Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
15.03.2011 18:40
Як понюхати торгову марку
„Аромоксамит” кави, як підказує її виробник, запах мокрого асфальту після дощу влітку, аромат їжі, поєднання ароматів цитрусових, кориці, ванілі, фруктів та квітів в одному невеличкому флаконі парфуму – із усім цим ми стикаємося кожного дня. За даними Фунд
„Аромоксамит” кави, як підказує її виробник, запах мокрого асфальту після дощу влітку, аромат їжі, поєднання ароматів цитрусових, кориці, ванілі, фруктів та квітів в одному невеличкому флаконі парфуму – із усім цим ми стикаємося кожного дня. За даними Фундації ароматів (м.Нью-Йорк), на сьогодні ринок ароматів складає $6 мільярдну індустрію.
Назви парфумів, як правило, реєструються в якості торгових марок, упакування – як промислові зразки, текст на коробці захищається авторським правом, причому деякі синтетичні нюхові складові або навіть пляшки можуть бути запатентовані. Проте що ж відбувається із власне запахами?
Зареєструвати торгову марку для запаху можливо. Наприклад, у США, нюховою торговою маркою захищені тенісні м'ячі, що пахнуть свіжою травою, паливні добавки, що пахнуть виноградом, вишнею або полуницею. Тобто, такі торгові марки вирізняють продукцію із прив’язкою до конкретного виробника.
Щодо парфумерії виникає велика кількість правових колізій. Так, в теорії, запах можна зареєструвати в якості знака для товарів та послуг. Проте, визначити запах надзвичайно складно, тому для розрізнення таких ароматів зазвичай називають назви парфумів за власниками. Окрім цього, шкіра людини може змінювати запах певного парфуму. Тому законодавство у сфері захисту ароматів так само «ледь вловиме» як і самі аромати. Свідченням цьому може бути справа французької компанії Lancome проти голландської Kecofa, в якій позивач Lancome звинуватив голландців у порушенні права на аромат як торгову марку у своєму парфумі, що при значно меншій ціні нагадував славнозвісний аромат „Трезор”. Lancome програв справу, оскільки важко встановити предмет порушення та довести його.
Під час реєстрації нюхових торгових марок в Європі необхідно також надати графічне вираження та опис аромату торгової марки. Окрім цього необхідно надати примірник аромату (і цього може бути недостатньо для реєстрації). Разом із тим, виникають ситуації коли парфумерні компанії хочуть „застовпити за собою” звичайні аромати. Наприклад, запах лілії. В такому випадку не дозволяють реєстрацію, оскільки такий аромат відноситься до природних, а не синтетичних. Тому, зазвичай, парфумерні компанії захищають свої доробки авторським правом.
В царині реєстрації нюхових торгових марок на сьогодні існує більше запитань, ніж відповідей. Проте, можна визначити деякі основні параметри яким має відповідати подібне нестандартне позначення для можливості його державної реєстрації на основі досвіду європейських країн та США:
1. Подавати аромат на реєстрацію в якості знака для товарів та послуг слід відносно класу непрямого призначення (тобто не щодо парфумів);
2. Звузити об’єм правової охорони такого позначення-аромату до конкретного товару;
3. Подавати позначення на реєстрацію в країнах, де дозволена така процедура.
І насамкінець, в українському законодавстві у сфері інтелектуальної власності аромат (запах) не забороняється реєструвати в якості знака для товарів та послуг (торгової марки). Оскільки, згідно закону: об'єктом знака може бути будь-яке позначення (знак, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб) або будь-яка комбінація позначень.
Зареєструвати торгову марку для запаху можливо. Наприклад, у США, нюховою торговою маркою захищені тенісні м'ячі, що пахнуть свіжою травою, паливні добавки, що пахнуть виноградом, вишнею або полуницею. Тобто, такі торгові марки вирізняють продукцію із прив’язкою до конкретного виробника.
Щодо парфумерії виникає велика кількість правових колізій. Так, в теорії, запах можна зареєструвати в якості знака для товарів та послуг. Проте, визначити запах надзвичайно складно, тому для розрізнення таких ароматів зазвичай називають назви парфумів за власниками. Окрім цього, шкіра людини може змінювати запах певного парфуму. Тому законодавство у сфері захисту ароматів так само «ледь вловиме» як і самі аромати. Свідченням цьому може бути справа французької компанії Lancome проти голландської Kecofa, в якій позивач Lancome звинуватив голландців у порушенні права на аромат як торгову марку у своєму парфумі, що при значно меншій ціні нагадував славнозвісний аромат „Трезор”. Lancome програв справу, оскільки важко встановити предмет порушення та довести його.
Під час реєстрації нюхових торгових марок в Європі необхідно також надати графічне вираження та опис аромату торгової марки. Окрім цього необхідно надати примірник аромату (і цього може бути недостатньо для реєстрації). Разом із тим, виникають ситуації коли парфумерні компанії хочуть „застовпити за собою” звичайні аромати. Наприклад, запах лілії. В такому випадку не дозволяють реєстрацію, оскільки такий аромат відноситься до природних, а не синтетичних. Тому, зазвичай, парфумерні компанії захищають свої доробки авторським правом.
В царині реєстрації нюхових торгових марок на сьогодні існує більше запитань, ніж відповідей. Проте, можна визначити деякі основні параметри яким має відповідати подібне нестандартне позначення для можливості його державної реєстрації на основі досвіду європейських країн та США:
1. Подавати аромат на реєстрацію в якості знака для товарів та послуг слід відносно класу непрямого призначення (тобто не щодо парфумів);
2. Звузити об’єм правової охорони такого позначення-аромату до конкретного товару;
3. Подавати позначення на реєстрацію в країнах, де дозволена така процедура.
І насамкінець, в українському законодавстві у сфері інтелектуальної власності аромат (запах) не забороняється реєструвати в якості знака для товарів та послуг (торгової марки). Оскільки, згідно закону: об'єктом знака може бути будь-яке позначення (знак, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб) або будь-яка комбінація позначень.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
Топ за тиждень
Популярне
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16561
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 16197
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 6784
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4670
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3432
Контакти
E-mail: [email protected]