних пунктах перетинів кордону.
Додати ще ажіотаж з ввезенням автомобілів для населення з нульовою ставкою, то виходить колапс.
Це не тільки збільшення термінів поставок, а й це додатковий розхід пального, якого і так катастрофічно не вистачає, додаткові витрати на заробітну плату тощо.
Проблема №2
У зв’язку з збільшенням кількості автотранспорту, звісно, зростає попит та державні послуги сервісних центрів МВС.
А Корупція в територіальних сервісних центрах МВС, на мою думку, така ж сама, а то й більша як у колишніх «МРЕО». Ажіотаж з ввезенням автомобілів чиновники сприймають, як годівницю для задоволення власних корупційних апетитів.
В чергах за отриманням державних послуг приходиться проводити до 12 днів, або користуватися корупційними послугами поза чергою. Більш детально з цією проблемою намагався ознайомти публіку в окремій статті.
Варіанти вирішення описаних проблем?
Кабінет Міністрів України, МВС України, Міністерство інфраструктури України, Державна прикордонна служба України, Митна служба, Міністерство цифрової трансформації України можуть вжити термінових заходів та запровадити електронні черги та електронний документообіг.
По-перше. Можна запровадити електронну реєстрацію чи онлайн-реєстрацію у всіх пропускних пунктах. Запровадження електронної черги та електронного зі документообігу допоможе вирішити проблему безперешкодного першочергового перетину кордону гуманітарним вантажам, амуніції та медичного обладнання, ліків для фронту. Також зменшить логістичну завантаженість на автодороги та фактично розвантажить пункти пропуску.
Можна перейняти досвід Республіка Польща, яка вже запровадила електронну черга в ПП «Краківець». Нам це теж необхідно, тим більше, коли мова йде про наше виживання.
По-друге. Для прикордонників, митників, працівників сервісних центрів тощо потрібно розробити офіційну систему мотивації на замін корупційних практик.
Як варіант, запровадити диференційовану систему заробітної плати, щоб її рівень залежав, наприклад, від кількості оформлених авто, оформлених документів, відпрацьованих годин, позитивних відгуків тощо.
Такі заходи, переконаний, суттєво зменшить рівень корупції, а також допоможуть вирішити логістичні проблеми загалом.
До слова, уряд уже запланував скорочення армії держапарату на 100 тисяч осіб, що є досить позитивним наміром, який потрібно реалізувати.

- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14978
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11454
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9589
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 8131