Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.02.2023 14:37

Кваліфікаційний безвіз. Розмовляти з ЄС однією мовою

Голова Національного агентства кваліфікацій

Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити вільний рух на ринку праці, і це треба виконати. Ми маємо визнавати європейські кваліфікації, а вони в ЄС - українські.

Що означає бути повноправним членом Європейського Союзу? 

Це в першу чергу отримати доступ до вільного ринку капіталів, ринку праці, інвестицій, вільного обігу товарів, це дотримання прав людини. ЄС – це правило «вільного простору» та чітке дотримання законів і директив.   

Ми маємо визнавати європейські кваліфікації, а вони в ЄС – українські. І наше завдання інтегрувати Національну систему кваліфікацій у європейський кваліфікаційний простір. Зробити нашу систему кваліфікацій «зрозумілою» для європейців. 

Так, роботи попереду багато. Це і необхідність міняти міграційну політику, бо гри в одні ворота не буде, нам теж треба визнавати кваліфікації країн ЄС. Треба навести лад у регульованих професіях, бо зараз навіть офіційно визначеного терміну не має.

Але, що важливо, у нас є сучасна Національна рамка кваліфікацій, яка відповідає по формі й структурі Європейській рамці кваліфікацій. 

Тут пророблена колосальна робота Міністерством освіти і науки України і Національним агентством кваліфікацій. 

Як результат, 27 лютого Європейська Комісія за участі Європейського фонду освіти, Міністерства освіти і науки України, Національного агентства кваліфікацій проведе офіційне представлення та обговорення звіту: «Порівняння Європейської рамки кваліфікацій та української Національної рамки кваліфікацій». 

Звіт підготовлено протягом 2022-2023 років спільною українсько-європейською робочою групою, до складу якої, окрім представників вищезгаданих інституцій, входили українські та європейські експерти з питань якості освіти, визнання кваліфікацій, роботодавці тощо. Сам процес називається зіставленням, а звіти обговорюються в Дородчій групі ЄРК, у яку входять всі 38 країн. Відповідно, здійснивши зіставлення, країни можуть вказувати рівень ЄРК у своїх кваліфікаціях і сполучати свої бази, або реєстри кваліфікацій з відповідними базами інших країн через платформу EUROPASS. 

Національна рамка кваліфікацій – це складний і мало кому зрозумілий термін, навіть у системі освіти. Але, саме НРК дозволяє «розмовляти» однією мовою з європейською системою кваліфікацій. 

Коли українець влаштовується на роботу в ЄС, то перше питання від роботодавця – чи відповідає його рівень умінь, знань і компетентностей для виконання робіт. Так, може і відповідає, але як це підтвердити?

Визнання кваліфікації – це коли відповідний орган іншої країни може зрозуміти, що стоїть за конкретною кваліфікацією. І має змогу безпроблемно знайти відповідну кваліфікацію у своїй країні. 

Якщо НРК не відповідає Європейській рамці кваліфікацій, то ускладнюється розуміння кваліфікацій і, відповідно, визнання. Тобто кваліфікація не є читабельною, зрозумілою, а з її «наповненням» важко розібратися. І українець змушений перенавчатися.

Саме незрозумілість нашої кваліфікації у інших країнах призводить до того, що людина отримує менш кваліфіковану роботу із нижчою заробітною платою, ніж мала би. 

При цьому зрозуміти предметну область (галузь, спеціальність), у якій особа є кваліфікованою, як правило, не є проблемою. А ось визначити, якого рівня є дана кваліфікація (робітник, технік, фахівець, професіонал), часто важко.  

Тому, наші громадяни потрапивши в інші країни та бажаючи мати кошти на проживання, готові працювати далеко не за фахом та виконуючи роботу, що не вимагає процедурного визнання.

То як же вийти з такої ситуації? Як розірвати це коло? Саме через НРК! 

НРК вносить роз’яснення щодо змісту та наповнення кваліфікацій. Щоб зрозуміти суть, треба виходити з функцій/завдань, які виконує НРК.

Почнемо з визнання кваліфікацій. А саме: визнання кваліфікацій за кордоном. 

Ця функція включає механізми позиціонування кваліфікацій у національних рамках кваліфікацій, а також їх зіставлення (порівняння) із ЄРК. Ці механізми є дуже важливими для забезпечення, в ідеалі, автоматичності визнання кваліфікацій. Усе це полегшує визнання кваліфікацій через підвищення зрозумілості конкретної кваліфікації.

Наприклад, людина із кваліфікацією електрика приїжджає працювати у країну ЄС і автоматично отримує певну роботу за кваліфікацією, що є еквівалентом або ж дуже близькою до кваліфікації електрика, яку вона виконувала у своїй країні. А як це можливо? Якщо українська НРК офіційно зіставлена з ЄРК.

Ще однією важливою функцією НРК є допомога в плануванні кваліфікацій. 

Наприклад, кафедра освітнього закладу планує почати підготовку бакалаврів зі спеціальності «Філологія» за спеціалізацією «Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська». 

При формуванні освітньої програми з урахуванням стандартів було б дуже доречним ще раз проаналізувати, чи ця освітня програма буде «відповідати» 6 рівню НРК? Чи може випускник, який навчався за цією програмою, яка не «не дотягує» до 6 рівня знайти собі адекватне місце на ринку праці, якщо роботодавець чекає працівника із результатами навчання, що лежать в основі диплома бакалавра?

Те ж саме цього працівника чекає і за кордоном, коли роботодавець проаналізує його результати навчання, які не будуть відповідати запитам ринку праці.

Також, не слід забувати ще про одну функцію НРК – ідентифікацію.

Наприклад, до нас звернулася за працевлаштуванням особа з країни, система кваліфікацій якої нам не знайома, представивши свій диплом та додаток до нього із результатами навчання.

Наше завдання – зрозуміти, якому рівню НРК відповідає ця кваліфікація, до якої предметної області вона відноситься, щоб мати змогу йому запропонувати роботу аналогічної кваліфікації. Тобто потрібно вміти ідентифікувати представлену кваліфікацію. А це найпростіше і найточніше виконати через НРК, тому що ми аналізуємо результати навчання на предмет їхньої складності. 

Також є важливим співвіднесення кваліфікацій усередині країни. Тобто мова йде не тільки про «вертикальне» зіставлення в межах певної професії чи галузі, а й про «горизонтальне» порівняння кваліфікацій із різних галузей, з різних областей професійної діяльності. Хоча ця функція є не надто часто застосованою, та все ж вона є визначеною в Законі України «Про освіту», як одна із завдань нашої рамки кваліфікацій.

Сучасний ринок праці та освіта відзначаються мобільністю і висувають запити щодо визнання результатів навчання, яке може тривати впродовж життя і подекуди за межами закладу освіти або власної країни, а також на співставлення професійних компетентностей і кваліфікацій, здобутих у різних країнах.

Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити вільний рух на ринку праці, і це маємо виконати. Адже, кваліфікаційний безвіз – це коли ти маєш диплом, сертифікат і маєш можливість працевлаштуватися в країнах ЄС без необхідності перенавчання чи додаткового підтвердження своєї кваліфікації. Сьогодні ви працюєте електриком, зварювальником, бухгалтером в українській компанії, а завтра можете в польській чи німецькій і навпаки.  

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи