АМКУ vs українські виробники алкогольних напоїв

«… Не на равных играют с волками
Егеря, но не дрогнет рука:
Оградив нам свободу флажками,
Бьют уверенно, наверняка.

Волк не может нарушить традиций -
Видно, в детстве, слепые щенки,
Мы, волчата, сосали волчицу
И всосали: нельзя за флажки!

И вот - охота на волков,
Идёт охота -
На серых хищников
Матёрых и щенков!
Кричат загонщики, и лают псы до рвоты,
Кровь на снегу - и пятна красные флажков.

Наши ноги и челюсти быстры -
Почему же - вожак, дай ответ -
Мы затравленно мчимся на выстрел
И не пробуем через запрет?!

Волк не может, не должен иначе.
Вот кончается время моё:
Тот, которому я предназначен,
Улыбнулся и поднял ружьё.

Идёт охота на волков,
Идёт охота -
На серых хищников
Матёрых и щенков!
Кричат загонщики, и лают псы до рвоты,
Кровь на снегу - и пятна красные флажков.

Я из повиновения вышел:
За флажки - жажда жизни сильней!
Только - сзади я радостно слышал
Удивлённые крики людей.

Рвусь из сил - и из всех сухожилий,
Но сегодня - не так, как вчера:
Обложили меня, обложили -
Но остались ни с чем егеря!»

(стихотворение «Идет охота на волков», В. Высоцкий)

 

На початку цієї статті:

«Вовки» – українські виробники алкогольних напоїв: ТОВ «Стронгдрінк» (Дніпропетровська область), ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» та ТОВ «Котнар-М» (Закарпатська область);

«Мисливці» – Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ, Комітет), міжнародна корпорація «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) та міжнародна компанія «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія);

«Флажки» – два  рішення АМКУ про порушення трьома українськими виробниками алкогольних напоїв законодавства про захист від недобросовісної конкуренції;

«Нельзя за флажки» - не можна не виконувати рішення АМКУ, які набрали законної сили, в тому числі в частині припинення порушення;

«Я из повиновения вышел» - спроби не виконувати рішення АМКУ, які набрали законної сили, в тому числі в частині припинення порушення. 

І. «Охота»

В період з 2016 по 2019 років АМКУ прийняті рішення, якими Комітет визнав дії українських виробників алкогольних виробів порушенням ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», наклав на відповідачів мільйонні штрафи та зобов’язав припинити порушення.

Так, наприклад:

Рішенням АМКУ від 11.10.2018 № 546-р  (далі – Рішення АМКУ № 546) дії ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» та ТОВ «Стронгдрінк» щодо використання без дозволу (згоди) міжнародної корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) оформлення етикеток алкогольних напоїв міцних солодових («Солодовий») «BLACK JACK» та «BLACK JACK» «Silver», схожих із оформленням етикетки алкогольної продукції «JACK DANIEL’S», яке раніше почала використовувати міжнародна корпорація «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» для алкогольної продукції «JACK DANIEL’S», що може призвести до змішування з діяльністю цієї корпорації, визнані порушенням,  передбаченим ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».  

(див. http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=144967&schema=main)

Рішенням АМКУ від 26.09.2019 № 646-р (далі – Рішення АМКУ № 646) дії ТОВ «Кокнар-М» у вигляді неправомірного використання у господарській діяльності без дозволу (згоди) міжнародною компанії «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія) назви та оформлення упаковки (етикетка та пляшка) лікерів «O’DAILY», що у сукупності є схожими на назву та оформленням упаковки (етикетка та пляшка) лікерів «BAILEYS», які ця компанія раніше за ТОВ «Котнар-М» почала використовувати в господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю міжнародної компанії «R&ABAILEY& CO», визнані порушенням,  передбаченим ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

(див. http://www.amc.gov.ua/amku/doccatalog/document?id=152282&schema=main)

Очевидно, що в зазначених вище рішеннях АМКУ  йдеться про те, що відповідні дії відповідачів у справах можуть призвести:

до змішування в Україні діяльності ТОВ «Стронгдрінк» з діяльністю  міжнародної корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк»;

до змішування в Україні діяльності ТОВ «Кокнар-М» з діяльністю міжнародної компанії «R&ABAILEY& CO».

Це безумовно, оскільки АМКУ не має повноважень розглядати справи про захист від недобросовісної конкуренції у разі, якщо наслідки порушень мають місце чи можуть мати місце лише на зовнішніх ринках.

Реальні етикетки та пляшки – копія відповідних промислових зразків, які є об’єктами інтелектуальної власності. Назви  «JACK DANIEL’S», «BLACK JACK», «O’DAILY», «BAILEYS», які є домінуючими написами на етикетках  та є торговими марками (знаками), що є об’єктами інтелектуальної власності відповідних осіб.

Законодавством заборонено без дозволу (згоди) власника об’єктів інтелектуальної власності використовувати в господарській діяльності ці об’єкти та їх похідні у вигляді реальних етикеток чи пляшок, в тому числі схожих до ступеня змішування із раніше зареєстрованими.

Причина таких заборон: об’єкти інтелектуальної власності (промислові зразки, торгові знаки, …) створюються та реєструються з метою отримання доходу (роялті) від їх використання іншими суб’єктами. 

АМКУ не має повноважень з встановлення схожості об’єктів інтелектуальної власності та їх похідних (реальних етикеток та пляшок) до ступеня їх змішування з об’єктами інтелектуальної власності, що охороняються законодавством. Комітет  також не має в штаті сертифікованих експертів (спеціалістів) з прав інтелектуальної власності.

Питання порушення прав інтелектуальної власності на промислові зразки етикеток, пляшок, на торгові марки (знаки) тощо мають право розглядати лише господарські суди і лише при отриманні відповідних  позовів.

Якщо ж говорити про схожість, то і мавпа з людиною схожі, і в окремих випадках до ступеня змішування, оскільки вони відносяться до класу приматів. Чоловік і жінка також схожі, оскільки відносяться до «Homo sapiens». Але людина на відміну від мавп думає та працює і інколи достатньо продуктивно.  Чоловік же на відміну від жінки не здатний народити дітей.

Особисто в мене є великі сумніви відносно того, що домінуючий напис «BLACK JACK» (українською: «Чорний Джек») на етикетках продукції ТОВ «Стронгдрінк» схожий до ступеня змішування з домінуючим написом «JACK DANIEL’S» (українською: «Джек Деніелс») на етикетках віскі торгової марки «JACK DANIEL’S» та навпаки. Але так вирішили посадові особи Комітету, які приймали Рішення АМКУ № 546. І я їм  майже завжди вірю.  У мене також немає жодних сумнівів відносно того, що домінуючий  напис «O’DAILY» та домінуючий напис «BAILEYS» схожі між собою до ступеня змішування. Причина такої моєї впевненості - не відповідне рішення АМКУ, а те, що я взагалі не розумію зміст цих слів.

Будемо вважати, що відповідні промислові зразки етикеток, пляшок, торгові знаки (назви) як об’єкти інтелектуальної та їх похідні (реальні пляшки та етикетки) схожі до ступеня змішування і для використання цих об’єктів інтелектуальної власності ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» та ТОВ «Стронгдрінк» зобов’язані були отримати дозвіл (згоду)   міжнародної корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США), а ТОВ «Кокнар-М»  - міжнародної компанії «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія).

Невиконання  нашими виробниками таких зобов’язань містить ознаки  порушення прав інтелектуальної власності відповідних суб’єктів, а саме: порушення ТОВ «Стронгдрінк» прав інтелектуальної власності міжнародної корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) на відповідні об’єкти інтелектуальної власності (промислові зразки етикеток, торговий знак), а ТОВ «Кокнар-М» - прав міжнародної компанії «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія). І це не ознаки порушення, це саме порушення, оскільки АМКУ прямо в своїх рішеннях написав: «без отримання дозволу (згоди) на використання використав…».

Можливо, хтось вважає це технічними помилками в рішеннях АМКУ. Ні, це не помилки, оскільки такі висновки Комітету дублюються декілька разів в мотивувальних і зафіксовані в резолютивних  частинах рішень. Мало того, склад порушення, передбачений ст. 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зобов’язує Комітет довести схожість до ступеня змішування, наприклад, етикеток, оформлення їх тощо та необхідність отримання відповідачами дозволу (згоди) на використання схожих до ступеня змішування етикеток … у власників об’єктів інтелектуальної власності.

Як вважає АМКУ, господарську діяльність в Україні ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Кокнар-М» можливо змішати з господарською діяльністю знов таки в Україні міжнародних корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) та компанії «R&ABAILEY& CO».

Однак, як встановлено в рішеннях АМКУ:

Міжнародна корпорація «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) не здійснює в Україні господарську діяльність з виробництва чи реалізації віскі «JACK DANIEL’S». Таку діяльність здійснює імпортер цього віскі ТОВ «Браун-Формен Україна». Єдиним же видом діяльності корпорації в Україні є реєстрація об’єктів інтелектуальної власності;

Міжнародна компанія «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія) не здійснює в Україні господарську діяльність з виробництва чи реалізації лікерів «BAILEYS». Таку діяльність здійснюють ТОВ «Баядера-Імпорт» (Україна) та ТОВ «Баядера-Логістик» (Україна).  При цьому, міжнародна компанія «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія) є власником відповідних об’єктів інтелектуальної власності.

З наведеного вище однозначно випливає наступне:

Неможливо змішати діяльність ТОВ «Стронгдрінк» чи  ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» з виробництва та реалізації алкогольних напоїв міцних солодових «BLACK JACK» в Україні з діяльністю  міжнародної корпорації  «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США), яка не виробляє, не імпортує і не реалізує віски «JACK DANIEL’S» в Україні, оскільки неможливо змішати реально існуюче з неіснуючим;

Неможливо змішати діяльність ТОВ «Кокнар- М»  з виробництва та  реалізації лікерів «O’DAILY» в Україні з діяльністю  міжнародної компанії  «R&ABAILEY& CO» (Республіка Ірландія), яке не виробляє, не імпортує і не реалізує лікери «BAILEYS»  в Україні, оскільки неможливо змішати реально існуюче з неіснуючим. 

Що ж тоді  означає в рішеннях АМКУ № 546 та № 646 висновок: «може призвести до змішування діяльності …»?

Існує єдиний неймовірний варіант відповіді на це питання: США та Республіка Ірландія добровільно ввійшли до складу України, внаслідок чого підпали під юрисдикцію АМКУ в нових територіальних межах.

До речі, я не проти такого. Чому б і ні, та ще добровільно. Однак, на жаль, це утопія.

Дійсністю ж є те, що в торгових закладах ми купуємо не етикетки та пляшки, а їх вміст. Пляшки ж лише посуд для їх вмісту, а етикетки – вимога законодавства щодо нанесення на них назви виду алкогольних напоїв, відповідність їх ДСТУ чи ТУ У, відомостей про склад (наприклад, енергетичну цінність), використану сировину при виробництві, вміст алкоголю в «оборотах», штрих код країни походження тощо.     

Згідно з рішеннями АМКУ:

1) вартість пляшки віскі «JACK DANIEL’S»  в декілька разів  вища за вартість пляшки  алкогольного  напою міцного солодового «BLACK JACK». При цьому, АМКУ прийшов до висновку: віскі «JACK DANIEL’S» та напої алкогольні міцні солодові «BLACK JACK» є різними за споживчими властивостями товарами; 

2) вартість пляшки лікеру  «BAILEYS»  в декілька разів  вища за вартість пляшки  лікеру «O’DAILY».

Перше означає, що як алкогольні напої міцні солодові «BLACK JACK» за споживчими властивостями та ціною не є замінниками віскі «JACK DANIEL’S», так і  навпаки. Як наслідок, ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» не є конкурентами міжнародної корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) разом з всіма її афілійованими особами (в т. ч. ТОВ «Браун-Формен Україна») на українському ринку  і навпаки.

Друге означає, що як лікери «O’DAILY» за ціною не є замінниками лікеру «BAILEYS», так і навпаки. Як наслідок, ТОВ «Кокнар-М» не є конкурентом  міжнародної компанії  «R&ABAILEY& CO»  (Республіка Ірландія) разом з всіма її афілійованими особами і навпаки.   

Яка ж причина того, що АМКУ в своїх рішеннях дійшов до висновків у вигляді: «можуть призвести до змішування діяльності…».

З рішень АМКУ прямо випливає:

Споживачі купують в магазинах не відповідні алкогольні напої, а етикетки та пляшки;

Споживачі не є, скажімо, раціональними, оскільки не вартість товарів та можливості гаманців споживачів визначають їх вибір товару,  а красива етикетка, пляшка та схожість написів на етикетках з відомими брендами.    

З рішень АМКУ також прямо випливає:

Споживачі, які мають достатньо коштів та яким подобається відомий  віскі «JACK DANIEL’S» за 900 грн, купують алкогольний напій міцний солодовий «BLACK JACK» за 80 грн, оскільки схожі відповідні  етикетки;

Споживачі, які не мають достатньо коштів, але яким подобається віскі «JACK DANIEL’S» за 900 грн, купують алкогольний напій міцний солодовий «BLACK JACK» за 80 грн, оскільки схожі відповідні  етикетки;

Споживачі, які мають достатньо коштів та яким подобається  лікер  «BAILEYS» вартістю значно вищою за лікер «O’DAILY»,  придбають лікер «O’DAILY», оскільки схожі відповідні  етикетки та пляшки;

Споживачі, які мають недостатньо коштів та яким подобається  лікер  «BAILEYS» вартістю значно вищою за лікер «O’DAILY»,  придбають лікер «O’DAILY», оскільки схожі відповідні  етикетки та пляшки.

Якщо наведене вище є істиною, то повинно бути істиною і наступне:

Споживачі, які мають достатньо коштів лише для придбання алкогольного напою «BLACK JACK» за 80 грн, але яким подобається  віскі «JACK DANIEL’S» за 900 грн, можуть переплутати схожі відповідні етикетки та придбати віскі «JACK DANIEL’S» за 900 грн... і так далі...

Можливо комусь  цікаво: яка кількість таких «раціональних» споживачів? Я таких не знаю. Можливо, знаєте Ви? Або члени АМКУ?

Справедливо виникають ще кілька питань.

Відповідно до рішень АМКУ № 546 та №646: міжнародна корпорація «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) та міжнародна компанія  «R&ABAILEY& CO»  (Республіка Ірландія) є заявниками у відповідних справах, але не є учасниками українських ринків алкогольних виробів.

Питання:

Які права безпосередньо корпорації порушили ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод»?

Які права безпосередньо компанії порушило ТОВ «Кокнар-М»?

Можливо, це їх  права на об’єкти інтелектуальної власності, але АМКУ не  має повноважень розглядати такі спори. При цьому, як прямо випливає з рішень АМКУ,  заявники підписували заяви від свого імені, а імпортери відповідного віскі та відповідного лікеру взагалі не подавали Комітету відповідних заяв.

Припустимо, рішення АМКУ наберуть законну силу і ТОВ «Стронгдрінк», ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» та ТОВ «Кокнар-М» сплатять штрафи до бюджету. Також вони  змушені будуть припинити так звані порушення шляхом розробки нових пляшок та етикеток, як об’єктів інтелектуальної власності. Потратять декілька сотень тисяч гривень. Інакше можуть бути притягнуті АМКУ до відповідальності за часткове невиконання рішення, а за такі порушення – штраф до 10 % річної виручки від реалізації всіх товарів, робіт та послуг.

І тут постають риторичні питання:

Чи будуть споживачі, в яких недостатньо коштів для придбання, але яким подобається віскі «JACK DANIEL’S», придбавати його, оскільки етикетки алкогольних напоїв міцних солодових «BLACK JACK» та зазначеного віскі вже зовсім не схожі?

Чи будуть споживачі, в яких достатньо коштів для придбання віскі та яким подобається це віскі, придбавати напій алкогольний міцний солодовий, оскільки відповідні етикетки вже зовсім не схожі..?

…

Цілком очевидно, що після припинення так званих порушень і навіть після взагалі припинення виробництв та реалізації напоїв алкогольних міцних солодових та лікеру вітчизняного виробництва:

незаможні споживачі не перейдуть на споживання дороговартісних відповідних віскі та лікеру іноземного виробництва, а продовжуватимуть придбавати відносно дешеві алкогольні напої;

заможні споживачі продовжуватимуть споживати дороговартісні віскі та лікер.

Враховуючи наведене вище, виникають риторичні питання:

Якою буде економічна вигода для міжнародної корпорації «Джек Деніел’с Пропертіз, Інк» (США) в припиненні ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» так званих "порушень"?

Якою буде економічна вигода для міжнародної компанії  «R&ABAILEY& CO»  (Республіка Ірландія)   в припиненні ТОВ «Кокнар-М так званого порушення?

Очевидно, що жодної вигоди не буде навіть в теорії. При цьому, також очевидно, що цими нерезидентами витрачено десятки тисяч доларів США (можливо й більше) на супроводження відповідних антимонопольних процесів, а корпорацією ще й на супроводження судового процесу з оскарження Рішення АМКУ № 546.

От і виходить, що для цих нерезидентів зазначені антимонопольні справи, які вони замовили українським юридичним фірмам, з самого початку були збитковими через витрати на зовнішню правову допомогу та відсутність черг українських споживачів за дорогими віскі та лікером після прийняття АМКУ рішень у зазначених справах. 

ІІ. Причини, що спричинили написання цієї статті

1. На мій погляд, АМКУ, визнавши своїми рішеннями так звані порушення, створив підстави для подальшого знищення відповідних українських виробників алкогольних напоїв.

2. Останнім часом багато в Україні йдеться про необхідність реформування всього - судів, прокуратури, податкової, армії, місцевих громад... і АМКУ. Реформують та вдосконалюють конкуренційне законодавство, сам Комітет, склад Комітету... Однак реальним доказом реформуванням діяльності АМКУ, на мій погляд, могло б стати визнання Комітетом позовів ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», визнання позову ТОВ «Кокнар-М», а у разі, якщо судові рішення відносно них набрало законної сили, – перегляд Комітету зазначених вище рішень та закриття проваджень у відповідних справах у зв’язку з відсутністю порушення. 

ІІІ. Майстер- клас

Я вже певний час спостерігаю за розвитком подій навколо зазначених рішень АМКУ, в т.ч. стану відповідних судових процесів. ТОВ «Стронгдрінк» не здається. На жаль, рішення АМКУ в частині так званого порушення, вчиненого ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний» завод, набрало законної сили. Основна причина цього: банкрутство цього товариства та ліквідація після прийняття першою судовою інстанцією відповідного рішення. АМКУ мав право наложити на ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» штраф, але за порушення, а не за його правомірну діяльність. В даному ж випадку АМКУ наклав штраф в декілька мільйонів на банкрута, про що написав в своєму рішенні. На практиці це означає, що ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» не сплатить штраф і не виконає зобов’язання, накладені на нього рішенням АМКУ. І це було прогнозованим. Рішення суду щодо ліквідації цього товариства у зв’язку з банкрутством не набрало законної сили внаслідок його оскарження податковими органами. Однак, строк на апеляційне  оскарження рішення суду першої інстанції за позовом ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод» до АМКУ вже минув.

В написаному вище я спробував довести: відповідні рішення АМКУ є незаконними «флажками»; АМКУ, міжнародна корпорація та міжнародна компанія не є «мисливцями на хижаків».

 Тепер залишилося АМКУ, міжнародну корпорацію та міжнародну компанію зробити «вовками», поставивши їм законні «флажки», а ТОВ «Сімферопольський вино-коньячний завод», ТОВ «Стронгдрінк» та ТОВ «Кокнар-М»  зробити мисливцями на цих «вовків». Я б з великим задоволенням їм в цьому допоміг. На мій погляд, українським виробникам необхідно продовжувати жорстко відстоювати свої інтереси в судових процесах. А після перемоги в них я б подав позов до АМКУ як юридичної особи про компенсацію витрат на правову допомогу та проведення експертиз. Навіть у разі програшу судових процесів в українських виробників залишаються ще кілька законних варіантів досягнення верховенства закону та права.

Щодо заявників – нерезидентів.

На мій погляд, одним із самих ефективних варіантів розвитку подій могло б стати звернення українських виробників  безпосередньо до керівників цих іноземних суб’єктів з  листом, в якому можна було, наприклад, викласти основні тези цієї статті. Я впевнений, що такі дії були б достатньо ефективними. Розрахунок простий: діловий імідж це не лише бренд та належне виконання договорів, це ще й абсолютно законна діяльність та знання власних законів та законів країн, на території яких проводиться підприємницька діяльність. До речі, в законодавстві США та Республіки  Ірландія існують норми, аналогічні до ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». 

ІV. Про «таємниці» АМКУ і спеціально для нього

В центральному апараті Комітету єдиною посадовою особою, яка має повноваження з розслідування у конкретній справі, є визначений керівником АМКУ державний уповноважений у справі.

Саме державний уповноважений у справі, а не інші посадові та службові особи, несе персональну юридичну відповідальність за  необ’єктивне, неповне та невсебічне розслідування у справі.

АМКУ як колегіальний орган приймає рішення за результатами розгляду справи, а не лише за результатами розгляду подання про попередні висновки у справі та проекту рішення.  Це означає те, що кожний державний уповноважений, який буде присутнім на відповідному засіданні Комітету з прийняття рішення у справі, зобов’язаний перед засіданням (прийняттям) рішення дослідити всі докази у справі.

У разі, якщо державні уповноважені не виконають цього обв’язку, внаслідок чого буде прийняте незаконне рішення, визнане таким судами, то вони повинні бути притягнуті до юридичної відповідальності. Недотримання такого обов’язку досить легко доводиться, наприклад, викликом та опитуванням судом членів АМКУ, які прийняли рішення.

Крім наведеного, в багатьох випадках навіть і цього непотрібно робити, а достатньо отримати рішення суду, в якому рішення Комітету буде визнане незаконним у зв’язку з тим, що обставини в рішенні не відповідають обставинам антимонопольної справи. Це фактично означає, що жодна посадова особа АМКУ причетна до розслідування та посадові особи, які приймали незаконне рішення, в очі не бачили матеріалів відповідної справи, а якщо бачили, то є професійно нездатними працювати в Комітеті.

Всі інші посадові особи Комітету (спеціалісти, начальники відділів, директора департаментів), що допомагали державному уповноваженому у розслідуванні справи, можуть бути притягнуті лише до дисциплінарної відповідальності і лише до прийняття АМКУ незаконного рішення. Причина: ці особи вносять лише пропозиції і можуть нести відповідальність лише за їх якість.

У разі, якщо з їх неякісними пропозиціями  погодиться АМКУ шляхом прийняття незаконного рішення, то фактично неможливо законно притягнути до відповідальності їх фактичних авторів (спеціаліста, начальника відділу, директора департаменту).

Крім наведеного, АМКУ як юридична особа може нести майнову відповідальність за прийняття незаконного рішення  шляхом компенсації так званим порушникам витрат на зовнішню правову допомогу в антимонопольному та судовому процесах. А у разі виникнення такої ситуації, керівник Комітету в незалежності від його прізвища та того працюють чи не працюють в АМКУ посадові особи, які прийняли незаконне рішення, зобов’язаний запропонувати цим особам в добровільному порядку сплатити власні кошти в бюджет. 

P.S.

Шановні пані та панове! Ігри в мисливців та вовків з незаконними «флажками» закінчилися зразу ж після прийняття АМКУ першого рішення в період з 2015 по 2019 роки про накладення мільйонних штрафів за правомірну діяльність. Можливо Комітет та інші ще не здогадуються, але це вже їх проблема, в т. ч. нового керівництва АМКУ.

Останній розділ написаний лише з одною метою: винний в прийнятті незаконних рішень  не апарат АМКУ, а  державні уповноважені, що приймали незаконні рішення.

Керівник в незалежності від його прізвища винний ще й в тому, що не створив виробничих умов- запобіжників в прийнятті незаконних рішень.

Змушений поставити Вам, шановні читачі, «дискусійні» питання, а саме:

1. Чи здатні Ви  сплутати у власному гаманці 80 грн. з 900 грн. і навпаки?

2. Ви купуєте в торговельних закладах етикетки чи вміст (віскі, коньяк, вино, пиво …) пляшок з етикетками?

3.Чи відомо Вам, що Закарпатська та Дніпропетровська області ще не в складі Ірландської Республіки і навіть не в складі США, ФРН, Швейцарії..?

Причина, з якої я задав наведені запитання.

Нещодавно біля свого будинку побачив осіб, які, на мій погляд, здатні «сплутати» мій гаманець зі своїм, віскі чи алкогольний напій міцний …сплутати  з денатуратом, «боярышником» та клеєм «Момент». Можливо таких багато і АМКУ саме їх захищав від недобросовісної конкуренції чи обману. А чому б і ні? Поліція таких інколи «бере», але в поліційних відділках відсутній  душ Шарко, а відповідні «медичні» заклади реформовані, психлікарні –недофінансовані. …

З міжнародною корпорацією та міжнародною компанією все зрозуміло, а саме: їх топ-менеджмент здатний сплутати у власному гаманці 3 долари США з 36 доларами, оскільки при їх зарплатні ці числа є тотожними. Українським споживачам  би такі зарплати – вони  б також сплутали, наприклад, нашу країну та всі  її регіони з Ірландією, США, ФРН … . Як же це сплутав АМКУ?

Нічого дивного, оскільки за останні п’ять років ми стали платити держслужбовцям значно більше ніж раніше. Як наслідок, на мій погляд, окремі з них вже здатні сплутати нашу країну з іншими. В цьому є певне протиріччя, оскільки живуть фактично в інших країнах, яких не люблять,  але за кошти платників податків нашої країни, яку  люблять як вони запевняють. Це неправильно. Потрібно жити як деякі з нас: за рахунок тих, яких  не любиш, а любити - інших … 

«Жаль, на меня не вовремя накинули аркан,

- Я б засосал стакан - и в Ватикан!» 

Спеціаліст з маркетології алкогольної продукції (мабуть)