Обмеження "Свободи панорами"
Людина — істота соціальна, але іноді ця соціальність виходить за рамки спілкування з друзями, родичами чи знайомими.
Вона відчуває непереборну необхідність поширити свої зв’язки та знання за межі свого двору чи робочого колективу, а іноді навіть за межі своє країни. Навіть незважаючи на пандемію корона вірусу, охочих подорожувати країною та світом істотно не зменшилось.
Можливості стало менше. Але як тоді, так і зараз у кожного мандрівника є бажання привезти (неважливо з далекої чи близької поїздки) хоча б одну або декілька світлин «на пам’ять». При чому неважливо чи та світлина зроблена біля історичної пам’ятки, чи нововідремонтованої площі, або новопобудованого торгівельно-розважального центру.
Однак, якщо ви фотографуєте сучасну або нещодавно відбудовану будівлю, існує імовірність, що ваші фотографії можуть стати причиною претензій, навіть фінансового характеру від авторів (архітекторів, скульпторів тощо), або їх нащадків-правовласників. Законодавство країн в цьому аспекті дуже різноманітне. Наприклад, у більшості країн ЄС, Японії та США існує, так звана, “Свобода панорами”.
Свобода панорами надає можливість знімати на відео, фотографувати, редагувати та іншим чином фіксувати зовнішній вигляд об'єктів, які знаходяться у публічних місцях і які захищені авторським правом. До таких об’єктів відносяться будівлі, станції метро, пам'ятники тощо.
Тобто, якщо ви схочете використати зображення новозбудованого хмарочосу для логотипа своєї будівельної компанії, вам прийдеться перевірити кому належать права на його зображення і отримати, в разі необхідності, відповідний дозвіл. Адже в Україні законодавство залишає право на зображення за автором, правовласником, або його нащадками протягом 70 років після смерті автора.
Виключення є лише для фотографування чи фіксування на відео з метою висвітлення поточних подій. Телеканали іноді обходять цю норму для створення телепрограм, але це настільки велика тема, що потребує окремого висвітлення.
Чому наявність таких заборон настільки актуальна? Вони суттєво обмежують не тільки можливість простих людей на обмін враженнями, інформацією, емоціями, але й мимовільне порушення чужих прав виховує у громадян відчуття безкарності за проступки, зневагу до інших людей, вседозволеність. Великі злочини народжуються з малих проступків. Проступків, за які майбутні злочинці не отримають навіть найменшої ганьби.
Але найбільше ці обмеження б’ють по економіці. Страждають, як фрилансери, так і бізнес. Продакшн-студії не можуть безперешкодно знімати кіно та серіали у міських умовах, книговидавці - використовувати фотографії сучасних творів на своїх обкладинках, фотографи-фрилансери - отримати прибутку на стокових платформах від вуличних пейзажів.
І таких галузей безліч. Від вже згаданих книговидавництв та кінематографу до освітніх програм, туризму та інформаційних технологій. Якщо ви колись помічали, що у вітчизняних серіалах замість «адресного плану» будівлі, перед початком сцени зображують самотнє вікно, яке неможливо географічно ідентифікувати, то завдяки “свободній” панорамі може покращитись навіть якість телеконтенту.
Хтось скаже, що постраждають правовласники. І будуть в дечому праві. Зараз автор твору ще може довести у суді право на компенсацію за використання свого твору. Таким чином, наприклад, намагався робити автор пам’ятника засновникам Києва, скульптор Василь Бородай у 2000-х роках. Зображення його твору використовували де хотіли: від обгорток ковбасних виробів до телереклами. Після введення в законодавство норми про “свободу панорами” такий захист стане майже неможливим.
Але з іншого боку, такі випадки успішного захисту своїх прав у судовому порядку в Україні досить рідкісні. Зазвичай архітектори та скульптори задовольняються публікацією зображень своїх творів на умовах згадування автора, під вільними ліцензіями або взагалі не отримують з того жодного профіту: ні морального, ні матеріального, ні промоційного. До того ж основний дохід з твору скульптори та архітектори отримують за фактично створений твір.
Залишається додати лишень, що авторське право в цьому сегменті законодавчий орган намагається впорядкувати вже декілька скликань підряд. Але жодного результату на сьогодні не досягнуто. Попередні спроби впровадження свободи панорами (як повної, так і некомерційної) були невдалі. Наприклад, у 2019 році відповідний законопроект так і не був розглянутий Верховною Радою, через її достроковий розпуск.
У 2020 році новий склад Кабінету Міністрів України розробив новий проект закону «Про авторське право та суміжні права». Яка доля спіткає цю ініціативу? Будемо спостерігати.
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 600
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 268
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 202
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 139
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 101
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17956
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 16440
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12085
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11594
-
"Ніде в Україні не бачив таких цифр". У Києві виявили рекордну кількість перевантажених фур
Бізнес 7762